Що таке методичне об’єднання та як організовується його робота

Що таке методичне об’єднання та як організовується його робота у позашкільному навчальному закладі?

Однією із форм методичної роботи у позашкільному закладі є робота методичних об’єднань педагогів.

Методичні об’єднання створюються з числа педагогів, які:

-       організовують роботу дитячих творчих об’єднань та творчих об’єднань учнівської молоді за спільними профілями гурткової роботи або напрямами позашкільної освіти (у навчально-виховних відділах, філіях),

-       працюють у великих комплексних або профільних однорівневих чи багаторівневих творчих об’єднаннях (студіях, школах, секціях тощо),

-       працюють над спільною виховною або методичною проблемою (темою).

Керівниками методичних об’єднань обираються найбільш досвідчені та творчі педагоги колективів. Їх обрання здійснюється шляхом відкритого голосування під час установчих або звітно-виборчих засідань на термін у 2 роки.

Основними цілями діяльності методичних об’єднань педагогів позашкільних закладів є:

-         підвищення професійного рівня педагогів, забезпечення належного рівня їх теоретичної та практичної підготовки,

-         стимулювання творчої діяльності педагогів,

-         організація постійного обміну педагогічним та методичним досвідом роботи (на рівні закладу або району, міста, області).

Основні завдання роботи методичних об’єднань визначаються рівнем підготовки його членів. Це можуть бути:

-         інноваційна діяльність, розробка та відпрацювання нових методик, прикладних педагогічних технологій, складання збірок та навчально-методичних посібників з досвіду роботи (високий рівень педагогічної майстерності педагогів),

-         пропаганда нових педагогічних ідей, їх творчий розвиток, запровадження перспективного педагогічного досвіду у практику роботи (середній рівень),

-         систематизована робота над формуванням та підвищенням педагогічної майстерності (для педагогів-початківців).

Зміст роботи методичних об’єднань повинен носити переважно навчально-методичний характер. Бажаним є чергування традиційних та нетрадиційних форм роботи. Крім вивчення нормативно-правової документації, тематичних оглядів літератури, доповідей, лекцій, відкритих занять та виховних заходів мають застосовуватись тренінги, ділові ігри, “мозкові штурми”, проводитись репрезентації узагальненого досвіду, “методичні мости”, “методичні вітальні” тощо.

Діяльність методичного об’єднання передбачає:

-         постійний моніторинг (відстеження) професійної діяльності педагогів – членів методичного об’єднання,

-         розробку рекомендацій щодо підвищення ефективності їх професійної діяльності,

-         рецензування авторських навчально-виховних програм, посібників, збірок з досвіду роботи, інших методичних матеріалів,

-         участь у атестації педагогів – членів методичного об’єднання.

Засідання методичного об’єднання мають проводитись 4 – 6 разів протягом навчального року.

Плани роботи методичних об’єднань на навчальний рік мають складатися колегіально, обговорюватись та затверджуватись на перших засіданнях кожного навчального року.

Орієнтовні розділи планів: вступ, тематика засідань методичних об’єднань, заходи щодо підвищення фахової майстерності педагогів, проблеми (теми), над якими працюють педагоги, графік проведення відкритих занять та виховних заходів, заходи щодо зміцнення навчальної та методичної бази роботи гуртків та інших творчих об’єднань, список членів методичного об’єднання.

1.      Вступ

У цьому розділі підводяться підсумки методичної та педагогічної роботи за попередній навчальний рік, характеризуються творчі досягнення педагогів та їх вихованців, визначаються основні напрями роботи та завдання на поточний навчальний рік.

2.     Тематика засідань методичних об’єднань

№	Тематика засідання	Дата проведення	Відповідальні за виконання	Примітка
1 засідання
2 засідання
3 засідання
4 засідання

На перших засіданнях навчального року, як правило, аналізується виконання планів роботи за попередній навчальний рік, обговорюються та затверджуються плани роботи на новий навчальний рік, розглядаються розроблені нові навчально-виховні програми (посібники, збірки тощо) педагогів, розподіляються доручення між членами методичного об’єднання, з’ясовується тематика (проблематика) самоосвітньої та творчої діяльності педагогів відповідно до основної науково-методичної теми (проблеми) закладу.

На подальших засіданнях вивчаються нормативно-правові документи, розглядаються заплановані теоретичні питання (загальнопедагогічні, психологічні, методичні тощо), обговорюються відкриті заняття та заходи, проводиться огляд новинок педагогічної літератури, вивчаються матеріали перспективного досвіду, вирішуються організаційні питання (проведення виставок, методичних віталень, участі у конкурсах професійної майстерності та конкурсах методичних матеріалів тощо), розглядаються питання виконання доручень, пропонуються завдання для подальшої самоосвітньої діяльності педагогів. Окремо, на одному з засідань дається оцінка професійної діяльності педагогів, що атестуються.

На підсумкових засіданнях заслуховуються звіти педагогів про їх творчу та самоосвітню діяльність, підсумовується робота над основною науково-методичною темою (проблемою) закладу, здійснюється аналіз навчальних та творчих досягнень вихованців. Крім того, розглядаються результати апробації навчально-виховних програм, навчальних та методичних посібників, а також затверджуються рецензії на них.

