Аналіз роботи керівників гуртків художньо-естетичного напрямку за перше півріччя 2012-2013 н.р.

Аналіз

роботи керівників гуртків художньо-естетичного напрямку  за перше півріччя 2012-2013 н.р.

В 2012-2013 навчальному році перед педагогами закладу, в тому числі і керівниками гуртків художньо-естетичного напрямку  визначено такі основні напрями роботи в світлі вимог сьогодення:виконання заходів Державної цільової програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014;забезпечення безперервності та наступності навчання і виховання;гармонійне поєднання інтересів особистості, суспільства, держави у питаннях творчого та інтелектуального розвитку дітей і молоді; спрямування педагогічних технологій, інноваційних процесів на особистість дитини, на розкриття її здібностей, на задоволення інтересів і потреб у самовизначенні, на орієнтацію підростаючого покоління на здоровий спосіб життя.

Для забезпечення цих напрямків  актуальними питаннями є:пошук шляхів ефективної реалізації завдань позашкільної освіти, визначених відповідними нормативно-правовими документами; впровадження особистісно-орієнтованих технологій у навчально-виховний процес позашкільного навчального закладу;залучення педагогів до творчої діяльності та дослідно-експериментальної роботи;модернізація системи науково-методичної роботи на основі інноваційних технологій, удосконалення навчальних програм, змісту, форм та методів навчання і виховання, впровадження інноваційного досвіду в практику роботи Центру.

У Центрі діють   12гуртків  художньо –естетичного напрямку.

 це: 

·                   хореографічний гурток ( 3 групи) , керівник Райчинець В.М.,

·                    естрадного співу, керівник Уліганець Л.М.,

·                    «Основи акторської гри» та театральний, керівник Щур А.С.,

·                   фольклорно-етнографічний, керівник Волошин М.І.,

·                   бісероплетіння(2  групи) , керівник Брунцвик В.В.,

·                   художня вишивка, керівник Фензь М.В.

·                   образотворчого мистецтва , керівник Гулович Л.В.,

·                   виготовлення та моделювання іграшок – сувенірів, керівники Чорней Л.В., Буцко Н.М.,

·                   паперопластики, керівник Буцко Н.М.

З них  на базах загальноосвітніх шкіл працюють 5 гуртків в Скотарській ЗОШ І-ІІ ст.. (паперопластика та моделювання іграшок-сувенірів, керівник Буцко Н.М.), Гукливській ЗОШ І-ІІ ст. ( бісероплетіння , керівник Брунцвик В.В., хореографічний, керівник Райчинець В.М.), В.Ворітській ЗОШ І-ІІІ ст..( фольклорно-етнографічний, керівник Волошин М.І.).

За перше півріччя  гуртки художньо-естетичного напрямку домоглися непоганих результатів.

Так хореографічний гурток брав участь у Всеукраїнському фестивалі танцю «Євроданс» в м. Ужгороді, вихованці гуртка естрадного співу брали участь у Всеукраїнському конкурсі виконавців естрадної пісні «Червона рута», в якому переможцем стала Діана Брунцвик і зараз вона працює разом з своїм керівником завданнями  всеукраїнського комітету «Червоної рути» над репертуаром, який складає вже 8 пісень.  Вихованці гуртків образотворчого мистецтва, бісероплетіння, виготовлення та моделювання іграшок-сувенірів, паперопластики брали участь у обласних етапах виставок з фітодизайну«Золота осінь», «Зимові фантазії»,  виставки ори гамі та пареропластики,  обласній виставці «Знай і люби свій край». Фольклорно-етнографічний колектив  виступив з програмою «На Різдво», що стало і творчим звітом гуртка за перше півріччя. Колектив виступав з концертною програмою перед учнями В.Ворітської школи. Батьківською громадськістю та  був запрошений для показу дійства  гостям, які перебували на Новорічні свята на Воловеччині. Гуртки «Основи акторської майстерності» та театральний здійснили постанову уривку з казки «Попелюшка», з якою побували в дитячих садочках та виступили на новорічному  районному святі  «Новорічно-різдвяні зустрічі»,  на якому вшановувались переможці оглядів, конкурсів, фестивалів.  У цьому святі також звітували і вихованці гуртків естрадного співу та хореографічного.

Крім цього, керівниками гуртків ведеться певна робота по збереженню контингенту вихованців, виконанню навчальних планів та програм.

Для підвищення фахового рівня керівників гуртків  працює МО керівників гуртків окремо з цього напрямку. Воно  здійснює постійну взаємодію з педагогами шляхом використання різноманітних підходів з метою створення якнайкращих умов для розкриття можливостей , професійних інтересів і здібностей кожного педагога. Метою роботи методоб’єднання є вивчення та використання в своїй професійній діяльності сучасних педагогічних технологій, методик, прийомів і способів успішного навчання і виховання, прищеплення вихованцям смаку, інтересу і вміння займатися творчою діяльністю, підтримка педагогів, що розробили  авторські програми та і прагнуть їх  реалізувати.

  Керівники гуртків художньо-естетичного напрямку також в своїй роботі реалізовують основні положення районної  програми  «Обдарована молодь» на 2013-2016 роки та відповідно  працюють над реалізацію програми Центру «Обдарована дитина».

Керівники гуртків працюють над підвищенням свого фахового рівня, їм надаються консультації як з боку методиста так і більш досвідчених педагогічних працівників.

      З метою висвітлення роботи гуртків  художньо-естетичного напрямку,  їх популяризації на Інтернет-сторінці Центру постійно друкується інформації про роботу гуртків, їх результативність.

Методист Рудейчук М.М.

Районна виставка "Українська народна іграшка"

Управління освіти, молоді та спорту Воловецької райдержадміністрації

НАКАЗ

Від  6 лютого 2013 року      смт.Воловець                                  №27

Про підведення підсумків

районного етапу  обласного конкурсу

 української народної іграшки

 Згідно наказу управління  освіти, молоді та спорту   Воловецької РДА №4 від 09.01.2013 року « Про проведення районного етапу  обласного конкурсу української народної іграшки»,  з метою відродження, збереження і розвитку українських та місцевих народних традицій виготовлення іграшок; формування інтересу до народної іграшки та шанобливого ставлення  до її творців,  розвитку  творчої художньої активності учнівської молоді в галузі декоративно-прикладного мистецтва  29-30 січня 2013 року у Центрі позашкільної роботи і дитячої творчості було проведено виставку української народної іграшки. 

