четверг, 20 сентября 2007 г.

Що таке методичне об’єднання та як організовується його робота


Що таке методичне об’єднання та як організовується його робота у позашкільному навчальному закладі?


Однією із форм методичної роботи у позашкільному закладі є робота методичних об’єднань педагогів.
Методичні об’єднання створюються з числа педагогів, які:
-       організовують роботу дитячих творчих об’єднань та творчих об’єднань учнівської молоді за спільними профілями гурткової роботи або напрямами позашкільної освіти (у навчально-виховних відділах, філіях),
-       працюють у великих комплексних або профільних однорівневих чи багаторівневих творчих об’єднаннях (студіях, школах, секціях тощо),
-       працюють над спільною виховною або методичною проблемою (темою).
Керівниками методичних об’єднань обираються найбільш досвідчені та творчі педагоги колективів. Їх обрання здійснюється шляхом відкритого голосування під час установчих або звітно-виборчих засідань на термін у 2 роки.
Основними цілями діяльності методичних об’єднань педагогів позашкільних закладів є:
-         підвищення професійного рівня педагогів, забезпечення належного рівня їх теоретичної та практичної підготовки,
-         стимулювання творчої діяльності педагогів,
-         організація постійного обміну педагогічним та методичним досвідом роботи (на рівні закладу або району, міста, області).
Основні завдання роботи методичних об’єднань визначаються рівнем підготовки його членів. Це можуть бути:
-         інноваційна діяльність, розробка та відпрацювання нових методик, прикладних педагогічних технологій, складання збірок та навчально-методичних посібників з досвіду роботи (високий рівень педагогічної майстерності педагогів),
-         пропаганда нових педагогічних ідей, їх творчий розвиток, запровадження перспективного педагогічного досвіду у практику роботи (середній рівень),
-         систематизована робота над формуванням та підвищенням педагогічної майстерності (для педагогів-початківців).
Зміст роботи методичних об’єднань повинен носити переважно навчально-методичний характер. Бажаним є чергування традиційних та нетрадиційних форм роботи. Крім вивчення нормативно-правової документації, тематичних оглядів літератури, доповідей, лекцій, відкритих занять та виховних заходів мають застосовуватись тренінги, ділові ігри, “мозкові штурми”, проводитись репрезентації узагальненого досвіду, “методичні мости”, “методичні вітальні” тощо.
Діяльність методичного об’єднання передбачає:
-         постійний моніторинг (відстеження) професійної діяльності педагогів – членів методичного об’єднання,
-         розробку рекомендацій щодо підвищення ефективності їх професійної діяльності,
-         рецензування авторських навчально-виховних програм, посібників, збірок з досвіду роботи, інших методичних матеріалів,
-         участь у атестації педагогів – членів методичного об’єднання.
Засідання методичного об’єднання мають проводитись 4 – 6 разів протягом навчального року.
Плани роботи методичних об’єднань на навчальний рік мають складатися колегіально, обговорюватись та затверджуватись на перших засіданнях кожного навчального року.
Орієнтовні розділи планів: вступ, тематика засідань методичних об’єднань, заходи щодо підвищення фахової майстерності педагогів, проблеми (теми), над якими працюють педагоги, графік проведення відкритих занять та виховних заходів, заходи щодо зміцнення навчальної та методичної бази роботи гуртків та інших творчих об’єднань, список членів методичного об’єднання.

1.      Вступ
У цьому розділі підводяться підсумки методичної та педагогічної роботи за попередній навчальний рік, характеризуються творчі досягнення педагогів та їх вихованців, визначаються основні напрями роботи та завдання на поточний навчальний рік.

2.     Тематика засідань методичних об’єднань
Тематика засідання
Дата проведення
Відповідальні за виконання
Примітка
1 засідання










