Українські народні ігри

     Українські  народні  ігри  корінням  своїм  сягають  тих  часів, коли  наші  предки  виконували  магічні  театралізовані  дійства, супроводжувані  піснями-заклинаннями, щоб  забезпечити  прихильність  своїх  божеств-берегинь, наворожити  своєму  роду  здоров’я,  довголіття  достатку  і  злагоди .  Час, який  минув  відтоді, змінив  і  нашу  землю,  і  психологію  людей, що  живуть  на  ній,  але  й  нині  ми  продовжуємо  відкривати  для  себе  все  нові  і  нові  грані  глибокої  мудрості,  закладеної  нашими  предками  в  народну  гру .

     Відродження  національної  свідомості  дітей  і  юнацтва  неможливе  без  народної  гри .  Ігри  дають  змогу  знайомити  дітей  і   молодь  з  українськими  звичаями   та  обрядами, допомагають  підростаючому  поколінню  відчути  себе  частиною українського  народу,  докладніше  пізнати  свої  історичні  глибини .

     Проте  відомості  про  народну  гру  ще  далеко  не  вичерпані,  як  невичерпна  криниця  народних  педагогічних  знань .

     Народні  традиції,  що  використовувались  у  фізичному  вихованні  людини, викликають  неабиякий  інтерес  тому,  що  є складовою  частиною  народної  культури, духовного  життя   наших  предків .  На  жаль  до  останнього  часу  вони  залишались  поза  увагою  науковців, педагогів  і  батьків .  Народні  обряди,  забави  та  ігри  описувались  у  літературі  досить  однобічно,  переважно  негативно,  до  них  виховувалось  ставлення  як  до  пережиткових  явищ   культури .  Не  враховувався  досвід  багатьох  поколінь людей  і  їхні  вікові  прагнення .

     Результат  такого  впливу  відчувається  в  побуті,  у  взаємовідносинах  між  людьми, а  особливо  у  навчально-виховному  процесі  школи  та  сім’ї .  Адже  виховання  сьогоднішніх  батьків  та  підготовка  вчителів  відбувалась  за  часів,  коли  виховний  процес  носив  безликий,  відірваний  від  минулого,  від  історичного  розвитку  своїх  предків,  характер .

     Колективна  творчість  народу  народила  багато  ігор  та  забавок,  на  основі  яких  виховувалось  багато  поколінь .  Ігри,  рідна  мова,  пісні,  скоромовки,  обряди – найдорогоцінніші  скарби  нашої  духовної  культури,  і  відродити         їх – головне   завдання  школи  і  педагогів .  Гра  є  джерелом  радісних  емоцій, розвитку  фантазії,  кмітливості,  спритності .  Вона  допомагає  підростаючому  поколінню  відчути  себе  частинкою  великого  українського  народу,  в  ній  закладена  неосяжна  народна  мудрість . Гра  вчить  справедливості,  чесності, дружбі  та  взаєморозумінню,  ознайомлює  нас  із  давніми  народними  звичаями  та  уявленнями  про  світ .  Вона  не  дає  марнувати час,  відволікає  від  вулиці,  самодисциплінує .

     Час,  який  минув  відтоді,  змінив  і  нашу  землю,  і  психологію  людей . Відродження  національної  свідомості  людей,  зміну політико-економічної, екологічної  ситуації змінила  її  пріоритет  навчально-виховного  процесу  як  у  школі  так  і  в  сім’ї .  Сьогодення  вимагає  від  молодого  покоління  глибоких,  різнобічних  знань, міцного  здоров’я,  високої  культури .

     Особлива  потреба  у  відродженні  народних  традицій  фізичного  виховання  в  Україні,  вже  це  зобов’язує  нас   пильніше  придивитися  до  цього  феномену, який  відігравав  неабияку  роль   у  розвитку  духовної  культури  кожного  народу .  Звернення  до  цієї  проблеми  диктує  і  нинішня  етнонаціональна  ситуація  в  Україні,  що  характеризується  зростанням національної  самосвідомості  населення, підвищеним  інтересом  до  витоків  традиційної  культури  та  етнічної  історії .  Розпочатий  процес  національного  відродження  України,  відродження  національної  педагогіки  і  різних  форм  навчальних  закладів  може  бути  прискореним,  зокрема,  через  засвоєння  духовних  багатств  народів,  накопичених  поколіннями,  з  урахуванням  місцевих  звичаїв  та  обрядів .  І  навпаки, кожна  незаповнена  прогалина  у  міжпоколінній   передачі  народних  традицій  та  традицій  фізичного  виховання   в  тому  числі  ті,  які  можна  використати  в  сучасних  умовах, буде  і  далі  призводити  до  збідніння  духовності  народів,  що  проживають  в Україні,  а  відтак  духовної  кризи  суспільства .  Саме  в  цьому  і  криється  практичний  інтерес  до  вивчення  народних  ігор,  забав  та  обрядів .                                                                                                                                                                                                                                                           