3.     Заходи щодо підвищення фахової майстерності педагогів

У цьому розділі плануються питання вивчення (або вдосконалення чи впровадження)перспективного педагогічного досвіду, створення творчих груп щодо розробки або впровадження нових методик (або педагогічних технологій), посібників, навчально-виховних програм, проведення обміну досвідом (“методичних мостів”)з педагогами інших позашкільних закладів, застосування інших форм методичної роботи: “круглих столів”, “методичних віталень”, творчих звітів педагогів, що атестуються. Крім того, у цьому розділі планується участь педагогів у місцевих методичних заходах (педагогічних конференціях, семінарах, семінарах-практикумах, виставках методичних матеріалів тощо), закріплюються наставники за молодими та малодосвідченими спеціалістами.

4.     Проблеми (теми), над якими працюють педагоги.

№	Прізвища та ініціали педагогів	Проблеми (теми), над якими працюють педагоги	Форма проведення звіту

Проблеми (теми), над якими працюватимуть педагоги, в основному, мають відповідати напряму роботи методичного об’єднання, або загальній науково-методичній проблемі (темі) закладу. Вони, як правило, обираються самими педагогами, виходячи з їх оцінок власних творчих здібностей та нахилів до науково-методичної діяльності.

Для молодих та малодосвідчених спеціалістів ці проблеми (теми) можуть бути основними темами самоосвітньої діяльності.

За потребою (розробкою чи апробацією нової навчально-виховної програми, узагальнення власного досвіду, створення навчального чи методичного посібника тощо) робота над обраними проблемами (темами) може продовжуватись декілька років.

Формами проведення звітів про роботу над проблемою (темою) можуть бути: репрезентації розроблених програмних або методичних матеріалів, авторські “методичні вітальні”, виставки творчих досягнень педагогів та їх вихованців, демонстрація відео матеріалів, показові заняття або заходи, підсумкові (звітні) заходи тощо.

5.      Графік проведення відкритих занять та виховних заходів

№	Прізвище та ініціали педагога	Гурток (група творчого об’єднання)	Тема заняття, назва виховного заходу	Методична мета демонстрації заняття, заходу	Дата про-ведення

Конспекти відкритих занять та розробки виховних заходів мають бути повними та відповідати загально методичним вимогам. Після аналізу під час засідань методичних об’єднань вони передаються для зберігання і подальшого використання у методичній роботі до методичних кабінетів позашкільних закладів.

6.     Заходи щодо зміцнення навчальної та методичної бази роботи гуртків та інших творчих об’єднань

Видавнича діяльність педагогів

№	Назва матеріалу	Автор	Вид видання (брошура, буклет, альбом тощо)	Заплановані терміни видання	Відмітка про виконання

Розробка методичних матеріалів педагогами

№	Назва матеріалу	Вид методичного матеріалу	Автор	Заплановані терміни розробки	Відмітка про виконання

Варіанти методичних матеріалів: навчально-виховні програми, тематичні цикли занять, методичні рекомендації, дидактичні матеріали, технологічні розробки, дослідження теоретичних та практичних питань роботи з дітьми, розробки виховних заходів, сценарії ігрових програм, свят тощо.

Обліковуються тільки друковані матеріали. За навчальний рік кожен педагог має розробити та представити до методичних кабінетів позашкільних закладів не менше трьох методичних матеріалів. Виключення становлять педагоги, які представляють друковані видання (брошури, буклети, альбами), об’ємні тематичні методичні матеріали (для методичних конкурсів, узагальнення власного досвіду тощо).

Поповнення матеріально-технічної бази

Творчі доробки педагогів, виготовлення зразків виробів, технічних пристосувань тощо

(планується при необхідності)

№	Вид роботи	Розробник	Заплановані терміни розробки	Відмітка про виконання

7.     Список членів методичного об’єднання

№	Прізвища, ініціали педагогів	Стаж роботи на даній посаді	Рік атестації	Яким гуртком (тв. об’єдн.) керує

Адміністрації позашкільних навчальних закладів мають право на внесення корективів у роботу методичних об’єднань.

Річні плани роботи методичних об’єднань обов’язково затверджуються директорами позашкільних закладів, про що ставиться відмітка на їх титульних сторінках.

Методичні рекомендації щодо створення та діяльності еколого - туристичного об”єднання у Центрі позашкільної роботи

Методичні рекомендації 

щодо створення та діяльності еколого - туристичного об”єднання у Центрі позашкільної роботи

    Сучасна молодь вступає в життя не тільки в період бурхливого розвитку науки і техніки, але і її негативних наслідків. Тому дуже важливо навчити дитину осмислювати те, що відбувається в довкіллі. 

 Саме таким напрямком  у навчанні  і вихованні здорової нації може служити  розвиток екологічного туризму. Екологічна освіта, туризм та виховання у позашкіллі реалізується через мережу гуртків, творчих об'єднань, де учнівська молодь залучається до дослідницької роботи в галузі екології, практичної природоохоронної діяльності через участь у масових заходах, акціях, конкурсах також через організацію туристичних походів та екскурсій. 

