НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ З ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ для гуртків дитячих закладів оздоровлення та відпочинку ч 5

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для гуртків дитячих закладів оздоровлення та відпочинку

«Зірниця»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Суспільно-політичне відродження України, подальший розвиток усіх складових національного виховання та відродження національної самосвідомості українців поставили на перший план патріотичне виховання учнівської молоді.

Укази Президента України, Постанови Верховної ради України, закони України, накази Міністерства освіти і науки України визначили завдання з формування у молоді високої патріотичної свідомості, національної гідності, розумових і фізичних якостей, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку та розвитку почуття особистої відповідальності щодо захисту Вітчизни.    

Виховання підростаючого покоління фізично здоровим, міцним, загартованим; формування почуття патріотизму, свідомого ставлення до питань особистої та громадської безпеки, засвоєння теоретичних знань та розвиток практичних навичок поведінки в екстремальних ситуаціях - головне завдання Всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця».

Навчальна програма «Зірниця» реалізується в гуртку фізкультурно-спортивного спрямування дитячого закладу оздоровлення та відпочинку та  спрямована на дітей віком від 7 до 16 років.

Мета програми: формування у дітей почуття патріотизму, стійкої мотивації до збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки засобами військово-спортивної гри.

Завдання програми:

формування загальних уявлень про фізичну культуру, всебічний фізичний розвиток, збереження та зміцнення здоров’я дітей;

розвиток основних фізичних та морально-вольових якостей;

виховання позитивного ставлення до занять фізичними вправами;

формування сміливості, наполегливості, організованості і дисципліни, волі до перемоги;

популяризація серед молоді здорового способу життя.

Програма розрахована на 16 годин: 2 заняття в тиждень по 2 години.

Теоретичні відомості подаються в межах теоретичних занять та під час виконання практичних завдань.

Для більш якісної організації навчально-виховного процесу керівнику гуртка потрібно використовувати методичні рекомендації щодо проведення Всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця», які схвалено Вченою радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (протокол № 4 від 27.03.2013 р.).

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№	Назва теми	Кількість годин
		Теоретичні заняття	Практичні заняття	Усього
1.	Вступ.	1	-	1
2.	Основи захисту Вітчизни.	2	-	2
3.	Загальновійськова підготовка.	-	2	2
4.	Прикладна фізична підготовка.	1	3	4
5.	Топографічна підготовка.	0,5	2,5	3
6.	Долікарська допомога.	0,5	2,5	3
7.	Підсумок.	-	1	1
Разом		4	12	16

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. Вступ (1 год.)

Ознайомлення з завданнями гуртка, режим роботи. Правила поведінки під час занять. Техніка безпеки на заняттях та на ігровому майданчику.

2. Основи захисту Вітчизни (2 год.)

Конституція України та закони України про призначення Збройних Сил та інших військових формувань України.

Державна та військова символіка України.

Збройні Сили України на сучасному етапі. Види Збройних Сил України.

Героїчні сторінки минулого України.

Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу.

Сигнали і порядок оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій. Дії за попереджувальним сигналом.

3. Загальновійськова підготовка (2 год.)

Теоретична частина. Строї та їх елементи. Попередня та виконавча команди.

Практична частина. Виконання стройових прийомів:

повороти на місці та в русі;

рух стройовим і похідним кроком;

виконання команд «Ставай», «Рівняйсь», «Струнко», «Вільно» та інші.

Виконання стройової пісні.

4. Прикладна фізична підготовка (4 год.)

Теоретична частина. Розвиток професійно-важливих якостей майбутніх захисників Вітчизни: рухової координації, концентрації та стійкості уваги, логічного мислення, точності рухів та ін.. Техніка виконання прикладних фізичних вправ.

Практична частина.

Метання гранати на влучність.

Подолання окремих інженерних та природних перешкод.

Швидкісний біг - 30 м.

Човниковий біг - 4 х 9 м.

Підтягування.

Згинання та розгинання рук в упорі лежачи.

5. Топографічна підготовка (3 год.)

Теоретична частина. Орієнтування на місцевості. Топографічні знаки. Визначення сторін горизонту за компасом, небесними світилами та місцевими предметами. Повідомлення про своє місцезнаходження.

Магнітний азимут і його визначення. Визначення азимуту на місцевий предмет, напрямку руху за магнітним азимутом.

Вивчення рельєфу на місцевості та орієнтування за ним. Нанесення на мапу контрольних пунктів.

Порядок руху за азимутом, обхід перешкод, пошук об’єкта.

Практична частина. Читання карти і вимірювання відстаней на карті.

Естафети з елементами орієнтування. Ігри та змагання на точне визначення відстаней.

6. Долікарська допомога (3 год.)

Теоретична частина. Загальне уявлення про анатомію людини.