2 засідання










3 засідання










4 засідання











На перших засіданнях навчального року, як правило, аналізується виконання планів роботи за попередній навчальний рік, обговорюються та затверджуються плани роботи на новий навчальний рік, розглядаються розроблені нові навчально-виховні програми (посібники, збірки тощо) педагогів, розподіляються доручення між членами методичного об’єднання, з’ясовується тематика (проблематика) самоосвітньої та творчої діяльності педагогів відповідно до основної науково-методичної теми (проблеми) закладу.
На подальших засіданнях вивчаються нормативно-правові документи, розглядаються заплановані теоретичні питання (загальнопедагогічні, психологічні, методичні тощо), обговорюються відкриті заняття та заходи, проводиться огляд новинок педагогічної літератури, вивчаються матеріали перспективного досвіду, вирішуються організаційні питання (проведення виставок, методичних віталень, участі у конкурсах професійної майстерності та конкурсах методичних матеріалів тощо), розглядаються питання виконання доручень, пропонуються завдання для подальшої самоосвітньої діяльності педагогів. Окремо, на одному з засідань дається оцінка професійної діяльності педагогів, що атестуються.
На підсумкових засіданнях заслуховуються звіти педагогів про їх творчу та самоосвітню діяльність, підсумовується робота над основною науково-методичною темою (проблемою) закладу, здійснюється аналіз навчальних та творчих досягнень вихованців. Крім того, розглядаються результати апробації навчально-виховних програм, навчальних та методичних посібників, а також затверджуються рецензії на них.

3.     Заходи щодо підвищення фахової майстерності педагогів
У цьому розділі плануються питання вивчення (або вдосконалення чи впровадження)перспективного педагогічного досвіду, створення творчих груп щодо розробки або впровадження нових методик (або педагогічних технологій), посібників, навчально-виховних програм, проведення обміну досвідом (“методичних мостів”)з педагогами інших позашкільних закладів, застосування інших форм методичної роботи: “круглих столів”, “методичних віталень”, творчих звітів педагогів, що атестуються. Крім того, у цьому розділі планується участь педагогів у місцевих методичних заходах (педагогічних конференціях, семінарах, семінарах-практикумах, виставках методичних матеріалів тощо), закріплюються наставники за молодими та малодосвідченими спеціалістами.

4.     Проблеми (теми), над якими працюють педагоги.
Прізвища та ініціали педагогів
Проблеми (теми), над якими працюють педагоги
Форма проведення звіту









Проблеми (теми), над якими працюватимуть педагоги, в основному, мають відповідати напряму роботи методичного об’єднання, або загальній науково-методичній проблемі (темі) закладу. Вони, як правило, обираються самими педагогами, виходячи з їх оцінок власних творчих здібностей та нахилів до науково-методичної діяльності.
Для молодих та малодосвідчених спеціалістів ці проблеми (теми) можуть бути основними темами самоосвітньої діяльності.
За потребою (розробкою чи апробацією нової навчально-виховної програми, узагальнення власного досвіду, створення навчального чи методичного посібника тощо) робота над обраними проблемами (темами) може продовжуватись декілька років.
Формами проведення звітів про роботу над проблемою (темою) можуть бути: репрезентації розроблених програмних або методичних матеріалів, авторські “методичні вітальні”, виставки творчих досягнень педагогів та їх вихованців, демонстрація відео матеріалів, показові заняття або заходи, підсумкові (звітні) заходи тощо.

5.      Графік проведення відкритих занять та виховних заходів
Прізвище та ініціали педагога
Гурток (група творчого об’єднання)
Тема заняття, назва виховного заходу
Методична мета демонстрації заняття, заходу
Дата про-ведення












Конспекти відкритих занять та розробки виховних заходів мають бути повними та відповідати загально методичним вимогам. Після аналізу під час засідань методичних об’єднань вони передаються для зберігання і подальшого використання у методичній роботі до методичних кабінетів позашкільних закладів.

6.     Заходи щодо зміцнення навчальної та методичної бази роботи гуртків та інших творчих об’єднань

Видавнича діяльність педагогів
Назва матеріалу
Автор
Вид видання (брошура, буклет, альбом тощо)
Заплановані терміни видання
Відмітка про виконання













Розробка методичних матеріалів педагогами
Назва матеріалу
Вид методичного матеріалу
Автор
Заплановані терміни розробки
Відмітка про виконання












Варіанти методичних матеріалів: навчально-виховні програми, тематичні цикли занять, методичні рекомендації, дидактичні матеріали, технологічні розробки, дослідження теоретичних та практичних питань роботи з дітьми, розробки виховних заходів, сценарії ігрових програм, свят тощо.
Обліковуються тільки друковані матеріали. За навчальний рік кожен педагог має розробити та представити до методичних кабінетів позашкільних закладів не менше трьох методичних матеріалів. Виключення становлять педагоги, які представляють друковані видання (брошури, буклети, альбами), об’ємні тематичні методичні матеріали (для методичних конкурсів, узагальнення власного досвіду тощо).