    Народні  традиції  фізичного  виховання   протягом  віків  вбирали  в  себе  усі  різноманітні  ідеї,  що  панували  в  різні  епохи, вони  то  консервувалися,  то  перепліталися  з  іностатичними  запозиченнями .  Через  призму  вивчення  та  впровадження  в  життя   народних  традицій  фізичного  виховання  можна  пізнати  історичну  долю  країни   та  духовний  рух  її  народу .  Відродження  національної  свідомості  дітей  та  юнацтва  неможливе  без   дитячого  фольклору .  Ігри  дають  змогу  ознайомлювати  дітей  і  молодь  з  українськими  звичаями  та  обрядами .

     Школа  як  один  з  основних  осередків  виховання  дітей   повинна  своєчасно  і  гнучко  реагувати  на  процеси,  що  відбуваються  в  суспільстві  і  допомагати  сім’ї  та  маленьким  громадянам  країни  краще  пізнати  культуру  своїх  предків,  що  живуть  поруч .

     Серед   народних  ігор,  що  використовуються  на  уроках  фізичної  культури,  особливо  багато  суто  рухових,  у  яких  театралізація  поєднується  із  змагальними  елементами :  бігом  навздогін,   наввипередки,  пошуком,  прориванням  кола .  Ігри  та  забави  є  не  лише  формою  дозвілля,  у  них  поєднується   спритність  та  фізичне  загартування,  вправність  і  кмітливість,  гнучкість  і  винахідливість,  наполегливість  і  витривалість .  Вони  розвивають  пам’ять  та  увагу,  зосередженість,  гартують  волю,  почуття  колективізму   та  взаємодопомогу.  Деякі  рухливі  ігри  та  забави   сформувались  під  впливом  національно-визвольних  воєн   і  є  справжньою  школою  національно-патріотичного  виховання .  Вони  закладають  основи  любові  до  народного  війська – справжніх   захисників  своєї  Батьківщини,  виховують  почуття  патріотизму,  людської  гідності .

“ Хто точніше”

Команди вишикувані в колони по одному (або в шеренги) біля своїх баскетбольних щитів. В руках у перших номерів по баскетбольному м'ячу. За сигналом перші номери кидками по підлозі ведуть м'яч до щита і визначеним способом закидають м'яч у корзину. Після попадання (кількість спроб не обмежена) вони перекидають м'яч другим номерам , а самі повертаються на лівий фланг. Те ж повторяють другі номери і т. д. Виграє команда , яка перша закінчить естафету.

 

“ Баскетбольний слалом ”(для середнього і старшого

віку)

       Склад команди - до 8-10 чоловік. Команди вишикувані за лінією старту, в руках у перших номерів по баскетбольному м'ячу. За сигналом учасник з веденням м'яча (по підлозі) оббігають " вісімкою " вертикальні стійки, які стоять на відстані 1-2 м одна від одної , потім , рухаючись вперед , перекидає м'яч через горизонтальну планку (натягнутий шнур на висоті не більше 3 м), ловить його , б'є об стіну , знову ловить і кидає в кільце. Після попадання (кількість спроб не обмежена) учасник перекидає м'яч назад другому номеру, а сам повертається до своєї команди. другий учасник, спіймавши м'яч, починає виконувати ту ж серію завдань і т. д. Виграє команда, яка перша закінчує естафету.

“ Перепасуй м'яч ” (для середнього і старшого віку)

  Команди вишикувані в кола, відстань між учасниками до 2 м. По середині кола знаходиться капітан команди з волейбольним м'ячем в руках. За сигналом він пасує м'яч першому номеру, який робить пас знову, потім те ж  саме другому і т. д. Якщо учасник впустив м'яч, він мусить підняти його і передати наступному учаснику тільки пасом. Гра закінчується  тоді, коли капітан спіймає м'яч від останнього учасника.

“ М'яч по колу ”

         

      Команди вистроєні в круги, відстань між учасниками до 2-3 м. В руках у капітанів команд по великому надувному м'ячу. За сигналом учасники передають один одному м'яч визначеним способом . Учасник, який впустив м'яч, має сам підняти його, повернутися на місце і продовжувати гру. Передача м'яча через учасника не дозволяється. Виграє команда, яка перша закінчує передачу.

 

“ З ніг в ноги ”

 Команди вишикувані в коло, відстань між учасниками -  1 м , вихідна позиція учасників - упор сидячи , обличчям назовні , у кожного другого гравця по набивному м'ячу. М'яч у першого номера повинен відрізнятися від другого                          (кольором , наклейкою) . За сигналом всі гравці передають м'яч по колу , поки направляючий не дістане свій м'яч. Виграє команда, яка перша закінчує передачу м'ячів.