Поняття про рану. Види ран та кровотеч.

Поняття про переломи і вивихи. Види переломів.

Практична частина.

Накладання пов’язок. Накладання кровоспинного джгута. Іммобілізація кінцівок.

Порядок проведення штучного дихання та непрямого масажу серця.

Правила транспортування потерпілих при різноманітних ушкодженнях та пораненнях.

Перша допомога при: тепловому і сонячному ударах, ураженні електричним струмом, отруєннях, утопленні, укусах отруйних змій, комах та павуків.

7. Підсумок (2 год.)

Гра «Зірничка» для дітей 7-10 років та «Зірниця» для дітей 10-16 років.

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Діти мають знати:

- державну та військову символіку України;

- строї та їх елементи;

- героїчні сторінки минулого України;

- правила орієнтування на місцевості;

- магнітний азимут і його визначення;

- порядок руху за азимутом, обхід перешкод, пошук об’єкта;

- особливості спеціальної та прикладної фізичної підготовки;

- загальне уявлення про анатомію людини;

- види ран та кровотеч;

- переломи і вивихи та їх види;

- порядок проведення штучного дихання та непрямого масажу серця;

- правила транспортування потерпілих при різноманітних ушкодженнях та пораненнях;

- надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу;

- сигнали і порядок оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій. Дії за попереджувальним сигналом;

- правила техніки безпеки на заняттях.

Діти мають вміти виконувати:

- комплекси вправ на координацію, спритність, гнучкість, силу і витривалість;

- команди «Ставай», «Рівняйсь», «Струнко», «Вільно»;

- повороти на місці;

- рух стройовим і похідним кроком;

- військове привітання;

- стройову пісню;

- метання гранати на влучність;

- подолання окремих інженерних та природних перешкод;

- швидкісний біг - 30 м;

- човниковий біг - 4 х 9 м;

- підтягування;

- згинання та розгинання рук в упорі лежачи;

- визначення сторін горизонту за компасом, небесними світилами та місцевими предметами;

- визначення азимуту на місцевий предмет і напрямку руху за магнітним азимутом;

- читання карти і вимірювання відстаней на карті;

- накладання пов’язок;

- накладання кровоспинного джгута;

- проведення штучного дихання та непрямого масажу серця;

- транспортування потерпілих при різноманітних ушкодженнях та пораненнях;

- надання першої допомоги при: тепловому і сонячному ударах, ураженні електричним струмом, отруєннях, утопленні, укусах отруйних змій, комах та павуків

У вихованців мають сформуватися здоров’язберігаюча, загальнокультурна та соціальна компетентності:

- ціннісне ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих;

- мотивація на здоровий спосіб життя;

- вміння чергувати інтелектуальну та фізичну діяльності;

- почуття патріотизму, волі, сміливості, наполегливості, організованості і дисциплінованості;

- високий рівень загальної культури особистості;

- здатність працювати в команді;

- уміння слухати, чітко висловлювати свої думки;

- здатність до взаємодопомоги та самокритики.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Бех І. Д. Від волі до особистості. / І. Д. Бех / -К.: Віпол, 1995. - С. 47.

2.  Бех І. Д. Концепція виховання особистості. / І. Д. Бех / Рідна школа. – 1991. – № 5. – с. 40–47.

3.  Електронний фонд бази даних Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua.

4.  Електронний фонд бази даних Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua.

5.  Зубалій М. Д. Розвиток поняття «військово-патріотичне виховання» у педагогічній літературі / М. Д. Зубалій // Проблеми освіти: науковий збірник. Випуск 72. – К., 2012. – С. 25-29.

6.  Івашковський В. В. Військово-патріотичне виховання у виховному процесі позашкільних закладів // Шляхи підвищення ефективності військово-патріотичного виховання молоді: Методичні матеріали семінару-наради./       В. В. Івашковський / -К.: ЦТДЮК, 1994. -С. 24-27.

7.  Івашковський В. В. Стратегія, методика та концептуальні засади удосконалення і розвитку військово-патріотичного виховання школярів / Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару з проблем допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання./                     В. В. Івашковський / -К.: НМЦСО, 2001. -С. 5-26.

8.  Коломоєць Г. А. Навчальна програма гуртка «Зірниця». 3 роки навчання / Г. А. Коломоєць. – К., 2012. – 17 с.

9.  Методика фізичного виховання учнів 1-11 класів : навчальний посібник / М. Д. Зубалій, Л. В. Волков, М. В. Тимчик та ін. [за редакцією         М. Д. Зубалія]. К.: 2012. - 209 с.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для гуртків дитячих закладів оздоровлення та відпочинку

«Лікарські рослини»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 Лікарські рослини містять цілий комплекс біологічно активних компонентів, що сприятливо впливають на обмін речовин, покращують функціональний стан серцево-судинної, легеневої та інших систем організму і підвищують їх опірність.