Еколого – туристичні   обєднання  - це відносно нова форма організації учнівської молоді у колектив однодумців, який створюється для виконання конкретних природоохоронних завдань. Організація еколого- туристичних  об”єднань - шлях до формування екологічного мислення у старшокласників через участь у проектах, розробці нових туристичних маршрутів. 

Метою еколого - туристичного об'єднання є: 

• збереження довкілля; 

• покращення стану здоров'я учнівської молоді; 

• підвищення рівня екологічної освіти; 

• зниження антропогенного тиску на оточуюче середовище;

·         виявлення місць  проростання рослин, які занесені до Червоної книги та їх охорона;

·         удосконалення навичок дослідницької та пошукової роботи;

·         організація здорового відпочинку ;

·         розробка нових туристичних маршрутів;

·         створення екологічних стежок;

Серед комплексних інноваційних підходів до організації еколого-туристичного напрямку в  освіті і вихованні школярів є реалізація еколого- туристичних  проектів, які б сприяли розвитку туризму та рекреації  і одночасно охороні навколишнього середовища,  у рамках яких здійснюється діяльність таких обєднань. 

Реалізація методу проектів веде до зміни позиції керівника екотуроб'єднання :З носія готових знань він стає організатором пізнавальної та практичної діяльності вихованців, що дозволить  вести і профорієнтаційну роботу серед старшокласників у освітніх закладах. 

Завдання керівника еколого-туристичного обєднання:

- вибирати проект, здійснювати самотестування (актуальність, ефективність, можливість); 

- сформувати проблему у досить відкритій формі; 

- визначати терміни та критерії оцінювання; 

- прогнозувати кінцевий результат. 

Життєвий цикл еколого - туриститчного проекту включає наступні етапи: 

• Вивчення проблеми та визначення мети проекту. 

• Аналіз проблеми. 

• Пошук альтернативних рішень. 

• Вибір найкращого рішення. 

Розробка та реалізація екологічно- туристичних дитячих проектів в повній мірі дозволяє впроваджувати в систему позашкільної освіти елементи еколого-економічної освіти відповідно до концепції збалансованого розвитку природи та суспільства. Формувати світогляд тих, кому незабаром доведеться створити нове суспільство, яке буде стійким та збалансованим ,таким, що стабільно розвивається за умови збалансованої економіки, природи та суспільних відносин.

Методкабінет ЦПРДТ,

Свято до Дня захисту дітей

У Воловці 1 червня 2007 році відбулося районне свято до Міжнародного дня захисту дітей. У програмі свята – конкурс малюнка на асфальті у віковій категорії 7-10 р на тему «Планета мрій», 11-14 р. - «Малюємо Європу», фестиваль дитячих фольклорних колективів «Воловецькі переспіви», спортивні конкурси, змагання, ігри.
Відкрила районне свято начальник відділу освіти Марія Андріївна Полянчич, яка в своєму виступі розповіла про те, що зроблено районною державною адміністрацією, районною Радою для розвитку обдарованої молоді, працевлаштування, соціального захисту та літнього відпочинку і оздоровлення дітей. Вона побажала дітям рости здоровими і розумними, розвивати свої таланти, відмінно вчитися і за літо добре відпочити. Ведучі свята Маріанна Сличко та Марина Лакатош розповіли дітям коли, де і як вперше почали відзначати це свято та багато чого іншого з життя дітей в усьому світі. .
Фольклорний фестиваль розпочався чудовим співом хору Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст., яким керує хороший і досвідчений педагог, прекрасний фахівець і диригент Мар»яна Калитич. Ну а далі – розмаїття фольклорних програм, пісень, обрядів, ансамблів народної музики та окремих виконавців. Протягом трьох годин далеко за стіни районного будинку культури доносилися народні мелодії, та чудові голоси Василини Голянич, Тетяни Кодрич, Василини Середи, Діани Григи та інших виконавців. Чудові народні дійства показали такі колективи - як «Ромашки» з програмою «На жнивах» ЦПРДТ при Верб»язькій ЗОШ І-ІІ ст.(Кер.Паньків Т.І.), «Сяйво» з програмою «Ой на Івана, та й на Купала» Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст.(Кер.Калитич М.М.), фольклорний гурт «Веречани» з програмою «Веречанські переспіви» Нижньоворітської ЗОШ І-ІІІ ст.(Кер.Погорляк Г.О.), колектив Біласовицької ЗОШ І-ІІ ст. з програмою «Гарбузове сватання» (Кер.Ісевич Ю.І.), ансамбль народної музики Канорської ЗОШ І-ІІ ст. з «В»язанкою закарпатських мелодій»( Кер. Кобрин В.О.), фольклорний колектив Буковецької ЗОШ І-ІІ ст. з програмою «Сватанки» (Кер. Малюта С.І.), дитячий колектив Лазівської ЗОШ І-ІІ ст. з програмою «Зелені свята»(Гафинець Л.О.). Глядачі мали змогу подивитися «Скотарчанські випрядки» та «Закарпатські випрядки» у виконанні фольклорних колективів з Скотарської ЗОШ І-ІІ ст.(Кер.Ковчар Г.І.) та Жденіївської ЗОШ І-ІІІ ст.(Кер.Собран Л.В.). Всі колективи були нагороджені цінними призами та дипломами.
Дипломом першого ступеня нагороджено колектив ЦПРДТ , другого - колективи Нижньоворітської та Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст, третього – колективи Біласовицької та Канорської ЗОШ І-ІІ ст.
Одночасно з фестивалем діти малювати на асфальті біля Будинку культури. Одночасно 38 учнів з 12 шкіл району малювали Планету мрій та Європу. Після закінчення програми свята, члени журі підвели підсумки і кращі художники були нагороджені грамотами відділу освіти та призами . У номінації 7-10 років перше місце виборола Камбарова Христина, вихованка ЦПРДТ ( Воловць), друге – Тичка Валентина, вихованка ЦПРДТ(Воловець), третє – Бургер Ангеліна, Верхньоворітська ЗОШ І-ІІІ ст. У віковій групі 11-14 років перемогу отримали : за перше місце – Ангеліна Гафинець із Біласовицької ЗОШ І-ІІ ст, друге – Чекан Аніта з Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст., третє – Карпінський Олександр з Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст. Всі учасники одержали морозиво та призи.
Призи для учасників дитячого свята надано відділом освіти РДА, а додатково призи для конкурсу малюнка на асфальті були надані організацією Червоного Хреста - це м’які іграшки, фарби, фломастери, олівці та іграшки.
Дитяче свято підготували і провели працівники Центру позашкільної роботи.