  На конкурс було представлено  107 експонатів  з 14 загальноосвітніх шкіл та ЦПРДТ. Не взяли участі у конкурсі учні Абранської, Буковецької, Верб»язької   ЗОШ І-ІІ ст.  Конкурс проводився з  таких номінацій як  культурно – історична знахідка,  дитяча саморобна іграшка,  обрядова лялька, народна ігрова лялька, традиційно - регіональна українська іграшка, авторська іграшка, народні ігри та ігрова атрибутика до них (з практичного досвіду). Завданням  Конкурсу було   виховання ціннісного ставлення до художніх народних ремесел; активізація пізнавальної діяльності учнівської молоді до оволодіння художніми та технологічними прийомами створення традиційної народної іграшки; розвиток образного мислення; розкриття творчих здібностей та художнього смаку підростаючого покоління.

Учні представили ляльки – мотанки, етнографічні авторські ляльки, іграшки з дерева, паперу,  соломи, природних матеріалів, тканини, ниток, солоного тіста, полімерної глини та інших матеріалів.

На підставі рішення журі

НАКАЗУЮ:

1.      Відзначити роботи учнів та надіслати їх для участі в обласному етапі Конкурсу:

Номінація «Обрядова лялька»:

-          Попову Андріану, ученицю 9 класу Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст. за роботу «Верховиночки» , керівник Вівчар Л.М.;

-          Дзямко Аліну, ученицю 2 класу В.Ворітської ЗОШ І-ІІІ ст. за  ляльку –мотанку «Нерозлучники», керівник  Гафинець  Т.М.;

-          Павлишин Марину, ученицю Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст. за роботу «Домовушка», керівник Гулович Л.В.
- Приймич Марію, ученицю 6 класу Тишівської ЗОШ І-ІІ ст. за роботу "Маруся"

Номінація  «Традиційна -регіональна українська іграшка»

-          Далекана Дениса, учня 5 класу Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст. за роботу «Забавка Ведмідь», керівник Козик Я.Ю.

-          Мадяра Юрія, учня 5  класу Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст. за роботу «Пан та пані», керівник Козик Я.Ю.;

-          Голянич Андріану , ученицю Н.Ворітської ЗОШ І-ІІІ ст. за роботу «Селяночка», керівник Білорусов М.П.;

-          Зорівчак Василину, ученицю Завадської  ЗОШ І-ІІ ст. за роботу «Україночка», керівник Чонговий М.О.

Номінація «Народна ігрова лялька»

-          Мусікевича  Олександра, учня 8 класу Завадської ЗОШ І-ІІ ст. за роботу «Панянка»,  керівник Чонговий М.О.;

-          Колектив гуртка «Юні музеєзнавці» Центру позашкільної роботи і дитячої творчості за роботу «Волівчанка», керівник Фензь М.В.;

-          Полянчич Василину, вихованку гуртка «Мода і стиль» Центру позашкільної роботи і дитячої творчості за роботу «Дівчина – верховинка», керівник Піньо Т.Ф.;

-          Зорівчака Бориса, учня 9 класу Н.Ворітської ЗОШ І-ІІІ ст за роботу «Панночка», керівник  Білорусов  М.П.

Номінація «Дитяча саморобна іграшка»

-          Антоній Ганну, ученицю 9 класу Канорської ЗОШ І-ІІ ст. за роботу «Машка і Пашка», керівник Сличко В.М.;

-          Мадяр Мар»яну, ученицю  7 класу Канорської ЗОШ  І-ІІ ст. за роботу «Вінні Пух», керівник Сличко В.М.

-          Мацовка Яну, ученицю Канорської ЗОШ  І-ІІ ст. за роботу «Лялька Оленка»», керівник Сличко В.М.

-          Буцка Івана,  учня Скотарської ЗОШ І-ІІ ст, вихованця гуртка «Паперопластика» ЦПРДТ  за роботу «Чорний півень», керівник  Буцко Н.М.;

-          Гурток образотворчого мистецтва Центру позашкільної роботи і дитячої творчості  за роботу «Дружна сім»я», керівник Гулович Л.В.

Номінація «Авторська іграшка»

-          Герича  Миколу, учня Жденіївської ЗОШ І-ІІІ ст. за роботу  «Цар Карпатських гір», керівник Попов М.В.;

-          Лапко Ірину, ученицю Канорської ЗОШ І-ІІ ст. за роботу «Берегиня», керівник Кобрин М.Ф.

-          Лакатош Євгенію, вихованку гуртка «Юний хімік» Центру позашкільної роботи та дитячої творчості  за роботу «Черепашка», керівник Брунцвик В.В.;

-          Бабець Вікторію,  вихованку гуртка «Виготовлення іграшок-сувенірів»  Центру позашкільної роботи і дитячої творчості за роботу «Дівчина –весна», керівник  Чорней Л.В.

Номінація «Культурно-історична знахідка»

-          Магаль Оксану, ученицю 8 класу Завадської ЗОШ І-ІІ ст.  за іграшку «Мама з немовлям», керівник Магаль О.М.;

-          Тидіра Івана, вихованця  гуртків комп»ютерних технологій Центру позашкільної роботи  за представлені іграшки  «З бабусиної скрині», керівник Ференц Л.В.

   Номінація «Народні ігри та атрибутика»

-          Нілабовича  Василя, Козика Олександра, учнів 5 класу Н.Ворітської ЗОШ І-ІІІ ст. за  виготовлену народну гру «Сохи»,  керівник  Козик Н.М.

2.      Нагородити переможців районного етапу конкурсу української народної іграшки за І, ІІ і ІІІ місця грамотами управління  освіти, молоді  та  спорту Воловецької  РДА.

3.       Контроль за виконанням наказу  покласти на директора ЦПРДТ  Тидір Т.В.

Начальник управління освіти                                       В.Попелич

Відкрите заняття гуртка англійської мови

                  

Відкрите  заняття гуртка англійської мови

29 січня 2013 року  керівник гуртка англійської мови Центру Гулович Лариса Василівна  провела відкрите заняття  гуртка  на тему: «Зовнішність людини» ( “Appearance” ). Метою заняття було ознайомити учнів із новими словами, формувати лексичні навички шляхом багаторазового повторення матеріалу, а також розвивати пам’ять, творчі здібності та виховати любов до іноземної мови.

    Звісно, мету  досягти  було не легко. Тому заняття керівник побудувала так,  щоб діти змогли швидко запам’ятовувати  нові слова дивлячись на наочний матеріал, який був розділений на декілька блоків (статура людини, волосся, обличчя, губи, очі). Кожен блок містив ту лексику, яку діти засвоїли раніше і яку мали засвоїти під час заняття. Опираючись на засвоєний учнями матеріал були підібрані відповідні завдання , які стимулювали їх  до  мимовільного опису своїх друзів використовуючи нову лексику.

        Як висловилася сама Лариса Василівна, очікуваний результат не співпав із  результатом самого заняття, бо при підготовці заняття не врахувала малий словниковий запас вихованців   і вони не зуміли виконати деякі завдання.

Але  взагальному,  поставленої мети було  досягнуто.