Україна відчуває гострий дефіцит у лікарській рослинній сировині, однак площі під цінними лікарськими рослинами залишаються дуже незначними. Основою використання лікарських рослин є визначення їх ресурсів на певній території, дослідження екологічних особливостей  видів на рівні популяцій з метою безвиснажливої експлуатації. Охорона лікарських рослин має бути комплексною, складатись з багатьох взаємопов'язаних заходів і буде ефективною не тільки при раціональному веденні заготівель, але й при вирощуванні сировини, зокрема, на навчально-дослідних земельних ділянках.

Навчальна програма реалізується в гуртку еколого-натуралістичного спрямування дитячого закладу оздоровлення та відпочинку і спрямована на дітей віком від 12 до 14 років. Кількісний склад – 10-12 осіб.

         Мета навчальної програми – формування компетентної особистості у процесі вивчення, збереження та відтворення флори лікарських рослин.

Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:

пізнавальної – забезпечує оволодіння знаннями, що стосуються  еколого-морфологічних особливостей, збалансованого використання і збереження дикорослих лікарських рослин;

практичної – сприяє оволодінню навичками роботи з визначниками, ведення флористичного зошита; оволодіння прийомами збору лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп, дотримання правил заготівлі, сушіння та зберігання;

творчої – забезпечує формування творчих здібностей вихованців у процесі розроблення й реалізації екологічних проектів, складанні технологічних карт, проведення творчих конкурсів;

соціальної – сприяє вихованню дбайливого ставлення до природи та  ресурсів дикорослих лікарських рослин; самореалізації особистості в соціумі; професійному самовизначенню.

Визначення рівня сформованості компетентностей вихованців здійснюється під час проведення практичних занять у формі проектів, екологічних ігор, вікторин, конкурсів тощо.

        

Програма розрахована на 16 годин: 2 заняття в тиждень по 2 години.

         Керівниками гуртка можуть бути лікарі-фітотерапевти, медичні працівники табору, вчителі-біологи тощо.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№	Назва теми	Кількість годин
		Теоретичні заняття	Практичні заняття	Усього
1.	Вступ	1	-	1
2.	Основи раціонального використання природних ресурсів дикорослих  лікарських рослин	1	3	4
3.	Біологічно активні речовини лікарських рослин	1	-	1
4.	Культивування лікарських рослин	1	2	3
5.	Збір лікарської рослинної сировини	1	2	3
6.	Сушіння та зберігання лікарської рослинної сировини	-	3	3
7.	Підсумок.		1	1
	Разом	5	11	16

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1.  Вступ (1 год.)

Лікарські рослини та їх значення для медицини та ветеринарної практики. Токсикологічна характеристика рослин. Отруйні рослини в околицях табору. Правила техніки безпеки.

2. Основи раціонального використання природних ресурсів дикорослих  лікарських рослин (4 год.)

Теоретична частина. Лікарські рослини та їх поширення відповідно до адміністративного та ботаніко-географічного поділу України. Збалансоване використання і збереження лікарських рослин. Чинники впливу на стан і динаміку ресурсів в  умовах трансформованого природного середовища. Червона книга України.

Практична частина. Визначення лікарських рослин в околицях табору та дикорослих лікарських рослин, що підлягають охороні. Стан ресурсів дикорослих лікарських рослин, методи їх обліку та розрахунок сировинних запасів. Картування місць зростання та заростей окремих видів лікарських рослин.

3. Біологічно активні речовини лікарських рослин (1 год.)

Біологічно активні речовини лікарських рослин. Загальна характеристика.

4. Культивування лікарських рослин (3 год.)

Теоретична частина. Інтродукція та акліматизація.

Практична частина.  Розроблення технологічних карт з вирощування лікарських культур. Технологія вирощування однорічних, дворічних і багаторічних лікарських рослин.

5. Збір лікарської рослинної сировини (3 год.)

Теоретична частина. Настанова ВООЗ з належної практики вирощування та збору лікарських рослин. Основні правила збору лікарської сировини різних морфологічних груп.

Практична частина. Складання календаря збору лікарських рослин відповідно до умов регіону. Визначення біологічного запасу сировини дикорослих видів лікарських рослин. Розрахунок об'єму заготівлі. Спільна робота з медичними працівниками  табору щодо збору лікарських рослин.

Обробка сировини.

6. Сушіння та зберігання лікарської рослинної сировини (3 год.)

Сушіння рослинної сировини. Пакування висушеної сировини.  Маркування. Зберігання висушеної рослинної сировини.

Контроль якості лікарської рослинної сировини.

7. Підсумок (1 год.)

Охорона та відтворення природних запасів лікарських рослин.