Учні повинні знати:

 правила безпечної праці інструментами та пристроями під час випилювання та випалювання;
 основні відомості про властивості деревини;
 технологічний процес випалювання та випилювання;
 відомості про креслення деталей, способи їх з”єднання.

Учні повинні вміти:

 організувати робоче місце під час випилювання та випалювання;
 користуватися відповідним інструментом та обладнанням;
 працювати згідно з технологією випилювання;

1.Вступ.
Історичні відомості про художню обробку деревини. Випалювання та випилювання – один із видів художньої обробки деревини. Ознайомлення з виробами. Графік і план роботи гуртка.

2.Людина і виробництво.
Основи графічної підготовки. Важливість графічної підготовки. Креслярський інструмент. Основні правила оформлення креслення. Найпростіші геометричні побудови.
Практична робота.
Читання креслень деталей.
Техніко – технологічні відомості про деревину. Поради деревини. Виготовлення фанери, ДВП, їх призначення і характеристика.

3. Види деревини. Обробка деревини. Обробка деревини випалюванням.
Прилади, інструменти та матеріали.
Прилади. Інструменти та пристрої, які застосовують під час випалювання. Користування ними. Правила техніки безпеки.
Підготовка матеріалів до випалювання.
Способи шліфування та вимоги до його якості. Способи перенесення малюнка на матеріал. Композиція малюнка та проектування виробів.
Практична робота.
Композиція малюнка. Підготовка матеріалів до випилювання.
Способи перенесення малюнка на матеріал.

Способи та прийоми випилювання.
Способи випилювання кромок деталей виробу.
Випилювання крапками. Вимоги до якості випалювання.
Практична робота. Вправи крапкового випалювання на зразках, обробка кромок.

Види випалювання.
Види випалювання: по контуру, силуетне, декоративне, з передаванням відтінків, світлотіней. Використання народних орнаментів під час випалювання. Прийоми випалювання по контуру, вимоги до його якості.
Практична робота.
Випилювання по контуру. Вправи на силуетне випалювання. Вправи на декоративне випалювання. Вправи на випалювання з передаванням відтінків світлотіней.

Випилювання лобзиком.
Матеріали, що використовуються для випилювання. Інструменти і пристрої. Підготовка матеріалів до випилювання.
Практична робота.
Підготовка матеріалів.

З”єднання деталей.
З”єднання деталей виробу на засувках і пазах. Послідовність з”єднання деталей. Види клею. Припасування виробу.

Основні прийоми випилювання.
Випилювання прямої та хвилястої лінії тупих та гострих кутів, шипів і пазів. Прийоми їх зачищення . Вимоги до якості виробу.
Практична робота.
Тренувальні вправи по випилюванню.

Ажурне випилювання.
Дотримання черговості та порядку в роботі під час ажурного випилювання. Досягнення міцності та якості виробу під час випилювання та зачищення пропилів.
Практична робота.
Тренувальні вправи на ажурне випилювання.

Принципи композиції випиляних виробів.
Плоскі вироби, вироби у формі геометричних фігур, вироби овальної форми, вироби, деталі яких взаємно перехрещуються. Вимоги до якості виробу.

Оздоблення виробів.
Випалювання. Прозоре й непрозоре оздоблення. Розпис фарбами.

Практичні роботи по виготовленню виробів.
Орієнтовний перелік об”єктів праці: шахмати, шкатулки, іграшки, сувеніри, абажури...полички, рамки, канцелярські прилади. Гуртківці виготовляють плоскі вироби.

Участь у творчих виставках.
Гуртківці беруть участь у виставках, оглядах та творчих звітах.

Програма гуртка «Художнє випилювання»

Програма гуртка «Художнє випилювання»

Педагог : Конепуд Ю.М.


