
Вихованці гуртка підготували літературну композицію до Дня Перемоги, в якій читали вірші про подвиги народу у війні, про те, що людська пам’ять завжди зберігатиме тих, хто воював на фронтах Другої світової війни, хто поліг у боях визволяючи рідну землю, пам’ятатимуть тих односельчан, хто навіки вписав свої імена в історію села, визволяючи рідний край від фашизму.
Федір Максимович з жалем і болем розповідав дітям про своє фронтове життя, про те, як йому, юнакові, довелося різко подорослішати, про біль утрат, адже він втратив рідного брата під час боїв. Коли почалася війна, Федір Максимович встиг закінчити тільки семирічну вечірню школу.
Розповідав ветеран про участь у воєнних діях, у боях, коли ніхто не знав йдучи на передову чи залишиться живим. Він згадував, що в такі моменти перед очима пропливало все його коротке життя за лічені секунди. Але він вижив, і кожну хвилину дякує Богу за своє спасіння. І сьогодні він бадьорий і життєрадісний, сповнений сил і енергії. Він завжди усміхнений, хоча його до тепер турбують рани, адже осколок так і залишився назавжди в його руці. З болем і тугою згадує про трагічні дні визволення села Гукливий від окупації. Село захищали 300 бійців і 70 із них загинули. В такі моменти бувалого солдата переповнюють емоції і непрошена сльоза котиться по щоці.
Діти вітали Федора Максимовича з черговою роковиною Перемоги, вручили квіти і бажали довгих років щасливого і безхмарного життя.
На зустрічі з ветераном були присутні директор Гукливсьокої ЗОШ І-ІІ ст. Гребеняк В.Є., педагог-організатор Сидоран А.І. та учні школи.
Комментариев нет:
Отправить комментарий