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці мають знати:

- правила поведінки в природі;

- рідкісні та ендемічні види  місцевої флори;

- отруйні рослини місцевої флори;

- техніку збору і сушіння лікарської рослинної сировини.

Вихованці мають вміти:

- працювати з визначниками місцевої флори;

- складати календар збору лікарських рослин відповідно до умов регіону;

- вести флористичний зошит;

- проводити морфологічний опис рослин;

- визначати запаси окремих видів лікарських рослин;

- проводити заготівлю лікарської рослинної сировини відповідно до правових засад раціонального використання природних ресурсів;

- дотримуватись технології вирощування окремих видів лікарських рослин;

- проводити заходи з оздоровлення довкілля та збереження біорізноманіття.

ЛІТЕРАТУРА

1. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / під ред.                    А. М. Гродзінського. – К.: УРЕ, 1990. – 544 с.

2. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф.     Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. – Київ: Альтерпрес, 2012. – 148 с.

3. Червона книга України. Рослинний світ. / Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Інститут ботаніки ім.              М. Г. Холодного/. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 912 с.

4. Мінарченко В. М., Махиня Л. М., Середа П. І. Медична ботаніка. Підручник /Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київський медичний університет/. – К.: Медицина, 2009. – 328 с.

5. Мінарченко В. М. Лікарські судинні рослини України (медичне та ресурсне значення). – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 324 с.

6.Мінарченко В. М., Середа П. І. Ресурсознавство. Лікарські рослини. Навчально-методичний посібник. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 71 с.

6. Мінарченко В .М., Тимченко I . A . Атлас лікарських рослин України, (хорологія, ресурси та охорона). — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 172 с.

7. Морозюк С. С., Протопопова В. В. Трав'янисті рослини України (Навчальний посібник) / Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 216 с.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для гуртків дитячих закладів оздоровлення та відпочинку

«Юні зоологи»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Зоологія – біологічна дисципліна, що вивчає тварин, досліджує біологічну різноманітність тварин, систематизує й класифікує тварин, вивчає їхню будову, закономірності їхнього індивідуального та історичного розвитку, географічне поширення, зв'язки з природним середовищем.

Однією з умов успішного вивчення зоології є створення єдиної системи теоретичних і практичних видів діяльності учнів: навчальної, дослідницької, ігрової, просвітницької, практичної природоохоронної. Однією з вдалих форм поєднання таких видів діяльності є робота гуртків зоології на базі літніх таборів, що дає можливість здійснювати поступовий перехід від навчальної діяльності до дослідницької роботи. Зміна аудиторного навчання на альтернативні форми групової, індивідуальної та колективної роботи в межах  табірної зміни дозволяє проводити спостереження за життям і поведінкою тварин в природних умовах, підвищує освітній потенціал гурткової роботи, сприяє розвитку мотивації до дослідницької діяльності. Знання, отримані дітьми під час роботи зоологічного гуртка в таборі, сприятимуть більш повному засвоєнню систематики, морфології та екології об’єктів, що вивчаються.

Навчальна програма реалізується в гуртку еколого-натуралістичного спрямування дитячого закладу оздоровлення та відпочинку і спрямована на дітей віком від 12 до 14 років. Кількісний склад – 10-12 осіб.

Мета навчальної програми: формування ключових компетентностей особистості, розвиток інтересу дітей до біологічних дисциплін, дослідження природних екосистем.

Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:

пізнавальної – забезпечує засвоєння початкових знань, що стосуються  умов життя тварин в природному середовищі, з  сучасним станом та проблемами охорони біологічного й ландшафтного різноманіття; формування й розв’язання пізнавальних задач;

практичної – сприяє оволодінню навичками роботи з визначниками, проведення спостережень за тваринами в природних умовах, умінню вести польові щоденники;

творчої – забезпечує формування творчих здібностей вихованців у процесі вивчення зоології, розроблення й реалізації екологічних проектів, проведення творчих конкурсів;

соціальної – сприяє засвоєнню природозберігаючих моделей поведінки, дотримання принципів біо- та екоетики, усвідомлення соціальної значущості ідей збалансованого розвитку, самореалізації особистості в соціумі; професійному самовизначенню.

Визначення рівня сформованості компетентностей вихованців здійснюється під час проведення практичних занять у формі проектів, екологічних ігор, вікторин, конкурсів тощо.

Програма розрахована на 16 годин: 2 заняття в тиждень по 2 години.

Програмою гуртка передбачено ознайомлення з основними групами тварин, опанування базових методів біологічних спостережень і лабораторної обробки матеріалів, ознайомлення з господарсько-значущими групами тварин району розташування табору.

