Педагогічна майстерність неможлива без активного застосування різноманітних форм виховної роботи. Форма виховання - це спосіб організації виховного процесу, що відображає внутрішній зв'язок його елементів і характеризує взаємовідносини педагогів і вихованців. Ефективність організаційних форм залежить від умілого використання методів досягнення визначених цілей. Форми організації виховного процесу мають бути оригінальними, творчими, науково обґрунтованими, майстерно сконструйованими. В основу їх класифікації в педагогіці покладено передусім кількість учасників виховної дії. Відповідно форми організації виховних заходів поділяють на три групи: масові, групові та індивідуальні.
Групові форми роботи - це діяльність гуртків, екскурсії, походи, класні виховні години тощо. Індивідуальні форми виховної роботи - це читання художньої літератури, колекціонування, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання та ін.
У цій статті ми зупинимось на методиці підготовки та проведення масових заходів.
До масових форм виховної роботи належать: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, предметні тижні, зустрічі з видатними/цікавими людьми, огляди, конкурси, виставки, відзначення традиційних народних свят, кінофестивалі, тематичні вечори та інші.
Досконало підготовлені та майстерно проведені масові заходи є ефективною формою виховної роботи. Вони сприяють створенню піднесеного, радісного настрою у вихованців, формуванню в них організаторських здібностей, розвитку пізнавальних інтересів, практичних умінь і навичок. Завдяки їм і педагоги мають змогу виявити свій професіоналізм, комунікативні, креативні і конструктивні уміння і навички. Ефективність масових заходів залежить не лише від вдало обраної форми проведення а й від методів і прийомів його підготовки, врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців, дотримання правил техніки безпеки.
При підготовці та проведенні масових заходів у навчальних закладах варто дотримуватися такого алгоритму:
- визначити мету проведення свята. Мета - це передбачення результатів діяльності з урахуванням реальних можливостей і потреб. Визначення мети забезпечує перспективний творчий характер процесу підготовки масового заходу;
- визначити форму проведення масового заходу (традиційне чи календарне свято, виставка, театралізоване дійство тощо);
- узгодити тему, форму та план проведення заходу з адміністрацією закладу;
- створити сценарій. До написання сценарію варто залучати вихованців (учнів), при потребі, - батьків, колег. Перед написанням сценарію необхідно опрацювати літературні джерела, ресурси бібліотек, Інтернету з даної теми;
- підготувати перелік ігор, розваг тощо;
- підготувати перелік концертних номерів;
- проаналізувати ресурси часу проведення масового заходу - святкове дійство повинно тривати не більше 45 хвилин, через кожні п'ять хвилин бажано змінювати форму діяльності, щоб зосереджувати увагу глядачів;
- вибрати оригінальну назву заходу;
- залучити максимально можливу кількість вихованців (учнів) до підготовки та проведення заходу;
- розподілити доручення та ролі;
- здійснити аналіз матеріальних ресурсів та вирішити фінансово-економічні завдання (придбання костюмів, ігрового реквізиту, подарунків, квітів та ін.);
- провести необхідну кількість репетицій заходу та генеральну репетицію;
- забезпечити оформлення сцени, зали та інших приміщень;
- забезпечити звуковий супровід заходу;
- організувати чергування в роздягальні, коридорах та інших місцях.
Готуючись до проведення масового заходу, варто врахувати класичні закони драматургії, які були визначені ще Арістотелем:
а) увертюра (емоційний настрій, створення святкової атмосфери, очікування чогось незвичайного);
б) зав'язка (повідомлення, що відбуватиметься і як саме);
в) основна частина (складові елементи масового заходу);
г) кульмінація (найвищий емоційний підйом);
д) фінал;
е) післядія (колективний аналіз проведеного масового заходу).
Під час проведення масових заходів доцільно використовувати такі підсилювальні чинники, як костюми, декорації, світлові ефекти, перевтілення персонажів, ігри, гумористичні сценки, жарти, інсценовані пісні.
При використанні ігрових моментів під час проведення масових заходів варто дотримуватися таких правил:
1. При виборі ігор ретельно аналізувати їх зміст та методику проведення, ураховувати інтереси і можливості учасників заходу, їх вікові та індивідуальні особливості.
2. Важливим етапом у підготовці і проведенні гри є пояснення її змісту і правил. Пояснення повинне бути лаконічним, послідовним, без зайвих слів. Воно має такі складові: назва гри, роль учасників та місця їх розташування, хід гри, мета гри, її правила.
3. Пояснюючи гру, слід розташувати учасників на тих позиціях, з яких розпочнеться гра. Якщо гравці стали в колону, ведучому теж потрібно бути разом з ними (а не в середині), щоб ні до кого не бути повернутим спиною. Якщо гравці вишикувались у колони, то організатор має знаходитися збоку від них.
4. Не можна розміщувати гравців навпроти світла. Ведучий гри має стояти боком або лицем до світла.
5. Свої особливості притаманні командним рухливим іграм. Так, важливою умовою їх організації є об'єднання гравців у рівноцінні команди. Об'єднання в команди можна проводити різними методами - такими, як розрахунок на «перший-другий», за бажанням дітей тощо.
6. Головним у проведенні рухливих ігор є дозування фізичних навантажень, які мають бути оптимальні і не викликати перевтоми.
7. При включенні ігор у розважальну програму необхідно стежити, щоб ігри чергувалися за настроєм, змістом, інтенсивністю рухливості тощо.
8. Важливим моментом у проведенні гри є своєчасно організований початок. Гру можна почати за умовним сигналом. Для цього використовуються музика, слово, інші засоби художньо-емоційної виразності.
9. Роль ведучого гри полягає в тому, щоб уважно стежити за її ходом, поведінкою окремих гравців, корегувати їхні дії в разі порушення правил. Якщо учасники проходять усі ігрові етапи, дотримуючись визначених правил, - наступає фінал гри, а потім вітання переможців і підбадьорення тих, хто програв.
Отже, гра повинна бути зрозумілою для учасників, викликати у них захоплення, створювати ситуацію успіху та хороший настрій, розширювати знання та навички, набуті раніше.
Проаналізувавши все вище сказане, можемо зробити висновки, що результативність заходу залежить від актуальності обраної теми; відповідності змісту виховного заходу обраній темі; практичної спрямованості заходу; врахування інтересів та запитів дітей та шкільної молоді; лаконічності, зрозумілості, доступності, чіткості, ретельної підготовки заходу.
Успіх масового заходу значною мірою залежить від ведучого. Складовими його успіху є:
- уміння ввійти в контакт з учасниками дійства;
- урахування вікових та індивідуальних особливостей учасників та глядачів;
- знання матеріалу з даної теми та загальна ерудиція;
- висока культура мовлення і поведінки;
- педагогічний такт;
- здатність творчо розв'язувати нестандартні ситуації.
Використані літературні джерела:
1. Бех І.Д. та ін. Основні орієнтири виховання учнів 1- 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Програма. - Тернопіль, Навчальна книга - Богдан, 2008.
2. Дюнченко Н.П. Мистецтво гри (теорія і практика ігрової діяльності в умовах дозвілля).- К., 1999.
3. Максимюк С.П. Педагогіка. - К., 2005.
4. Максимова Г., Седих Т. Технология массового мероприятия.//Вкладка в БШ № 26(186), 2007.
Л.Москаленко,
методист НМЦ громадянського виховання,
виховних технологій та позашкільної освіти
ІППО КМПУ імені Б.Д.Грінченка
В.Кузьменко,
методист ДЮЦ Дарницького району м.Києва