“ Футбольний слалом ”(для середнього і старшого віку)

Склад команди  -  до 8-10 чоловік. Команди вишикувані за лінією старту, біля ніг перших номерів футбольні м'ячі. За сигналом гравці, ведучи м'яч ногами, виконують наступні завдання : оббігають 4-5 стійок, поставлених в ряд по поперечній лінії на відстані 2-3 кроків один від одного ; кидок м'яча у стіну з наступною зупинкою після відбивання ; обхід навколо вертикальної стійки ; проштовхування м'яча по вузькому коридору із 3-4 бар'єрів у напрямку до стартової лінії. Потім перші номери повертаються до своїх команд на лівий фланг, а другі номери , зупинивши м'ячі , які котяться до них від останнього бар'єру , починають виконувати ті ж завдання і т. д. Виграє команда , яка перша закінчує естафету.

“ Забий гол ! ”

        Склад команди - 8-10 чоловік. Команди вишикувані в колону по одному за 1.5- 2 м від лінії кидка, яка знаходиться на відстані 6-8 м від гандбольних воріт. У воротах стоїть воротар із команди - конкурента. Гравці по черзі виходять вперед і з лінії виконують кидок по воротах гандбольним м'ячем, намагаючись забити гол. Перемагає команда, яка забила більше м'ячів у ворота.

“Каракатиця”

           Команди    вишикувані  в   колони   по  одному.  Направляючий   в  вихідне   положення  -  упор  сидячи  з  зігнутими    ногами  .  По   сигналу  вони   підіймають  таз   і   швидко   пересуваються  в   упорі   на  руках  протилежної  частини ,       розташованій   на  відстані   5-6  м.   вид   стартової   лінії  . Як   тільки   ноги  переступають   фінішну   лінію  , учасники   встають   і  швидко   повертаються   назад  , стаючи  в  кінець    колони  , а   рух  розпочинають  інші  учасники  .   Команда,  яка  перемогла  ,  першою  закінчує   естафету  .

“Хоробрий вперед !”

      Команди вишикувані в колони по одному перед стартовою лінією. На відстані 2-3 м від кожної команди встановлений гімнастичний козел, на якому стоїть асистент і обертає в фронтальній площині перед снарядом шнур з прив'язаним на кінці м'ячем. За сигналом учасники пролізають між ногами козла, намагаючись не доторкнутись до м'яча.  Виграє команда , яка перша закінчує естафету і  має меншу кількість штрафних балів.

 “В  нічному  лісі”

Склад 6-8 чоловік. Команди вишикувані в колони по одному перед стартовою лінією.  На  дистанції   естафети  по  довгій  лінії   встановлено  по  три  стійки  на  відстані  2-3 м  один  від  одного.  По  команді приготуватися направляючі  одягають  на лице  маску з  заклеєними  очима  і  по сигналу  починають  рухатися   оббігають  стійки  і  вертаються  тим  же  способом  назад , передаючи  маску наступному учаснику. Ті, одягнувши  маску, повторюють завдання  і  т.  д.  виграє  та  команда,  яка  першою  закінчила  естафету.

          “З  острівця  на  острівець”

   Команди вишикувані  за  1-2 м  перед  стартовою  лінією. Перед  командами  позначено  “болото ”  -  лінія шириною  до  6-10 м, на  якій  намальовано  кола  діаметром  до  40 см  -  “острівці”, розташовані  від  “берега  до  берега”  в  шаховому  порядку.  Відстань  між  “острівцями” 80-120 см , яка  залежить  від  віку  учасників. По  сигналу  кожний  з  учасників  по  черзі  долає      “болото”   стрибками  по                 “острівцям ”  2  рази  і  стає  в  кінці  своєї  колони. Виграє  команда , яка  першою  з  найменшим  числом заступів  виконала  завдання.

  “Переправа”  з  обручами

Команди  вишикувані  в  колони  по  одному  перед  стартовою  лінією  “на  березі”. У  руках  у  направляючих  по 6-10  гімнастичних  обручів. По  сигналу направляючого  кладуть  на  підлогу  по  обручу  і  стають  в  їхні  круги ,  потім  скоро  повторюють   це  з  другим  обручем , з  третім -  до  фінішної  лінії  протилежного  “берега”.    Дистанція          (ширина  річки  або  “болота” ) - 10-15м . Вслід  за  направляючим  із  обруча  в  обруч  скоро  проходять всі учасники  гри. Останній  гравець  збирає  обручі  за  собою. Виграє  команда ,  яка  перша  закінчила  переправу.