Керівник гуртка може вносити зміни й доповнення у зміст програми враховуючи інтереси учнів, регіональні умови, стан матеріально-технічного забезпечення.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№	Назва теми	Кількість годин
		Теоретичні заняття	Практичні заняття	Усього
1.	Вступ.	1	-	1
2.	Загальна характеристика фауни  району розташування табору.	1	-	1
3.	Тварини прісних водойм.	1	4	5
4.	Тварини лісів.	1	3	4
5.	Тварини  відкритих біотопів (луків, степу).	1	3	4
6.	Підсумок.	-	1	1
	Разом	5	11	16

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. Вступ (1 год.)

Ознайомлення з планом роботи гуртка. Правила поведінки в природі.  Інструктаж з техніки безпеки. Принципи біо- та екоетики.

2. Загальна характеристика фауни району розташування табору                  (1 год.)

Еколого-фауністичні комплекси району розташування табору. Різноманітність видів і складність існуючої в природі  взаємодії організмів між собою та навколишнім  середовищем. Основні представники фауни району розташування табору.

3. Тварини прісних водойм (5 год.)

Теоретична частина. Характеристика водойми. Площа, характер берегів, джерело водопостачання. Ступінь забруднення водойми. Прозорість води. Рослинність водойми. Різноманіття тварин прісних водойм: найпростіші, губки, кишковопорожнинні, черви, ракоподібні, павукоподібні, молюски, риби, комахи. Риби місцевої водойми. Охорона риб, охорона водойм від забруднень. Типи забруднень води (хімічне, механічне, теплове тощо). Тварини прісних водойм, що потребують охорони. Рідкісні та зникаючі види тварин. Гідробіонти, занесені до Червоної книги України.

Практична частина.  Ознайомлення з біорізноманіттям прісних водойм. Спостереження за тваринами та їх поведінкою. Спостереження за способом життя та біологічними особливостями вищих раків. Ознайомлення та спостереження за живими молюсками різних життєвих форм. Ведення щоденників спостережень.  

4. Тварини лісів  (4 год.)

Теоретична частина. Основні породи дерев, що утворюють ліси, типи лісів. Різноманіття тварин лісів. Роль тварин у житті лісу. Методи визначення лісової фауни. Птахи лісів різних типів. Біологія птахів, поширених в околицях табору. Візуальне й акустичне визначення та облік птахів. Рідкісні та зникаючі види тварин. Тварини лісу, занесені до Червоної книги України. Збереження біологічного різноманіття лісових екосистем та збалансований розвиток лісового господарства.

Практична частина. Виявлення видового складу тварин лісу. Вивчення, охорона і приваблення птахів. Спостереження за птахами. Візуальне й акустичне визначення та облік птахів.

5. Тварини  відкритих біотопів (луків, степу) (4 год.)

Теоретична частина. Характеристика рослинності луків (степу). Типи луків, особливості лучної (степової) фауни, переважання комах. Захисне забарвлення (коники, денні метелики). Комахи-запилювачі, пристосування рослин до запилення комахами. Комахи-шкідники. Роль наземних молюсків у перенесенні гельмінтів. Вплив господарської діяльності людини на фауну луків і степу. Збереження біорізноманіття в агроландшафтах та збалансований розвиток сільського господарства.

Практична частина. Ознайомлення з фауною відкритих біотопів. Спостереження за комахами-запилювачами в різний час доби та при різній погоді. Визначення видового складу шкідників сільськогосподарських культур. Біологічні методи регулювання чисельності шкідливих комах. Виготовлення колекцій шкідників сільськогосподарських культур. Утримання комах-мешканців лук в інсектаріумі та спостереження за ними.

6. Підсумок (1 год.)

Еколого-натуралістичний похід «Біощит».

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці мають знати:

- правила поведінки в природі;

- рідкісні та ендемічні види даної місцевості;

- заходи з охорони тварин і рослин відповідно до місцевих умов;

- морфологічні та фізіологічні пристосування тварин до життя в різних умовах середовища;

- принципи візуального й акустичного визначення й обліку птахів.

Вихованці мають вміти:

- розпізнавати тварин даної місцевості у природі;

- визначати тварин даної місцевості  за визначниками;

- спостерігати за тваринами;

- вести щоденник спостережень;

- оформляти польовий щоденник;

- проводити обліки тварин з метою з'ясування їх практичного значення;

- проводити заходи з оздоровлення довкілля та збереження біорізноманіття.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Атлас ботаніки / Куерда Х. – Х.: Ранок, 2005. – 96 с.

2. Атлас екології / Хосе Тола, Єва Інф’єкта. – Х.: Ранок, 2005. – 96 с.

3. Атлас зоології / Хосе Тола, Єва Інф’єкта. – Х.: Ранок, 2005. – 96 с.

4. Гураль-Сверлова Н. В., Гураль Р. І. Визначник наземних молюсків України. – Львів, 2012. – 216 с.

