СТАТУТ МУЗЕЮ

На допомогу керівнику шкільного музею:

Статут музею

Шкільний музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музей та музейну справу”, нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтв України, Положенням про шкільний музей та власним Положенням про музей – статутом.

Статут розробляється на основі чинного законодавства, Статуту закладу освіти, при якому він створюється, Положення про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України, затверджується його засновником (керівником закладу освіти) та погоджується з начальником відділу освіти районної (міської) держадміністрації.

Новостворений музей повинен мати свій юридичний документ, яким він керується у своїй діяльності. Таким документом є Статут музею.

Статут створюється на основі "Положення про шкільний музей” (далі Положення). Положення є своєрідним зразком для створення власного Статуту шкільного музею.

Під час складання Статуту слова в Положенні "…шкільний музей” вилучаються, а замість них вносять назву шкільного музею. Наприклад:

В Положенні написано:

"Шкільний музей є осередком освіти…”

В "Статуті” зазначаємо:

Годилівський етнографічний музей "Бабусина світлиця” є осередком освіти... (і далі по тексту).

В Статут можуть вноситися положення, що не зазначені в головному документі "Положенні про шкільний музей”, але вони мають особливе і специфічне значення для даного музею і не передбачені даним Положенням, разом з тим вони не суперечать чинному законодавству.

Деякі пункти Положення можуть бути взагалі вилучені як такі, що не відповідають діяльності даного музею, наприклад, пункти про порядок присвоєння почесних звань.

Керівникам існуючих музеїв, які проходять перереєстрацію, необхідно ознайомитись з "Положенням про шкільний музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України” та переглянути існуючі власні Статути та Поло­ження, внести ті положення, які відсутні в даних Статутах, або вилучити ті, що не відповідають чинному законодавству. Зразок Статуту наведений в Додатку 3.

Статут шкільного музею затверджується та погоджується печатками та підписами директора (керівника) закладу освіти та начальника відділу освіти районної (міської) державної адміністрації.

Статут шкільного музею складається в трьох примірниках

МУЗЕЙНА РАДА

У процесі організації і роботи шкільного музею важливе значення має творча самодіяльність учнів, яка виявляється в різноманітних формах. Побудувати шкільний музей навіть вузького профілю силами одного предметного гуртка, практично неможливо. Тут потрібні зусилля членів багатьох гуртків, щоб збирати і виготовляти експонати, музейне обладнання. У роботі краєзнавчого музею може взяти участь майже кожен учень, самостійно збираючи краєзнавчий матеріал, передбачений навчальними програмами. Безпосередньо ж у музеї працюють ті, кого ця робота цікавить.

Актив шкільного музею не обмежується якоюсь групою учнів, кількісний склад її може змінюватись в залежності необхідності. Зважаючи на це, виникає потреба створення центру для координації діяльності музейного активу. Таким центром є рада музею, що обирається загальними зборами педколективу або рішенням адміністрації.

Рада музею складається з учнів, педагогів, представників громадськості. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

У склад музейної ради входять голова, головний хоронитель фондів – громадський директор музею, його помічники, 4-5 членів. Рада музею обирає голову і розподіляє обов’язки між членами ради, які відповідають за пошукову, фондову, експозиційну, екскурсійно-лекторську роботу тощо.

На своїх засіданнях рада вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи, які надійшли в процесі комплектування; обговорює та затверджує плани роботи; заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку, наукову роботу; організовує навчання активу, веде документацію музею (інвентарну книгу, план роботи, книгу обліку проведення екскурсій, уроків, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів); вирішує різні питання, пов’язані з діяльністю музею.

З членів музейного активу створюються секції збереження та обліку матеріалів (експонатів і кореспонденції), організації збиральницьких експедицій (пошукові загони), оформлення експозиції, заходів оргмасової роботи (в тому числі і лекторська група).

Серед різноманітних обов’язків членів ради – розробка тематико-експозиційного плану музею та календарного плану роботи.

Музейний актив виконує таку роботу:

-  збирає потрібні матеріали на основі попереднього вивчення літератури та інших джерел за відповідною тематикою;

-  комплектує фонди музею, організовуючи збиральницькі експедиції, налагоджуючи листування та особисті контакти з різними організаціями і особами, встановлюючи зв’язки з іншими школами, відомчими та державними музеями; виготовляє матеріали допоміжного фонду (фото, схеми);

-  вивчає зібраний матеріал, забезпечує фіксацію наукової інформації про нього, облік, юридичне та фактичне збереження;

-  створює пересувні виставки, стаціонарні експозиції, дбає про їх постійне вдосконалення;

-  організовує екскурсії для учнів і дорослого місцевого населення, гостей, інші освітні заходи в експозиції музею або поза його межами з використанням експонатів;

-  готує екскурсоводів, лекторів;

-  допомагає вчителям у використанні музейних матеріалів під час навчального процесу;

-  бере активну участь у виконанні відповідних профілю музею завдань.

Повсякденне педагогічне керівництво роботою музею через раду за дорученням педагогічної ради здійснюють організатор позакласної та позашкільної виховної роботи або окремі педагоги.

На сьогоднішньому етапі діяльності шкільних музеїв спостерігається залучення спонсорів, ветеранів війни і праці, представників сільських чи міських адміністрацій. Це допомагає шкільним музеям вирішувати різні проблеми. Ці особи об’єднуються в так звану опікунську раду.

В "Положенні про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України” зазначено, що методичну та практичну допомогу музею може надавати опікунська рада, яка створюється на добровільних засадах з педагогічних працівників, представників державних музеїв, архівів, спеціалістів різних галузей знань, краєзнавців, ветеранів війни і праці тощо.