Пояснювальна записка

Випилювання лобзиком – один з найпоширеніших видів художньої обробки деревини. Деревина – найбільш доступний матеріал, її обробка не потребує великих затрат. Тому обробка деревини використовується в усіх регіонах нашої держави. Гурток “Художнє випилювання” є одним із найпоширеніших і найкорисливіших занять, якому належить почесне місце в художній творчості дітей, оскільки сприяє справі політехнізації навчання.
Основна мета гуртка – виховання творчої особистості, розвиток інтересів, нахилів, здібностей , підготовка учнів до трудової діяльності в умовах ринкових відносин, розвивати елементи графічної грамоти, конструкторські і технологічні можливості, толочу думку.
На перших заняттях керівник знайомить учнів з елементами графічної грамоти, видами деревини та матеріалами з неї; прийомами випалювання та випилювання.
Перші заняття слід присвятити випалюванню та випилюванню нескладних фігур та орнаментів. Слід навчити правильно користуватися інструментами , точно переносити малюнок. Під час занять потрібно стежити за правильною посадкою, за тим, щоб гуртківці дихали через ніс. Необхідно робити перерви через кожні 30 – 40 хвилин, не слід випилювати в погано освітленому приміщенні.
Під час занять необхідно враховувати: вікові особливості, психолого-фізіологічні та соціально – економічні особливості.
Навчально – виховні завдання на заняттях розв”язуються головним чином в процесі практичного навчання.
Гуртківці повинні свідомо, якісно і творчо виконувати практичні роботи.
При доборі об”єктів праці враховуються такі вимоги:
 Суспільне значення виробу;
 Економічна доцільність виготовлення;
 Вікові та індивідуальні особливості.
Програмою передбачено використання колективної та індивідуальної форм праці, що сприяє формуванню практичних умінь і навичок , раціональній організації, культурі і безпеці праці.
Особливу увагу звертати на дотримання правил безпеки праці та особливості гігієни.
У програмі враховано наступністьу засвоєнні й розвитку знань та вмінь.
Гуртківці основного рівня першого року виготовляють більш складні об”ємні вироби . Вироби повинні бути складніші за з”єднанням деталей та орнаментом. Бажано, щоб гуртківці другого року навчання складали орнаменти для своїх виробів самостійно.

Початковий рівень Перший рік навчання.

№ Назва розділів і тем Кількість годин

Теоретичні Практичні Всього
1. Вступне заняття. 2 2
2. Людина і виробництво 4 2 6
3. Види деревини. Обробка деревини .Випалювання як вид обробки деревини. 6 24 30
4. Обробка деревини випилюванням. 9 21 30
5. Комплексно – практичні роботи 68 68
6. Участь у творчих виставках. 8 8
7. Екскурсії. 4 4
33 115 148

Всього :148 годин

Основний рівень
Перший рік занять

№ Назва розділів і тем Кількість годин

Теорет. Практ. Всього
1. Вступне заняття. 2 2
2. Людина і виробництво. Основи графічної грамоти 2 2 4
3. Матеріалознавство. 4 6 10
4. Художнє випилювання. Робота над конструкцією виробу. 10 10 20
5. Практичні роботи по виготовленню виробів. 100 100
6. Виставки. 8 8
7 Екскурсії. 4 4
30 118 148

Всього: 148

Гуртківці повинні знати:


 правила безпечної праці інструментом та пристроями;
 вимоги щодо організації робочого місця;
 властивості деревини, її вплив на міцність виробу;
 правила виконання креслень;
 загальні відомості про проекціювання на дві взаємно перпендикулярні площини;
Гуртківці виконують складніші роботи.

Гуртківці повинні вміти:

 організувати робоче місце під час роботи;
 досконало володіти лобзиком;
 користуватися інструментом та лобзиком;
 працювати згідно з технологією;
 досконало володіти вимірним інструментом ;
 враховувати властивість деревини під час випилювання;
 малювати креслити, перспективно мислити.



Вступне заняття.

Зміст і мета гуртка. Графік і план роботи. Народні художні традиції. Джерела орнаментів для випилювання.

Людина і виробництво.
Основи графічної підготовки.
Типи ліній. Загальні відомості про проеціювання. Перенесення малюнка. Збільшення малюнка.


Деревина та матеріали з неї.
Загальні властивості деревини. Види пиломатеріалів. Вади деревини. Характеристика порід деревини та матеріалів з неї. Шпон і фанера.

Прилади та Інструменти. Матеріали.
Клеї, оздоблювальні матеріали. Нетрадиційні матеріали. Основні та допоміжні інструменти. Пристрої. Прийоми заточування інструментів.
Практична робота.
Заточування зубів ножівки та шила.

Підготовка матеріалів.
Основні принципи композиції.



Основне і другорядне в композиції малюнка. Пропозиції, співвідношення частин, ширини до висоти і довжини деталей виробу. Створення тематики малюнка, виробу. Робота над проектом.

Види пропилювальних малюнків.
Видові – випиляні картинки, що вписуються у звичайну геометричну форму та орнаменту. Орнаментальні малюнки. Контраст. Застосування контрасту для підсилення чіткості деталей виробу.
Практична робота.
Виготовлення виробу із застосуванням контрастів деталей.