5. Загороднюк І. В. Польовий визначник дрібних ссавців України. Київ, 2002. — 60 с.

6. Лукашов Д. В. Визначник прісноводних молюсків. Для студентів біологічних факультетів. – К., 2004. – 44 с.

7. Мовчан Ю. В. Риби України : (визначник-довідник) / Ю. В. Мовчан. - Київ : Золоті ворота, 2011. - 444 с.

8. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України: польовий визначник. – Київ, 2002. – 416 с.

9. Щербак Г. Й. Зоологія безхребетних : У трьох книгах. Книга 3 /           Г. Й. Щербак, Д. Б. Царичкова, Ю. Г. Вервес. - Київ : Либідь, 1997. – 350 с.

ДОДАТОК

Перелік тем для самостійних робіт і спостережень

1. Біологія комах-санітарів.

2. Спостереження за добовою активністю джмелів.

3. Спостереження за життям сім'ї медоносних бджіл.

4. Найважливіші шкідники плодових садів району розташування табору.

5. Спостереження за мурахами району розташування табору.

6. Особливості фауни ґрунту різних біотопів.

7. Комахи-запилювачі різних рослин.

8. Спостереження за птахами району розташування табору.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для гуртків дитячих закладів оздоровлення та відпочинку

 «Юні гідробіологи»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Гідробіологія – комплексна біологічна наука, яка вивчає водні організми та фактори впливу на них, виявляє біологічні процеси, що відбуваються у водоймах внаслідок взаємодії живих і неживих компонентів екосистеми. Гідробіоло́гія досліджує структуру та функціонування водних екосистем, розподіл різних видів організмів у водоймах, їх біологічні особливості – ріст, розвиток, живлення, обмін речовин тощо, вивчає роль гідробіонтів у процесах трансформації речовини та енергії в екосистемах. Гідробіоло́гія також включає дослідження, спрямовані на вивчення екологічних особливостей особин певних видів водних організмів та їх взаємодії з довкіллям, та дослідження, що стосуються вивчення популяцій та біоценозів як надорганізованих біосистем, а також водних екосистем як структурно-функціональних одиниць біосфери.

Навчальна програма реалізується в гуртку еколого-натуралістичного спрямування дитячого закладу оздоровлення та відпочинку і спрямована на дітей від 12 до 14 років.

        

Мета навчальної програми: формування ключових компетентностей особистості, розвиток інтересу до біологічних дисциплін, вивчення гідросфери та організмів, що її населяють.

Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:

пізнавальної – забезпечує засвоєння початкових знань, що стосуються вивчення водного середовища та водних організмів,сучасного стану та охорони водних ресурсів;

практичної – сприяє оволодінню навичками роботи з визначниками та основним гідробіологічним інвентарем, ведення польового щоденника;

творчої – забезпечує формування творчих здібностей вихованців у процесі розроблення й реалізації екологічних проектів, проведення творчих конкурсів; оволодіння навичками фотографування та замальовування гідробіонтів;

соціальної – сприяє вихованню дбайливого ставлення до тварин та водних ресурсів тварин; самореалізації особистості в соціумі; професійному самовизначенню.

        

Програма розрахована на 16 годин: 2 заняття в тиждень по 2 години.

Значна кількість годин відведена на екскурсії в природу. Для екскурсій слід обирати водойми, зарослі рослинами, з повільною течією або стоячі (для збору живого матеріалу).

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№	Назва теми	Кількість годин
		Теоретичні заняття	Практичні заняття	Усього
1.	Вступ	1	-	1
2.	Загальна характеристика водойми	1	4	5
3.	Водні рослини	1	3	4
4.	Водні тварини	1	3	4
5.	Підсумок	-	2	2
	Разом	4	12	16

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. Вступ (1 год.)

Ознайомлення з планом роботи, розподілення на ланки, вивчення техніки безпеки при перебуванні на воді. Гідробіологія, її розділи, об’єкти і методи.

2. Загальна характеристика водойми (5 год.)

Теоретична частина. Фізико-географічні та біологічні характеристики водойм. Видовий склад рослин та безхребетних.

Практична частина. Зйомка плану водойми та оточуючої місцевості. Вимірювання швидкості течії. Визначення глибини та характеру дна (біля берега). Виміри температури та прозорості. Картографування водних заростів різних зон. Збір матеріалу для живого куточка (суворо обмежена кількість).

3. Водні рослини (4 год.)

Теоретична частина. Біологічні особливості водних рослин. Основні екологічні групи: занурені, вкорінені та не вкорінені; рослини з плаваючим листям: не вкорінені плаваючі та вкорінені; повітряно-водні. Зони заростання водойми та їх типові рослини. Водні рослини, що потребують охорони.