“ Переправа ”  з  дошками

Команди  вишикувані  в  колони  по  одному  перед  стартовою  лінією (“на  березі”), в  руках  у  направляючого  по  дві  невеликі  дошки. По  сигналу  він  кладе  одну  дошку  перед  собою  на  підлогу  і  на  неї  скоро  стають  два, три  або  чотири  чоловіка. Потім  направляючий  кладе  на  підлогу  другу  дошку  і  вся  група  переправляється  на  ній ,  передаючи  першу  дошку  далі. І  так,  по  черзі  перескакуючи  з  дошки  на  дошку,  група  переправляється  через  “річку” (“болото”)  на протилежний  “берег”,  де  учасники  залишаються  за  фінішною  лінією,  а  один  із  гравців  тим  самим  способом  повертається  назад  за  наступною  групою.  Гравцям  не  дозволяється  ставати  ногами  на  підлогу. Учасники,  які  порушили  правила, вибувають  із  гри. Виграє  команда,  яка  першою  і  без  втрат  закінчила  “ переправу”.

 “Переправа”  з  гімнастичними  лавицями

Команди  вишикувані  в  колони  по  одному  перед  стартом  (“на  березі”).В  розпорядженні  кожної  команди  по  дві  гімнастичні  лавиці,  які  стоять  поряд  з  права  чи  з  ліва  від  колони - це  засіб  переправи. По  сигналу  команда  “спускає  на  воду” - висуває  на  площадку  перед  собою лавиці і, скоро  перебираючись  з  лавиці  на  лавицю  по  черзі  пересуваючи  їх  вперед , долає “водяний  бар'єр”  і  шикується  на  протилежному  березі (за                             фінішем ),   затягнувши  обидві  лавиці. Дистанція  для  “переправи” 12-16 м. Гравцям  не  дозволяється  ставати  ногами  на  підлогу. Гравець, який  порушив  ці  правила,  вважається  “втопленим”.  Виграє  та  команда, яка  першою  з  найменшим  числом  втрат  закінчила  переправу.

  “Хто  далі  стрибне?”

Склад  команди — 6-8  чоловік.  Команди    вишикувані  в    шеренги.

Лицем   один    до   одного,  між  ними    дві    стрибкові    лінії.  Перші  номери,   ставши  за   стартовою лінією,  виконують    стрибок

в довжину з  місця  поштовхом двома ногами .   Приземлення фіксується    по   п’яткам .    З  цього  місця   виконують   стрибок другі     номери     і    т.  д.     Виграє    команда ,    яка     набрала     по    сумі  довжини  всіх  стрибків  найкращий  результат.

“Кенгуру”

Команди   вишикувані    в  колони   по  одному  перед  стартовою лінією,  у  направляючого  між   колінами    зажатий     набивний   м’яч      (можна   волейбольний   або    футбольний).    По   сигналу перший  номер  стрибками  на    двох   ногах       пересуваються       до

зазначеного     місця     (дистанція    6-8  м.),   оббігши        контрольну позначку  (м’яч,    булаву,   стійку   та  ін.),    стрибками  повертається  назад,     передаючи    м’яч    наступному  учаснику.  Другий  номер  повторює    теж    саме.    При    втраті   м’яча  учасник  повинен  підняти  його  и  продовжити  виконання  завдання  в  тому  ж  початковому  положенні,  а  команді  зараховується  штрафне  очко.  Виграє  команда, яка   першою  закінчить естафету.

                         

“Палиця  під  ногами”

Кожна     команда       вишикувана     в     круг    з     проміжками  один

два  кроки  між  учасниками.  На  підлозі  малюється  круг, всередину  якого  учасники  не  можуть  заходити,  або  кожний  учасник  малює  навколо  стопи  свій  невеликий  кружок.  Діаметри  кругів  команд  мають  бути  одинакові.  В руках  у  перших  номерів  по  гімнастичній  палиці.  За  сигналом  вони  пробігають  по  внутрішній  стороні  своїх кругів,  проносячи  палицю  під  ногами  своїх  учасників,  які підстрибують,  щоб  її  пропустити.  Потім  палиця  передається  другим  номерам,  які  повторюють  теж  саме.  Гравець,  який  пробіг  з  палицею  круг  стає  на  своє  місце.

Виграє  команда,  яка  першою  закінчить  естафету  і не допустить  помилок.

 “Естафети  зі  скакалкою”

   Команди  вишикувані  в  колони  по  одному,  в  руках у направляючих  короткі  скакалки.  За  сигналом  перші  номери  починають  переміщення,  стрибаючи  вказаним  способом  через  скакалку  і  обійшовши  стійку, що  знаходиться на  відстані  6-8 м,  повертаються  назад, передаючи скакалку  другим  номерам.