Фото із відкритого заняття гуртка

Форми методичної роботи у позашкільному навчальному закладі

Форми методичної роботи у позашкільному навчальному закладі

-індивідуальні - самоосвіта, стажування, наставництво, консультації, творчі пари; 
-групові постійно діючі – методичні (циклові)об’єднання, творчі динамічні групи, школи перспективного педагогічного досвіду , школи вищої педагогічної майстерності , семінари, ділові і рольові ігри, групові консультації, педагогічні студії, педагогічні майстерні, майстер – класи; 
-колективні – педагогічні читання , науково –практичні конференції, методичні оперативні наради, виставки, екскурсії, лекторії, "круглі столи”, методичні фестивалі, педагогічні консиліуми. 

Форми навчання позашкільних педагогів

-Дискусії. Вони сприяють вирішенню таких завдань: 
-Стимулюванню вільнодумства, максимальному залученню кожного педагога до конкретної творчої ситуації; 
-Формуванню навичок об’єктивного аналізу складання педагогічних явищ; 
-Методичний ринг – різновид дискусії; 
-Ділова гра – репетиція педагогічної діяльності, котра дає змогу практично програти будь – яку конкретно ситуацію відповідно до мети , простежити процедуру створюваної ситуації в динаміці; 
-"Творчі звіти” – це презентація роботи керівника творчого об’єднання за міжатестаційний період, демонстрація знань, володіння методикою проведення занять , ерудиції, дидактичних матеріалів; 
-Тиждень перспективного педагогічного досвіду та тиждень молодого педагога. 
-В рамках цих тижнів використовуються нетрадиційні форми надання методичної допомоги працівникам: 
-День відкритих занять досвідчених педагогів; 
-Панорама педагогічних знахідок (нестандартні заняття); 
-Перекличка творчих справ; 
-Творчі зустрічі молодих педагогів з їх наставникам за "круглим столом”; 
-Виставки напрацьованих матеріалів; 
-Конкурси, ярмарки педагогічної творчості; 
-Панорама методичних знахідок; 
-Презентація педагогічних новинок. 
-"Мозкова атака” – метод , що спонукає до інтенсивного , творчого розв’язання проблем. Від дискусії відрізняється новизною проблем і відсутністю готових рішень, комплексним підходом до вирішення проблем, відсутністю критики. 
-"Розв’язання педагогічних завдань” – одна із форм удосконалення педагогічної майстерності . Призначення : ознайомитися з особливостями педагогічного процесу, з його логікою, характером діяльності педагога й учня , системою їхніх взаємостосунків. Майстерність педагога виявляється в тому , як він аналізує, досліджує мету і завдання особистої діяльності. 
-"Методичний фестиваль " передбачає велику аудиторію, ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок. 
-"Методичні посиденьки " форма методичної роботи, яка сприяє створенню сприятливого психологічного клімату в даній групі слухачів, а також виробленню правильного погляду "щодо певної педагогічної проблеми. Для обговорення на "Методичних посиденьках” пропонують питання , суттєві для розв’язання якихось вузлових завдань навчально – виховного процесу; 
-"Методичний діалог” – це складова частина будь – якої форми методичного навчання , яка має теоретичне домашнє завдання. Рушійною силою діалогу з поставленої проблеми є культура спілкування і активність слухачів. На закінчення підводять підсумки з теми, приймають рішення про спільні дії; 
-"Методичний аукціон”. За допомогою аукціону можна цікавіше побудувати проведення семінару – практикуму , обговорити труднощі. Мікро група чи окремий учасник висувають ідею , а "аукціонер” пропонує "удосконалити” її або замінити іншою. "Аукціон” проводиться доти, доки не вичерпаються ідеї – поправки. Найкращою ідеєю висувають таку, за яку проголосує більшість; 
-"Методична оперативка”. При допомозі саме цієї форми роботи методисти забезпечують трансформацію в педколективи закладів інформації про нову літературу, методичні рекомендації, накази, інструкції , про нові методи і знахідки педагогів – новаторів; 
-"Педагогічний КВК” – форма педагогічної роботи, яка сприяє активізації теоретичних знань , практичних умінь і навичок, створенню сприятливого психологічного клімату в групі педагогів; 
-"Проблемний стіл”. Ця форма методичної роботи сприяє розвитку у педагогічних працівників прагнення до самоосвіти , до пошукових нових, результативніших методів роботи. "Проблемний стіл” проводиться за планом: 
-повідомлення теми, постановка проблем; 
-організація творчого діалогу, обмін думками з питань проблеми, яка розглядається: 
-підведення підсумків та оцінка роботи учасників "проблемного столу”.

Нетрадиційні форми

методичної роботи з педагогічними кадрами

·    Школа перспективного педагогічного досвід

·    Школа ефективного прогресивного педагогічного досвіду

·    Школа педагогічної майстерності

·    Школа комп’ютерної грамотності

·    Школа професійної майстерності

·    Творчі майстерні педагогів

·    ТГ (мобільна ТГ)

·    ТГ (динамічна ТГ)

·    Тимчасова науково-дослідницька група

·    Творча галерея

·    Психолого-педагогічний семінар

·    Семінар-практикум

·    Психологічний практикум

·    Постійно-проблемний семінар

·    Методичний ринг

·    Методичний дискусійний клуб

·    Методичний турнір

·    Методичний міст

·    Методичний бенефіс

·    Методичний аукціон

·    Методичний брейн-ринг

·    Фестиваль методичних ідей

·    Фестиваль педагогічної творчості

·    Панорама педагогічних досягнень

·    Методична панорама

·    Педагогічні гостини

·    Методичні гостини

·    Методичні посиденьки

·    Методична естафета

·    Коло ідей

·    Професійні педагогічні тренінги

·    Аукціон педагогічних ідей

·    Методичний фестиваль

·    Майстер-клас

·    Група взаємовідносин і підтримки (відвідування уроків атестуючого)

·    Педагогічна майстерня

·    Бенефіс педагога

·    Колективні презентації

·    Творчий звіт

Умови проведення Всеукраїнської історико-географічної експедиції "ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНИ"

Умови проведення Всеукраїнської історико-географічної експедиції "ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНИ"

В утвердженні Української незалежної держави важливу роль відіграють завдання формування національної самосвідомості, виховання підростаючого покоління на культурно-історичних цінностях нашого народу. Скарбницею народної пам'яті є історичне краєзнавство. Саме через краєзнавчі дослідження та історичну науку необхідно підтримувати інтерес різних верств суспільства до витоків і першоджерел своєї історії, до вивчення рідного краю, історії міст і сіл. Ці знання допоможуть нашим сучасникам і наступним поколінням збагнути зміни, які відбуваються в країні, всебічно знати, хто ми є, чиї ми діти, яка наша минувшина, традиції, культура. На теренах України більше 30 тисяч міст і сіл. У їх числі понад 800 міст, селищ міського типу та понад 5000 сіл, яким минуло 300 років. Деякі з них відзначили свій тисячолітній ювілей. 39 найстародавніших українських міст рішенням Уряду взято під державну охорону.