Практична частина. Визначення, замальовування та фотографування рослин. Спостереження за водними рослинами, ведення щоденника. Екскурсії до водойм з наявністю течії, до стоячих водойм.

4. Водні тварини (4 год.)

Теоретична частина. Черви, комахи, ракоподібні та інші групи водних безхребетних. Риби, амфібії, рептилії, водні та коловодні птахи і ссавці. Їх систематика, характеристика, біологічні особливості, господарське значення. Значення тварин в загальному біологічному комплексі водойм. Біологічна продуктивність водойм. Водні тварини Червоної книги України.

Практична частина. Визначення тварин. Збір колекцій (черепашки молюсків). Утримання і спостереження за тваринами в живому куточку. Ведення щоденника. Екскурсія до зоологічного музею.

5. Підсумок (2 год.)

Підготовка колекцій до виставки. Проведення тематичної вікторини.

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці мають знати:

- визначення понять «гідробіологія», «гідросфера», «види-вселенці», «промислові риби»;

- принцип використання дихотомічного ключа у визначниках;

- види, що потребують охорони, та види, внесені до Червоних книг України, регіональних червоних списків, що зустрічаються в околицях табору;

- техніку безпеки при перебуванні на воді та при використанні гідробіологічного інвентарю.

Вихованці мають вміти:

- користуватися визначником;

- відбирати проби субстрату та гідро біонтів;

- користуватися основним гідробіологічним інвентарем;

- доглядати за тваринами в куточку живої природи;

- вести польовий щоденник та грамотно записувати до нього свої спостереження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Акимушкин И. И. Мир животных: беспозвоночные. Ископаемые животные. – М.: Мисль, 1991. – 382 с.

2. Атлас ботаніки/ Куерда Х. – Х.: Ранок, 2005. – 96 с.

3. Атлас екології/ Хосе Тола, Єва Інф’єкта. – Х.: Ранок, 2005. – 96 с.

4. Атлас зоології/ Хосе Тола, Єва Інф’єкта. – Х.: Ранок, 2005. – 96 с.

5. Лукашов Д. В. Визначник прісноводних молюсків. Для студентів біологічних факультетів. – К., 2004. – 44 с.

ДОДАТОК

Приблизна тематика спостережень та досліджень.

1. Розмноження вегетативним способом елодеї, кабомби, уруті, валіснерії. Брунькування ряски.

2. Вплив температури, освітлення, живлення на швидкість росту рослин.

3. Вивчення типів пересування водних тварин.

4. Спостереження за типами дихання водних тварин.

5. Спостереження за типами харчування водних тварин.

6. Вироблення умовних рефлексів в акваріумних риб.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для гуртків дитячих закладів оздоровлення та відпочинку

«Юний турист»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Умови дитячих закладів оздоровлення та відпочинку в більшості випадків передбачають перебування дітей у природі, біля водойм, у лісі, в горах тощо. Це створює надзвичайно сприятливі умови для організації туристсько-краєзнавчої роботи, ознайомлення дітей з початковими туристськими знаннями та вміннями.

Навчальна програма реалізується в гуртку туристсько-краєзнавчого спрямування дитячого закладу оздоровлення та відпочинку і спрямована на дітей віком від 10 до 16 років.

Метою програми є формування у дітей  життєвих, зокрема здоров’язберігаючих компетенцій, створення умов для залучення їх до здорового способу життя шляхом використання засобів спортивного туризму.

Основні завдання програми полягають у тому, щоб ознайомити дітей з початковими відомостями з туризму та орієнтування, виховати у них інтерес до туристських подорожей, бережливе ставлення до природи.

Програма розрахована на 16 годин: 2 заняття в тиждень по 2 години.

Програма передбачає проведення теоретичних та практичних занять. Бажано організовувати одноденні походи, екскурсії.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№	Назва теми	Кількість годин
		Теоретичні заняття	Практичні заняття	Усього
1.	Вступ	1	-	1
2.	Орієнтування в туристському поході	1	2	3
3.	Туристське спорядження	1	1	2
4.	Рух в туристському поході	1	5	6
5.	Туристський побут	1	2	3
6.	Підсумок	-	1	1
	Разом	5	11	16

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. Вступ (1 год.)

Поняття про туризм. Техніка безпеки під час проведення занять у приміщеннях, спортивних залах, спортивних майданчиках та на місцевості. Протипожежна безпека в лісопарковій зоні, в туристських подорожах.

2. Спортивне орієнтування (4 год.)

Теоретична частина. Умовні топографічні знаки. Вимірювання відстаней на карті та на місцевості. Загальні відомості про орієнтування на місцевості. Компас і його будова. Масштаб карт. Орієнтування по компасу, карті, за місцевими предметами та ознаками природи. Визначення на карті точки свого місцезнаходження.