Вплив оздоблення на якість виробу.
Вимоги до якості оздоблення. Оздоблювальні матеріали. Види оздоблення: лакування, фарбування, воскування.

Практичні роботи по виготовленню виробів.
Виготовлення виробів складніших за будовою та орнаментом. Виготовлення ваз, світильників, шкатулок, подарунків, сувенірів, рамок під фотографії. Виготовлення плоских та об”ємних виробів з простим з”єднанням деталей.

Виставки.
Проведення виставок робіт гуртківців, після кожної теми практичної роботи. Проведення районних та обласних виставок.

Екскурсії.
Похід на деревообробне підприємство, професійно-технічне училище.


Основний рівень
Другий рік навчання
№ п/п Назва розділів і тем Кількість годин
Теорет. Практ.
1. Вступне заняття. 2
2. Основи графічної грамоти. 2 2
3. Матеріалознавство. 8 4
4. Складальні і оздоблювальні роботи.
5. Орнамент.
6. Виготовлення виробів.
7. Виставки.
8. Екскурсії.

Всього: годин

Вступне заняття.
Ознайомлення вихованців з планом роботи на рік.

Основи графічної грамоти.
Збільшення малюнка. За допомогою проекційної сітки. Перенесення малюнка на площину виробу.

Матеріалознавство.
Оздоблювальні матеріали. Нетрадиційні матеріали. Інструменти і пристрої.

Складальні і оздоблювальні роботи.
Підготовка матеріалу. Циклювання і шліфування. Прозрачне оздоблювання. Принципи композиції. Форма і конструкція виробу. Фурнітура, її виготовлення і встановлення.

Побудова орнаменту.
Важливі засоби і прийоми композиції орнаменту. Розподіл орнаменту на виробі.
Використання природних форм складання орнаменту для виробу.

Виготовлення виробів.
Виготовлення об”ємних виробів з більш складним з”єднанням деталей. Вироби округлої форми. Вироби з тонким і складним орнаментом.
Орієнтовний перелік виробів.
Солянка з засувною кришкою, солянка – крісло, багато секційна полочка для сипучих продуктів, аптечка, світильники, скринька, полочка – підставка під телефон, шкатулки – сувеніри, хлібничка.

Виставки та екскурсії.
Провести екскурсійну поїздку в м.Ужгород для відвідування виставки художньо-декоративної виставки.

Підведення підсумків роботи гуртка за рік.



Використана література.

Микитчук В.І. Лєпа В.Є.Руками сільського умільця. К.: Урожай,1989.
Соколов Ю. Художнє випилювання.- К.: Мистецтво,1971.
Сливко І.А., Захаров М.Художнє випилювання. М.1969.
Зубренков В., Бормашин Д. Випилювання лобзиком. К.: 1973.
Шемуратов Ф.А. Выпиливание лобзиком.- Москва, 1992.

На допомогу керівнику шкільного музею: ВИДИ МУЗЕЇВ

На допомогу керівнику шкільного музею

ВИДИ МУЗЕЇВ

У "Положенні про шкільний музей” зазначено, що за своїм профілем вони можуть бути історичними, меморіальними, краєзнавчими, художніми, природничо-історичними і технічними. Вони можуть бути комплексними, тобто вести роботу в різних напрямках, і вузького профілю (наприклад, археологічний).

Профілем музею визначаються і його окремі спеціальні завдання. Так, шкільний художній музей має значні можливості для естетичного виховання.

Музеї різних профілів відрізняються і складом фондів, тематичною спрямованістю експозицій і, певною мірою, – методами роботи.

КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ. Краєзнавчі шкільні музеї належать до комплексних, тобто таких, що ведуть роботу в різних напрямках. Збираючи, вивчаючи, систематизуючи і пропагуючи регіональні пам’ятки історії, природні та мистецькі колекції, краєзнавчі музеї реалізують міжпредметні зв’язки в навчально-виховному процесі. Експозиція краєзнавчого музею складається з таких розділів: 1) природа краю (обов’язковий розділ); 2) історія (села, школи, краю); 3) культура краю (мистецтво, література).

Тематична структура експозиції шкільного краєзнавчого музею має багато спільного з тематикою програм навчальних предметів: природознавства, фізичної географії, ботаніки, зоології, особливо, історії. При цьому програми передбачають вивчення природи та історії краю на уроці, під час практичних занять, у позаурочний час, колективно і самостійно. Це створює сприятливі умови для активної і систематичної участі в роботі шкільного музею майже кожного учня, а, головне, дає  змогу широко використовувати матеріали краєзнавчого музею в навчально-виховному процесі.

ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ. Є чимало шкільних музеїв історичного профілю. Їхні фонди комплектуються історичними пам’ятками, які висвітлюють визначні сторінки історії. Серед цих музеїв розрізняють військово-історичні, історії села, історії школи.

МУЗЕЙ БОЙОВОЇ СЛАВИ. Тисячами шляхів ідуть юні слідопити, розшукуючи учасників подій громадянської і Великої Вітчизняної воєн, подій в Афганістані. Пошуки учні ведуть під девізом: "Ніхто не забутий,  ніщо  не  забуте!”. Матеріали, зібрані під час таких пошуків, стають важливим джерелом нових знань з історії Батьківщини, ефективним засобом виховання підростаючого покоління.