В силу соціально-політичних та економічних причин лише у XX столітті з карти України зникло майже 2 тисячі населених пунктів. Історія населених пунктів – це історія нашої країни, історія українського народу. Ми маємо зберегти для прийдешніх поколінь пам'ять про них

МЕТА І ЗАВДАННЯ ЕКСПЕДИЦІЇ
Всеукраїнська історико-географічна експедиція "Історія міст і сіл України" (надалі – експедиція) започаткована Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, Всеукраїнською спілкою краєзнавців, Українським географічним товариством. Експедиція проводиться з метою виховання в учнівської та студентської молоді любові до рідного краю, шанобливого ставлення до його історії, духовної спадщини, бажання пізнавати і вивчати історико-культурні надбання нашого народу, природне довкілля.

 Завданнями експедиції є:

 - залучення навчальних закладів, наукових установ,

підприємств і організацій, широкого кола громадськості, вчених, краєзнавців до участі в дослідженні історії міст і сіл України;
- залучення учнівської та студентської молоді до краєзнавчої та науково-дослідницької роботи;
- набуття учнями та студентами поглиблених об'єктивних знань з історії рідного села чи міста, про визначні місця, історичні події та видатних людей свого краю;
- збір та систематизація краєзнавчих матеріалів до видання нової редакції енциклопедичного видання багатотомної „Історії міст і сіл України";
- розкриття туристичних та екскурсійних можливостей свого краю;
- привернення уваги державних установ, громадських організацій, широкого кола громадян до збереження та відродження історико-культурної спадщини українського народу, пам'яті втрачених населених пунктів України.

КЕРІВНИЦТВО ЕКСПЕДИЦІЄЮ

Загальне керівництво експедицією здійснює Міністерство освіти і науки України, Правління Всеукраїнської спілки краєзнавців, Правління Українського географічного товариства.
Безпосередня відповідальність за проведення експедиції та підведення загальних підсумків покладається на Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді.
В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі проведенням експедиції керують Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних. Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Методичне та організаційне забезпечення експедиції здійснюють Кримський республіканський, обласні, Київський та Севастопольський міські центри туризму і краєзнавства, станції юних туристів, обласні (міські) організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, Українського географічного товариства.
У районах (містах) експедицію очолюють управління (відділи) освіти.

ТЕРМІН ПРОВЕДЕННЯ

Експедиція розпочинається 17 квітня 2006 року і носить довгостроковий характер.
Підсумки експедиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підводяться до 1 квітня щорічно, починаючи з 2007 року.
Підведення підсумків проводиться Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, Всеукраїнською спілкою краєзнавців, Українським географічним товариством до 15 травня щорічно, починаючи з 2007 року.
Експедиція вважатиметься завершеною після укладання видавничого оригіналу нової редакції енциклопедичного видання багатотомної „Історії міст і сіл України".

УЧАСНИКИ ЕКСПЕДИЦІЇ

В експедиції беруть участь учні загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, студенти вищих навчальних закладів, громадські об'єднання дітей та молоді, педагоги, вчені, краєзнавці, громадські діячі, всі, кого цікавить історія міста чи села, проблеми збереження історичного та природного середовища рідного краю.

ПРОГРАМА ЕКСПЕДИЦІЇ

Програма експедиції передбачає забезпечення комплексу дій, спрямованих на глибоке вивчення історії міста чи села у контексті історії рідного краю.
Орієнтовними напрямами краєзнавчого пошуку можуть бути:
- назва населеного пункту (сучасна) та її походження;
- географічне місце знаходження;
- виникнення населеного пункту, важливі суспільно-політичні віхи його історії в т.ч. дата і джерела першого письмового згадування;
- формування культурного, просвітницького, освітнього та культово-релігійного середовища;
- чинники матеріального виробництва: засоби і форми господарювання, наявність природно-рекреаційних ресурсів;
- народні промисли як форма поєднання матеріальної культури, вжиткового мистецтва і виробництва;
- визначні особистості, що народилися в цьому населеному пункті, їх внесок у розвиток населеного пункту, краю, України, світу;
- значення і роль населеного пункту у формуванні етносоціальних процесів, адміністративної структури, особливостей економічного розвитку території, Державотворчих процесів;
- кількість дворів (для сіл та селищ), чисельність населення станом на...
- туристсько-рекреаційні та екскурсійні можливості населеного пункту.
Учасники експедиції вивчають і описують історію села чи міста відповідно до зазначених напрямів (усіх або частини).
Матеріали оформляються у вигляді нарису-опису з додатками.
У додатки можуть входити ілюстровані матеріали і фото (13х18 см), копії архівних документів, плани і карти місцевості, схеми, малюнки, легенди тощо.
Окремо подаються розробки 1-5-денних туристсько-краєзнавчих маршрутів або екскурсій з додатками.
Умови оформлення експедиційних матеріалів – додаток 1.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

Підсумки експедиції підводяться щорічно у трьох турах:
- 1-й – районний;
- 2-й – Кримський республіканський, обласні. Київський та Севастопольський міські;
- 3-й - Всеукраїнський.
Матеріали для участі у 1-му турі надсилаються до районних (міських) управлінь (відділів) освіти чи визначених ними навчальних закладів.
Для участі у 2-му турі матеріали, що відповідають вимогам цього положення, надсилаються на адресу Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів туризму і краєзнавства, станцій юних туристів до 15 березня кожного року, починаючи з 2007 року.
Кращі роботи 2-го туру (по п'ять нарисів-описів та по п'ять розробок 1-5-денних туристсько-краєзнавчих маршрутів або екскурсій від території) із супроводжуючими документами (підсумковий наказ про проведення 2-го туру, лист-подання про направлення робіт на 3-й Всеукраїнський тур) надсилаються до Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (01135, м. Київ - 135, а/с 190) для участі у 3-му Всеукраїнському турі до 15 квітня кожного року, починаючи з 2007 року.

Для підведення підсумків відповідними органами управління освітою, спільно з місцевими організаціями (осередками) Всеукраїнської спілки краєзнавців, Українського географічного товариства, із залученими фахівцями музеїв, архівних установ формується склад журі. Журі оцінює роботу автора чи авторського колективу і визначає нариси-описи та туристсько-краєзнавчі маршрути або екскурсії, що можуть бути подані на наступний Тур, а іншим авторам надає рекомендації по доопрацюванню зібраного матеріалу з метою залучення цих робіт у наступному році.

Журі братиме до уваги об'єм та глибину експедиційних пошуків і наукових досліджень, якість та значимість ілюстративного матеріалу. Журі враховуватиме охайність, грамотність, стиль робіт.