Поповнення матеріально-технічної бази
Творчі доробки педагогів, виготовлення зразків виробів, технічних пристосувань тощо
(планується при необхідності)
Вид роботи
Розробник
Заплановані терміни розробки
Відмітка про виконання











7.     Список членів методичного об’єднання
Прізвища, ініціали педагогів
Стаж роботи на даній посаді
Рік атестації
Яким гуртком
(тв. об’єдн.) керує











Адміністрації позашкільних навчальних закладів мають право на внесення корективів у роботу методичних об’єднань.
Річні плани роботи методичних об’єднань обов’язково затверджуються директорами позашкільних закладів, про що ставиться відмітка на їх титульних сторінках.

понедельник, 10 сентября 2007 г.

Методичні рекомендації щодо створення та діяльності еколого - туристичного об”єднання у Центрі позашкільної роботи



Методичні рекомендації 
щодо створення та діяльності еколого - туристичного об”єднання у Центрі позашкільної роботи

    Сучасна молодь вступає в життя не тільки в період бурхливого розвитку науки і техніки, але і її негативних наслідків. Тому дуже важливо навчити дитину осмислювати те, що відбувається в довкіллі. 
 Саме таким напрямком  у навчанні  і вихованні здорової нації може служити  розвиток екологічного туризму. Екологічна освіта, туризм та виховання у позашкіллі реалізується через мережу гуртків, творчих об'єднань, де учнівська молодь залучається до дослідницької роботи в галузі екології, практичної природоохоронної діяльності через участь у масових заходах, акціях, конкурсах також через організацію туристичних походів та екскурсій. 
Еколого – туристичні   обєднання  - це відносно нова форма організації учнівської молоді у колектив однодумців, який створюється для виконання конкретних природоохоронних завдань. Організація еколого- туристичних  обєднань - шлях до формування екологічного мислення у старшокласників через участь у проектах, розробці нових туристичних маршрутів. 
Метою еколого - туристичного об'єднання є: 
• збереження довкілля; 
• покращення стану здоров'я учнівської молоді; 
• підвищення рівня екологічної освіти; 
• зниження антропогенного тиску на оточуюче середовище;
·         виявлення місць  проростання рослин, які занесені до Червоної книги та їх охорона;
·         удосконалення навичок дослідницької та пошукової роботи;
·         організація здорового відпочинку ;
·         розробка нових туристичних маршрутів;
·         створення екологічних стежок;


Серед комплексних інноваційних підходів до організації еколого-туристичного напрямку в  освіті і вихованні школярів є реалізація еколого- туристичних  проектів, які б сприяли розвитку туризму та рекреації  і одночасно охороні навколишнього середовища,  у рамках яких здійснюється діяльність таких обєднань. 
Реалізація методу проектів веде до зміни позиції керівника екотуроб'єднання :З носія готових знань він стає організатором пізнавальної та практичної діяльності вихованців, що дозволить  вести і профорієнтаційну роботу серед старшокласників у освітніх закладах. 

Завдання керівника еколого-туристичного обєднання:

- вибирати проект, здійснювати самотестування (актуальність, ефективність, можливість); 
- сформувати проблему у досить відкритій формі; 
- визначати терміни та критерії оцінювання; 
- прогнозувати кінцевий результат. 

Життєвий цикл еколого - туриститчного проекту включає наступні етапи: 
• Вивчення проблеми та визначення мети проекту. 
• Аналіз проблеми. 
• Пошук альтернативних рішень. 
• Вибір найкращого рішення. 

Розробка та реалізація екологічно- туристичних дитячих проектів в повній мірі дозволяє впроваджувати в систему позашкільної освіти елементи еколого-економічної освіти відповідно до концепції збалансованого розвитку природи та суспільства. Формувати світогляд тих, кому незабаром доведеться створити нове суспільство, яке буде стійким та збалансованим ,таким, що стабільно розвивається за умови збалансованої економіки, природи та суспільних відносин.

Методкабінет ЦПРДТ,