У центрі уваги шкільних музеїв бойової слави – героїчне життя, діяльність, подвиги окремих осіб, колективів, нерозривно пов’язані з історією боротьби за незалежність нашої Батьківщини. Основу фонду таких музеїв становлять історичні пам’ятки, меморіальні речі. Нерідко музеї цього профілю переростають в історичні, історико-краєзнавчі.

Музеї бойової слави відтворюють героїчні сторінки історії окремих військових підрозділів, подвиги солдат і офіцерів, партизанів, підпільників – простих людей, які відстояли незалежність своєї країни.

Значну навчальну цінність мають матеріали листування, військове спорядження, нагороди тощо.

МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ. Як правило, такі музеї присвячені визначним особам: державним діячам, полководцям, ученим, митцям. В меморіальних музеях експонуються переважно оригінальні меморіальні речі, проте можна зустріти поєднання їх з копіями, муляжами.

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ. Значну групу шкільних музеїв становлять літературні і літературно-меморіальні, що виникли в процесі вивчення російської, молдавської, української та інших літератур, позакласної роботи учнівських творчих об’єднань. В деяких школах створені музеї письменників, драматургів, поетів. Діяльність музеїв цього профілю спрямована на розв’язання завдань, що стоять перед будь-якими шкільними музеями. Маючи справу з історико-літературною спадщиною, ці шкільні музеї відіграють особливу роль у мораль­ному та естетичному вихованні учнів.

Чимало шкільних літературних музеїв присвячується чи письменнику, ім’я якого присвоєно школі. Тематична структура музеїв літературного профілю передбачає комплектування матеріалів, пов’язаних з життям, літературною і громадсько-політичною діяльністю письменника, його творчою лабораторією, написанням окремих творів, їх оцінкою, вшануванням пам’яті письменника.

ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ. Серед музеїв літературного профілю певну групу становлять літературно-меморіальні, тобто такі, що мають меморіальний комплекс, пов’язаний з життям і творчістю діяча літератури, якому присвячено музей.

Основу фондів літературно-меморіальних музеїв складають комплекси речей, безпосередньо пов’язаних з життям і діяльністю письменника (предмети домашнього вжитку, обстановки квартири, документи, книжки з особистої бібліотеки, твори образотворчого мистецтва, фотографії, рукописи, першови­дання творів тощо).

Особливий інтерес становлять рукописи письменника, які нерідко є результатом його кропіткої праці, творчих шукань. Для школярів – вони джерело проникнення у внутрішній світ письменника, ключ до розуміння його літературних, філософських, ідейно-естетичних поглядів, специфіки творчого пошуку. Багато дечого може розповісти особиста бібліотека письменника, помітки на полях книжок, дарчі надписи, листи.

МИСТЕЦЬКИЙ МУЗЕЙ. Музеїв даного профілю значно менше, проте в деяких школах створені музеї співаків, композиторів, музикантів. Діяльність музеїв цього профілю спрямована на розв’язання завдань, що стоять перед будь-якими шкільними музеями, і, перш за все, це естетичному вихованні учнів. Широко використовуються в шкільних мистецьких музеях фото -, кіно - і фономатеріали, реклами та афіші (іноді з автографами митців).

ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ. Порівняно з іншими музеями художніх значно менше. Причина цього – складність комплектування їх фондів: тут мають бути зібрані оригінальні твори мистецтва.

Творча активність учнів, тісний зв’язок з громадськістю – основні фактори, що зумовлюють успішний розвиток будь-якого шкільного музею і особливо художнього. Зв’язки з творчими спілками, музеями, любителями мистецтва, художниками-аматорами, з широкими колами громадськості допомагають створити музеї, в яких представлені справді унікальні твори живопису, графіки, скульптури, прикладного мистецтва.

Нагромадження творів мистецтва не є основною метою музею. Систематична організація тематичних виставок дитячого малюнка з нагоди різних свят та ювілеїв, зустрічі з художниками, участь у відкритті пам’ятників, відвіду­вання музеїв, випуск стінгазет, листування з художніми навчальними закладами, конкурси на кращий твір по матеріалах шкільного музею, диспути і вечори на мистецтвознавчі теми – далеко не повний перелік усіх тих заходів, що здійснюються на базі музею, сприяють естетичному вихованню учнів.

Створення художнього музею може бути логічним наслідком і подальшим розвитком роботи шкільного кабінету образотворчого мистецтва, неодмінним елементом оформлення якого є виставки дитячих робіт, зразки творів різних видів і жанрів. До фондів кабінету належать матеріали, пов’язані з основними видами занять: малювання з натури, на теми, декоративним малюванням і бесідами з образотворчого мистецтва. Напрям комплектування фондів шкільного художнього музею залежить від поставлених перед ним завдань.

У школах на основі дитячих творчих об’єднань комплектуються фонди музеїв художньої фотографії, дитячих ілюстрацій до літературних творів, політичного плаката, дитячих художніх виробів з природних матеріалів.