Кінцева мета експедиції – участь у створенні бази інформації для укладання нової редакції енциклопедичного видання багатотомної „Історії міст і сіл України". Усі матеріали, що надходитимуть від навчальних закладів АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя мають зберігатися у відповідних центрах туризму і краєзнавства, що дасть можливість подальшого опрацювання їх з метою укладання томів нової редакції „Історії міст і сіл України".

НАГОРОДЖЕННЯ

На підставі висновків журі в трьох турах кращі авторські колективи та автори нагороджуються грамотами, дипломами, кубками, призами, туристсько-екскурсійними та оздоровчими поїздками засновників експедиції та організаторів її проведення на місцях.
Чотирнадцять найкращих авторських груп кожного року будуть нагороджуватись призами або оздоровчими поїздками у Центральний табір туристського активу учнів України Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (за наявності бюджетного фінансування).

ФІНАНСУВАННЯ

Проведення експедиції на місцях, нагородження кращих учасників 1-го та 2-го турів здійснюється за рахунок місцевих бюджетних коштів та інших джерел фінансування.
Нагородження у 3-му Всеукраїнському турі здійснюється за рахунок бюджетних або залучених коштів.

Додаток 1

УМОВИ ОФОРМЛЕННЯ
ЕКСПЕДИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ.

Усі матеріали подаються українською мовою.
Матеріали подаються в друкованому вигляді та на електронних носіях (шрифт Times New Roman – 14 pt інтервал – 1,5).

Учасники експедиції готують такі матеріали:

Анкета (дані про авторську групу або автора; місто (село), район, область, навчальний заклад, клас (група), назва гуртка, прізвище, ім'я, по батькові кожного учасника і керівника групи, контактний телефон (при наявності), іншу додаткову інформацію про авторів).

Матеріали на конкурс:
І. Нарис-опис міста (села), що включає розділи:
1. Анкета:
- повна назва;
- місце знаходження, адміністративне підпорядкування;
- існуючий, вимираючий, зниклий.
2. Вступ (історія виникнення, заснування).
3. Сучасний стан.
4. Значні для міста (села) історичні події.
5. Видатні постаті міста (села).
6. Список використаної літератури та архівних документів.

Об'єм нарису-опису від 5 до 15 друкованих сторінок з додатками до 10 аркушів ілюстративних матеріалів (фотографії 13х18 см, копії архівних документів, малюнки, схеми, легенди тощо).
Конкурсні роботи 3-го Всеукраїнського туру будуть повертатися організаторам 2-го туру експедиції на місцях.

II. Розроблений 1-5 денний туристсько-краєзнавчий маршрут або екскурсія.
Об'єм до 10 сторінок друкованого тексту з додатками до 10 аркушів ілюстративних матеріалів (фотографії 13х18 см, копії архівних документів, малюнки, схеми, легенди тощо). Ці матеріали не повертаються.

Українським державним центром туризму та краєзнавства учнівської молоді, в партнерстві з Всеукраїнською спілкою краєзнавців та Українським географічним товариством, з квітня 2006 року розпочато Всеукраїнську історико-географічну експедицію ,,Історія міст і сіл України". На запити з місць щодо Умов проведення заходу зазначаємо наступне:
1 .Учасниками (авторами дослідницьких робіт) є учнівська та студентська молодь. Педагоги, вчені, краєзнавці є керівниками, консультантами авторських груп (авторів), ЯКА працюють над дослідницькими матеріалами.
2.Учасники експедиції досліджують історію населеного пункту відповідно до напрямів, вказаних в Програмі експедиції.
3. Матеріали на підведення підсумків з написання нарисів-описів,
розробки екскурсій та 1- 5-ти денних туристсько-краєзнаївчих маршрутів
надсилаються окремо (як самостійні роботи), підсумки підводяться в обох
номінаціях окремо.
4. Розробки екскурсійних та 1-5-ти денних туристсько-краєзнавчих
маршрутів складаються за схемою відповідно до методик написання
подібних матеріалів. Робота повинна відображати туристсько-краєзнавчі,
рекреаційні можливості як усього маршруту, так і окремих його об'єктів. За
схемою:
1) вступна частина;
2) довідкові дані про екскурсійний маршрут: тематика, перелік
населених пунктів та екскурсійних об'єктів в них, на який вік учасників
розрахований маршрут, сезонність, вид транспорту чи способу пересування,
відстань;
3) схема маршруту;
4) опис оглядово-пізнавальних об'єктів на маршруті;
довідкова інформація: режим роботи екскурсійних об'єктів, розклад руху транспорту, місця ночівель та біваків, закладів харчування тощо.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ КЕРІВНИКАМИ ГУРТКІВ у першому півріччі 2012-2013 н.р.

ІНФОРМАЦІЯ

ПРО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ КЕРІВНИКАМИ ГУРТКІВ  у першому півріччі  2012-2013 н.р.

та

Методичні рекомендації  щодо удосконалення якості проведення занять в гуртках

На заняттях Школи ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ  багато уваги приділялося питанням підготовки та проведення  занять  в гуртках. Безумовно, є позитивні результати, багато педагогів використали  рекомендований матеріал при проведенні поточних та  відкритих занять.
 Сьогодні, аналізуючи загальний стан проведення педагогами занять в гуртках, ми хотіли б звернути увагу на  найбільш характерні їх недоліки. 

 Найбільш характерні недоліки занять:

·         невміння якісно побудувати заняття;

·         нехтування  підготовкою плану - конспекту проведення заняття;

·         не приділяється належна увага мотивації  вихованців до заняття та актуалізації їх знань;

·         тема, мета заняття не оголошується  зовсім чи оголошення не адаптоване до сприйняття дітей; 

·         не завжди проводиться оперативна перевірка якості виконання  вихованцями завдань;

·         відсутня диференціація навчання;

·         вихованці на занятті пасивні;

·         робота ведеться з обмеженим колом дітей;

·         характер навчальних завдань частіше репродуктивний за алгоритмом;

·         нераціонально використовується час заняття;

·         заняття починається та завершується невчасно;

·         не належна увага до відповідей дітей;

·         невиразність мови, монотонність голосу педагога, нерухомість його фігури;

·         невміння поставити акцент на найголовніше;

·         недостатнє врахування інтересів, захоплень вихованців;

·         механічне запозичення передового педагогічного досвіду тощо.   

Після відвідування відкритих занять і усунення недоліків   визріла необхідність підготувати більш детальні рекомендації до підготовки та проведення занять в гуртках, які  є найбільш важливими.

Методичні рекомендації  щодо удосконалення якості проведення занять в гуртках

 Для покращення якості проведення занять  в гуртках необхідно дотримуватись  основних вимог до якісного сучасного заняття:

·         науковість - використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики ;

·         системність - побудова заняття на основі закономірностей навчально-виховного процесу;

·         зв'язок з раніше отриманими знаннями та вміннями, опора на вже досягнутий рівень розвитку вихованців;

·         оптимальність - реалізація на занятті в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів та правил;

·         забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності вихованців з урахуванням їх інтересів, нахилів, потреб; 

·         ефективність - ефективне використання педагогічних засобів; зв’язок з життям, особистим досвідом дітей; формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності;

·         формування уміння вчитися;

·         можливість відтворення.

У журналі «Позашкілля» надрукована  схема-конспект гурткового заняття, за якою  педагогу-позашкільнику доцільно планувати навчальну діяльність.         Звернемо увагу на обов’язкові та бажані пункти, які повинні бути відображені при плануванні та проведенні заняття.      

  Схема-конспект гурткового заняття

1.       Тема заняття

2.       Мета заняття (навчальна, розвивальна, виховна)

3.       Завдання заняття (бажано)

4.       Методи (бажано)

5.       Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований) Вид заняття

6.       Форма заняття

7.       Міжпредметні зв’язки (бажано)

8.       Обладнання: таблиці, плакати, посібники, схеми, моделі, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, діаграми,  література тощо.

9.       Очікуваний результат (бажано)

Хід заняття

(його структура залежить від типу заняття)

 І. Вступна частина— повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів;

— актуалізація опорних знань;

— мотивація навчальної діяльності гуртківців. 

II. Основна частина

— висвітлення керівником матеріалу нової теми;

—оволодіння новими теоретичними та практичними знаннями;
— залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота;
— підведення гуртківців  до узагальнень, висновків. 

III. Заключна частина

— обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;
— загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;
— повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є);

— рекомендована література (якщо є).

                 Коментарі до кожного пункту схеми, які повинні бути відображені при плануванні, оформлені конспекту та проведенні заняття. 
       

1.       Тема заняття.

Формулювання теми має стосуватися фактичного матеріалу заняття, викликати інтерес до почутого. Тема, яка пропонується вихованцям може відрізнятися від теми, записаної в плані за стилем (художній – діловий). Тема повинна чітко, лаконічно, емоційно виражати стислий зміст заняття. 
       2. Мета заняття -

- основа ефективної діяльності педагога та учнів, що визначає характер їх взаємодії. Вона реалізується в спільній діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. В меті заняття формулюється  результат, до якого повинні прагнути учасники навчального процесу, і, якщо вона визначена нечітко, чи педагог погано уявляє собі шляхи та способи її досягнення, ефективності заняття важко досягти. 

Перш ніж сформулювати триєдину мету заняття педагог повинен знайти відповіді на питання:

- чого має навчити це заняття?

 - як допоможе навчальний матеріал в розвитку вмінь та навичок вихованців?

- як вплине на погляди, переконання, почуття, над чим примусить замислитися?

- яке значення цього заняття в загальному процесі освіти і виховання?
      Мета заняття: навчальна, розвиваюча, виховна. 

Навчальна мета (навчити, познайомити) - передбачає формування практичної діяльності, уміння аналізувати, спостерігати. Спрямована на активізацію уяви та фантазії. 
       Типові формулювання: 

- навчити, дати уявлення, пояснити, учити, розповісти, розкрити …

 - познайомити з інформацією, умовами тощо… 

- проконтролювати засвоєння певних (таких) вмінь та навичок, вивчених на попередніх заняттях…

- сформувати (закріпити) певні (такі) навички та вміння… по даному матеріалу (на матеріалі цього заняття)…

 - розширити або/і поглибити (збагатити) знання (конкретно названі)…

 - узагальнити знання, одержувані з різних джерел (в тому числі самостійно)…      

 Розвиваюча мета (розвинути) – спрямована на розвиток творчого потенціалу. 

Типові формулювання: 

 - розвинути (розкрити) здібності, уяву, пам’ять, увагу…

- розвивати почуття (кольору, світу…)

- формувати практичні навички та вміння…

 - удосконалювати вміння та навички… 

- забезпечити в ході заняття (розвиток мови учнів, поповнення словникового запасу, оволодіння…)

Виховна мета (виховати) – спрямована на виховання загальнолюдських цінностей, нових ідей та образів.

Типові формулювання: 

- виховувати почуття…

-  прищеплювати…

 - сприяти в ході заняття вихованню певних (таких) якостей (понять)…

 - для рішення завдань (естетичного, морального, духовного …) виховання …

- з метою рішення завдань (громадянського …) виховання …

- викликати інтерес до інформації, людей, умов взаємодії…
- залучити, заохотити, зміцнити інтерес…- викликати неприйняття… 

3. Завдання (бажано)

 Типові формулювання загального характеру: 

- відпрацювати навички…

- виконати операції мислення: пізнання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу, оцінки.

Навчальні завдання:

• проконтролювати ступінь засвоєння основних умінь і навичок, а також вивчених і сформованих на попередніх заняттях;

• забезпечити засвоєння наступних  завдань…

• сформувати (продовжити формування, закріпити) такі спеціальні вміння й навички, як…;

• сформувати (продовжити формування, закріпити) такі спільні навчальні вміння   й  навички, як… на матеріалі даного заняття.

Розвивальні завдання:

• для вирішення завдання розвитку у вихованців… в ході заняття забезпечити виконання таких завдань…

Виховні завдання:

• сприяти в ході заняття  формуванню світогляду ;

• формування екологічного (естетичного…) виховання;

•  формувати в дітей загальнолюдський світогляд.

4. Методи

Метод – це «шлях до досягнення мети», спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення будь-чого. 

Основні методи:

За джерелом передачі та сприйняття навчальної інформації:

— словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо);

— наочні (демонстрація предметів, явищ, посібників тощо);

— практичні (практична робота,  навчальні вправи, ігрові вправи,  екскурсія, похід тощо)

 Методи стимулювання інтересу до навчання: пізнавальні ігри, створення цікавої ситуації, створення ситуації успіху, реалізація виховного потенціалу, ситуації неуспіху, емоційних переживань. 

Методи стимулювання обов’язку відповідальності:

1. Формування переконань у соціальній та особистісній важливості.

2. Висування вимог.

3. Вправи для виконання вимог.

 4. Змагальність, заохочення, покарання.

Прийом – частина методу, засіб педагогічних дій у певних умовах. Прийоми не мають самостійної педагогічної задачі. 

5.Типи занять

 У центрі уваги позашкільної освіти стоїть особистість дитини з її потребами і інтересами. Тому, краще за все вирішує проблему проведення заняття особистісно орієнтований підхід.      Заняття в гуртку є особистісно орієнтованими, спрямовані на покращення якості дитячого життя на основі творчості вихованців і педагогів, принципів самореалізації, максимального збільшення соціального досвіду дитини; духовної єдності особистості  і колективу у спільній цікавій діяльності і відпочинку.      В позашкільній педагогіці використовуються як шкільні типи занять та їх форми так і нетрадиційні.  