Свій творчий хист діти виявляють у мозаїці із скла і кольорового паперу, інкрустації соломою, різьбленні по дереву, випалюванні, малюнках способом гратографії, мозаїці штампом тощо.

Художні музеї створюються і при дитячих художніх студіях, які очолюють на громадських засадах народні майстри – наставники юних.

МУЗЕЙ АРХІТЕКТУРИ. В музеях даного профілю збирають макети громадських, побутових, культових будов різних часів і народів, виготовлені учнями з дерева, глини, картону, фотографії пам’яток архітектури, плани міст, зразки цегли та інших будівельних матеріалів, архітектурні деталі – матеріали археологічних розкопок.

АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ. Зустрічаються в школах і музеї більш вузького профілю – археологічного. Основу фондів складають знахідки, що поповнюють скарбницю музею. В школах існують гуртки, клуби юних археологів, які під керівництвом вчителів історії ведуть з дозволу кафедр археології університетів чи інститутів розкопки. Спостерігається також участь учнівських колективів разом із студентськими експедиціями вищих навчальних закладів в проведенні пошуково-дослідницьких робіт.

Знахідки вивчаються учнями і експонуються в шкільному музеї.

ЕТНОГРАФІЧНИЙ МУЗЕЙ. За останній період спостерігається значний ріст музеїв даного профілю. Проголошення незалежності України, утворення суверенної держави спонукало наш народ до глибокого вивчення своєї історії, традицій, обрядів, звичаїв, мови тощо. Загальна риса експозицій музеїв цього профілю – це велика кількість побутових речей, інтер’єр української селянської хати, велике зібрання народного одягу, різноманітність вишивок.

Велику роботу учні проводять в пошукових експедиціях, зустрічаються зі ста­­ро­­жилами, записують народні пісні, легенди, вивчають побут жителів краю.

Одним із цікавих видів музеїв цього профілю є етнографічний музей просто неба. Це може бути відтворення садиби на території якої можна побачити різні будівлі, які використовувались в побутовому житті.

ТЕХНІЧНІ МУЗЕЇ. У наш час, коли вихованці середньої школи за період навчання повинні здобути глибокі знання з основ наук, впритул підійти до оволодіння певною професією, зростає роль технічних музеїв.

Завдання шкільних технічних музеїв – розвивати в учнів інтерес до техніки, розширювати політехнічний кругозір під час ознайомлення з технікою, техноло­гією й організацією виробництва, з досягненнями і перспективами розвитку підприємств та господарств краю, а також з масовими виробничими професіями; сприяти впровадження в шкільний і домашній побут досягнень науки і техніки, показувати трудові і творчі досягнення юних техніків школи. Розв’язанню цих завдань підпорядкована робота шкільних музеїв історії науки і техніки, галузевих технічних або наукових, політехнічних музеїв.

1. Політехнічний музей. Організувати шкільний політехнічний музей значно складніше, ніж музей якоїсь однієї галузі науки, техніки чи виробництва. Створення такого музею дуже часто починається з організації невеликого спеціалізованого музею, який згодом стає відділом політехнічного музею.

У процесі розвитку таких шкільних музеїв зростає кількість напрямків комплектування фондів, ускладнюється тематична структура експозиції, виявляється тенденція їх переростання в політехнічні.

Сучасні організатори політехнічних музеїв прагнуть якнайповніше відобразити місцеве виробниче оточення в шкільному музеї, черпати в ньому конкретні приклади під час вивчення основ наук.

2. Музей космонавтики. Серед музеїв технічного профілю особливої уваги заслуговують шкільні музеї космонавтики. Україна сьогодні є однією з космічних держав. Наявність ракетобудівної промисловості, науково-дослідницьких інсти­тутів в Україні приваблює увагу багатьох передових країн світу.

Поряд з ксерокопіями документів, творами відомих учених, документаль­ними фотографіями, макетами ракет, орбітальних станцій у шкільних музеях космонавтики представлені стенди, схеми, інші матеріали, що пояснюють явища, які використовуються або спостерігаються під час космічних польотів.

Проте шкільні музеї космонавтики не були б музеями, якби не мали  оригі­наль­них матеріалів. Такими матеріалами є речі, які залишають музеям космо­навти, відвідуючи їх. Сьогодні експозиції музеїв космонавтики поповнились ще одним розділом: "Перший український астронавт – Леонід Каденюк”. Цілком природно, що все це не тільки використовується в навчально-виховній роботі з учнями, а й зберігається для наступних поколінь школярів. Для них ці експонати будуть ще дорожчими реліквіями початку ери освоєння космічного простору.

У більшості шкільних музеїв космонавтики поряд з пам’ятками науки і техніки експонується чимало матеріалів, що розкривають моральне обличчя вчених – творців космічної техніки, космонавтів, які є взірцем для наслідування молоді.

Історичні, краєзнавчі, меморіальні, технічні, художні, мистецькі, літературні, археологічні та етнографічні шкільні музеї активно пропагують все те, чим сьогодні пишається народ України, вносять істотний вклад у виховання підроста­ючого покоління. Вони вчать і виховують у процесі збирання, систематизації, збереження і пропаганди пам’яток матеріальної культури, інших видів діяльності, що становлять зміст їхньої роботи.