   Кожне заняття має свою структуру.

 Тип заняття визначається наявністю та послідовністю структурних частин.

Тип — це орієнтир, спрямованість, характеристика, обличчя.        

         Класифікація типів занять:

- заняття засвоєння нового матеріалу (нових знань, умінь, навичок);    

 - формування практичних умінь та навичок;    

 -  застосування вмінь та навичок;     

-  узагальнення;    

-  контрольне (підсумкове);    

-  комбіноване. 

6. Форми організації занять   

Форми організації навчання – зовнішнє вираження узгодженої діяльності педагога та вихованців, яка здійснюється в певному режимі та по порядку. 

Форми організації занять в позашкільній роботі:

 - групові: ведеться робота з усією групою, викладається загальний матеріал. В межах групи можливо виділяти підгрупи.

-  індивідуальні:передбачено роботу з дітьми, які виявили особливі здібності, які претендують на роль солістів, виконавців головних ролей.     

 У гуртках, де передбачена сумісна робота різновікового складу груп одного напрямку (вокальний,  хореографічний), передбачені обов’язкові зведені репетиції, ансамблева робота.  

Види занять: ділова гра, змагання, театралізоване заняття, взаємонавчання вихованців, залік, творчий звіт, конкурс, рольова гра, концерт, конференція, семінар, екскурсія, салон, мандрівка, імпровізація тощо.

 7. Міжпредметні зв’язки -

– зв'язок з якими видами мистецтва можна прослідкувати в ході даного заняття (світова, українська художні культури, музика, образотворче мистецтво, література…)

7. Обладнання: 

 -  посібники, газети, журнали, документи тощо;

 -  дидактичний матеріал, наочний матеріал (схеми, моделі, плакати тощо);

- відеофільми, комп’ютерні диски, аудіо матеріали.
Обладнання повинне відповідати вимогам часу.

8.  Очікуваний результат -

– які завдання мають бути вирішені, чого повинні навчитися вихованці.                                          

Хід заняття  (структура заняття)

Структура - поєднання, взаємозв'язок елементів і частин заняття.                                                                   

Структура залежить від типу заняття. 

 В структурі заняття можна виділяти дві частини:

•постійну (загальну);

• змінювану.

  І. Вступна частина.

·         Організаційний момент

 - перевірте готовність дітей до уроку,  підтримуйте порядок і дисципліну протягом усього заняття. 

·         Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів.

 Тема, мета заняття повинні оголошуватися обов’язково, назва теми, мета, завдання мають бути адаптованим до сприйняття дітей.    Поясніть важливість теми. Зробіть мету заняття метою вихованців.  Формуйте мету, орієнтуючись на потреби та інтереси вихованців.  Формулюйте конкретні навчальні завдання, якими повинні оволодіти учні. Нагадуйте тему, мету і завдання протягом заняття. Концентруйтесь на знаннях і уміннях, що відповідають інтересам і потребам вихованців.

·         Актуалізація опорних знань. 

Визначте поняття, які треба активізувати у свідомості дітей, щоб підготувати до сприйняття нового матеріалу. 

·         Мотивація навчальної діяльності гуртківців. 

При побудові заняття необхідно враховувати три види мотивації:     

 Соціальну — підняти авторитет дитини серед товаришів, похвалити за старанність у роботі тощо.     

 Прагматичну — посилити увагу до дисципліни,  інформації, яка буде потрібна при вступі до ВНЗ, при придбанні спеціальності тощо.     

Змістовну - застосування знань у нестандартних ситуаціях, пізнавальні спори, введення учнів у проблемні ситуації.

II. Основна частина

-  перевірка в дітей знань та вмінь, які вони вже мають для підготовки до вивчення нової теми;

 -  висвітлення керівником матеріалу нової теми (ознайомлення з новими знаннями та вміннями, показ зразка формування);

- оволодіння вихованцями новими теоретичними та практичними знаннями (вправи на освоєння нових знань, умінь, навичок за зразком);

-    залучення вихованців до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота (перенос засвоєних знань, умінь, навичок у подібну ситуацію, завдання творчого характеру);

 - підведення гуртківців  до узагальнень, висновків. 

 Засвоєння нових навчальних компетентностей:

 • нові поняття, терміни, способи їх засвоєння;

• визначення пізнавальних навчальних задач заняття (про що діти повинні дізнатись і що засвоїти);

• самостійна робота та її зміст;

• проблемні та інформаційні питання;

• варіанти вирішення проблеми;

 • варіанти закріплення вивченого матеріалу.

Формування навчальних способів діяльності:

 • конкретні вміння й навички для відпрацювання;

• види самостійних робіт і вправ;

• способи «зворотного» зв'язку з вихованцями. 

 III. Заключна частина (підведення підсумків заняття) - обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;
-  загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;
-  повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є); -  рекомендована література (якщо є)

Рекомендації   

  Яким повинно бути заняття, щоб вихованці сказали: «Я біжу на заняття гуртка!» Безумовно - цікавим, таким, що пробуджує розум та уяву, розширює світогляд. Тому доречно  використовувати в роботі інтерактивні методи навчання, ігрову діяльність, адже вони мають багато переваг:

• у роботі задіяні всі діти;

• вихованці вчаться працювати у групах (командах);

• формується доброзичливе ставлення до опонента;

• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

• створюється «ситуація успіху»; за короткий час опановується більше матеріалу; • формуються навички толерантного спілкування; уміння аргументувати свою точку зору, знаходити рішення проблеми.

1.   Допомагайте вихованцям ставити перед собою реалістичні завдання. Заохочуйте дітей, що ставлять перед собою досяжні завдання, щоб ускладнювати їх згодом. альтернативу.               Якнайчастіше ставте вихованців у ситуацію вибору.

2. Допомагайте вихованцям бути відповідальними за успіхи та прорахунки. 
* Після виконання завдань попросіть їх розповісти, що було особливо важко,  як вони з цим справилися.

* Обговорюйте причини не тільки успіхів, але і невдач.

3. Зробіть ситуацію успіху досяжною для кожного вихованця. 

 * Вибирайте такі завдання, при виконанні яких вихованці частіше домагаються успіхів, ніж невдач. * Якщо у вихованців виникають проблеми, розподіліть матеріал на дрібні частини.

4. Робіть аудиторію та заняття більш привабливими та цікавими.

 5. Пов'язуйте інформацію з життєвим досвідом вихованців.     Намагайтеся оцінювати подачу будь-якого навчального матеріалу з позиції дитини, тоді народжуються заняття, на яких дітям працювати легко, бо всі структурні компоненти підпорядковуються віковим особливостям: фізична спроможність, емоційне сприйняття навколишнього світу, мовленнєвий розвиток, прагнення отримувати нові знання.     Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити та приймати  нестандартні рішення, висувати оригінальні ідеї. Тому пропонуйте вихованцям різноманітні завдання, що стимулюють розвиток їх творчих здібностей. Дітям подобаються такі види діяльності, які дають  матеріал для роздумів, фантазування, можливість проявляти ініціативу й самостійність, спілкуватися, спільно приймати рішення, робити вибір і відповідати за нього. 

  Сучасне заняття в позашкільному навчальному закладі повинне бути здоров’язберігаючим, тобто мають бути створені  належні умови для його проведення.

Ці умови полягають у :

-  використанні   елементарної діагностики втомлюваності вихованців на занятті;

- зменшенні втоми в дітей;

-  створенні необхідного психологічного клімату; 

- здійсненні індивідуального та диференційованого підходу в процесі навчання; 

- дотриманні санітарно-гігієнічних умов реалізації навчально-виховного процесу.     

 Використання елементарної діагностики втомлюваності вихованців на занятті – це порівняльний аналіз виразу облич дітей, використання методу кольорової діагностики, оцінка часу виконання вихованцями певного виду завдань тощо.     

Зменшення втоми дітей – використання дидактичних ігор, інтерактивної діяльності (робота в групах, парах, трійках); включення в заняття динамічних пауз, фізкультхвилинок; використання творчих завдань; введення мистецького матеріалу, застосування якого  благотворно впливає на емоційну сферу; емоційна подача навчального матеріалу; використання наочності, гумору тощо.      

Створення психологічного клімату – доброзичливе відношення до вихованців; включення в навчальний процес життєвого досвіду дітей; створення «ситуації успіху» тощо.     Важливим фактором успішного навчання є емоційний стан дитини. Треба знати те, чим живе дитяча душа. Плануйте різноманітні види роботи на занятті.

Допомагайте дитині розкритись. 

    Наприклад, педагог будь-якого гуртка може запропонувати вихованцям намалювати щастя й горе, важку працю й веселе свято, любов і розлуку, а потім мотивувати свої бачення цих понять,поділитися  враженнями та мріями. Малюнки й пояснення їхніх авторів розповідають багато. Педагогу треба проаналізувати ці роботи, зробити висновки, аби дитині було комфортніше в сім'ї , на заняттях в гуртку, допомогти позбутись комплексів, підтримати політ фантазії.      Здійснення індивідуального та диференційованого підходу в процесі навчання – це використання відповідних педагогічних технологій, форм, методів; обов’язковість диференційованих завдань тощо.     

 Дотримання санітарно-гігієнічних умов реалізації навчально-виховного процесу – це виконання норм освітлення, вологості, температури повітря; організація динамічних, ігрових, танцювальних перерв тощо. Поради педагогам.      Приходячи на заняття педагог повинен забувати свої негаразди та труднощі. Якщо цього не робити, то діти перестають реагувати на «холодного  викладача». Вони звикають до того, що там, де педагог завжди напружений, у поганому настрої не буде нічого цікавого або несподіваного. Діти чекають на неймовірні враження та позитивні емоції, які надасть їм педагог,  чекають на зустріч з успішною, впевненою в собі особистістю.       Весь час знаходитися в стані емоційного підйому дуже складно, але професійна людина повинна вміти розподіляти свої емоції.     

Визначте для себе формулу успіху: «Учитись легко, коли вчитись цікаво». В основу  роботи доцільно  покласти такі ідеї:

 1) Навчання буде легким, якщо виклад матеріалу стане для дітей цікавим, захоплюючим відрізком життя, сповненим яскравих образів.
2) «Учень — це не посудина, яку треба заповнити, учень — факел, який треба запалити» (стародавня мудрість).

 3) Заняття повинні бути насичені практичною діяльністю та наочністю Усвідомте!

Сприяють успіху заняття:

• добре знання  педагогом матеріалу;

• продуманий план заняття;

• почуття «фізичної» розкутості, свободи;

 • правильний вибір методів та прийомів навчання;

 їх різноманітність;     цікавість викладу;

• емоційне ставлення педагога до матеріалу, що викладається; багатство інтонацій, виразна міміка, образна жестикуляція;

 • виражена зацікавленість педагога в успіхах своїх вихованців.

Ускладнюють проведення заняття:

• невпевненість педагога у своїх знаннях і «вчительських силах»;
• байдуже ставлення до всього, що відбувається на занятті;

• нестабільна композиція уроку;

 • одноманітність методів навчання;

• монотонність і сухість при викладі матеріалу; скутість рухів;

• відхід від теми уроку, захоплення сторонніми, не пов'язаними з темою й завданнями уроку питаннями.

Короткий підсумок:     На сучасному занятті повинні бути активними і педагог, і вихованці.     Мету заняття мають усвідомити педагог і діти, вони важливі для кожного.     На сучасному занятті педагог не просто передає вихованцям готові знання, а організує діяльність для самостійного опанування ними змісту та формування навичок використання знань на практиці.      Педагог навчає дітей учитися, спілкуватися з іншими людьми, готує до життя, тобто створює умови для творчої самореалізації особистості.     На сучасному занятті переважають новітні освітні технології та інтерактивні форми навчання.    Педагог, що проводить сучасне заняття, порівнює кожну дитину не з іншими, а тільки з самим  вихованцем, заохочуючи кожен крок на шляху до вдосконалення особистості.    На сучасному занятті формується толерантність до чужої думки, до іншої точки зору. Сучасний педагог переконаний сам і прагне переконати  вихованців, що не існує такої проблеми, яку дозволено розв’язати за рахунок інших людей. Бо особистість людини, життя людини – найцінніший скарб для всього людства.

Заповіді педагога:

·         Якщо ти не вмієш тремтливо та зворушливо любити і поважати своїх близьких, то тобі перш ніж іти працювати у позашкільний заклад, необхідно освоїти цю важливу духовну умову та якість, без яких педагога не існує. 

·         На великому аркуші паперу випиши всі свої професійні та людські недоліки. Посиль роботу над собою і з накопиченням досвіду, мудрості, знань, емоційних почуттів обережно приступай до їх викреслення.  * Якщо ти не вмієш утримувати дисципліну в групі, то про інші твої таланти вихованці не узнають. 

·         Без педагогічних вимог - успіхів у вихованні та навчанні не досягнути, без авторитету не працюють педагогічні вимоги, авторитет неможливий без любові до свого предмету, дітей, світу; любов неможлива без розумної вимогливості, вимогливість лежить в основі педагогічних вимог – коло замкнулося! 

·         Якщо ти мало думаєш, смієшся, відчуваєш, допомагаєш, граєш, твориш –  як же  ти зможеш навчити всьому цьому інших?

·         Педагог - професія цілодобова і якщо не навчишся відволікатися, захоплюватися, мати інші творчі інтереси, то що ж в нас буде цікаво дітям?

МЕТОДИСТ ЦПРДТ  РУДЕЙЧУК М.М.