Практична частина. Робота з компасом, визначення азимутів на місцевості. Рух за вказаним азимутом. Визначення сторін горизонту за місцевими предметами. Користування картами та схемами на місцевості.

3. Туристське спорядження (2 год.)

Теоретична частина. Групове та особисте спорядження для туристської подорожі в залежності від району подорожі, способу пересування, пори року та погоди, терміну подорожі. Види рюкзаків, наметів, спальних мішків та ін. Основні вимоги до спорядження.

Практична частина. Встановлення наметів. Пакування спорядження та укладка рюкзака.

4. Рух в туристському поході (6 год.)

Теоретична частина. Прийоми подолання невисоких перешкод на стежках – стовбурів повалених дерев, окремих валунів. Прийоми руху на підйомах і спусках в різних умовах. Способи подолання лісових завалів, буреломів, вітровалів, канав, ям тощо.

Типи боліт, ознаки їх прохідності. Способи подолання легкопрохідних боліт. Взаємодопомога і надання допомоги загрузлому в болоті.

Способи подолання водних перешкод: вбрід, по камінню, по містках, по колоді, «маятником».

Практична частина. Рух через болото по купинах, за допомогою жердини; подолання річки вбрід; подолання канави, струмка, рову, неширокої річки за допомогою підвісної мотузки («маятником»); переправа по мотузці з поручнями; переправа через річку, яр по колоді.

В’язання вузлів: провідник, швейцарський провідник («вісімка»),  прямий, схоплюючий («прусик»).

5. Туристський побут (3 год.)

Теоретична частина. Туристський бівуак. Загальні вимоги до місць привалів та ночівель. Вибір місця для бівуаку. Різні типи багаття та їх призначення. Розпалювання багаття. Протипожежна безпека. Харчування в туристському поході.

Практична частина. Складання списку необхідних продуктів та меню для одноденного походу. Організація бівуаку. Розпалювання багаття. Користування сокирою, пилкою, лопатою.

6. Підсумок (1 год.)

Туристичний похід.

Прогнозований результат

Вихованці мають знати:

- основні правила безпеки учасників туристських походів та змагань;

- основні правила орієнтування на місцевості, порядок роботи з картою і компасом при орієнтуванні на місцевості;

- загальнотуристське спорядження для походу по рідному краю;

- перелік спорядження для одно- дводенного походу по рідному краю.

Вихованці мають вміти:

- орієнтуватися на місцевості за допомогою карти та компасу, проходити нескладні маршрути за легендою;

- рухатися по слабо пересіченій місцевості, заболочені ділянки по купинах чи жердинах, яри по колоді чи мотузці з перилами;

- в’язати основні туристські вузли (провідник, швейцарський провідник («вісімка»),  прямий, схоплюючий («прусик»).

- встановлювати намет, розпалювати вогнище в простих погодних умовах;

- оцінювати власні досягнення та досягнення інших гуртківців;

- співпрацювати та розподіляти обов’язки під час колективної роботи.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для гуртків дитячих закладів оздоровлення та відпочинку

«Юні журналісти»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

У дитячих закладах оздоровлення та відпочинку необхідно створити умови для задоволення різноманітних інтересів дітей, розвитку здібностей, творчої самореалізації, виховання. Журналістика – це цікава і водночас соціально значима сфера діяльності людини. Професія журналіста приваблює можливістю доносити до людей правду, примножувати в світі добро, боротися за справедливість. Заняття у гуртку журналістики передбачає розвиток інтелектуальних і творчих здібностей дитини, критичного мислення, соціальної компетентності, сприяє становленню суб’єктної позиції особистості. Водночас дітей зацікавлює можливість висловити власні враження, обговорити цікаві ідеї, самим підготувати актуальні матеріали і побачити результат власної праці в кінці оздоровчої зміни у вигляді друкованого видання – газети.

Навчальна програма реалізується в гуртку гуманітарного напряму дитячого закладу оздоровлення та відпочинку і спрямована на дітей віком від 10 до 16 років.

Метою програми є формування у дітей початкових знань і умінь у галузі журналістської діяльності, розвитку соціальної компетентності, становлення суб’єктної позиції дитини.

Основні завдання програми полягають у тому, щоб ознайомити дітей з початковими відомостями про професію журналіста, соціальною позицією журналіста, специфікою журналістського твору, особливостями підготовки матеріалів до друкованого видання, підготовки макету газети; розвивати творчі здібності та моральні якості, інтерес до творчих професій.

Програма розрахована на 16 годин: 2 заняття в тиждень по 2 години.

Програмою передбачено проведення теоретичних та практичних занять. За результатами реалізації програми видається газета дитячого закладу, яка орієнтовно містить такі рубрики:

− Наші будні і свята.

− Наші інтерв’ю.

− Репортаж.

− Репортаж з емоціями.

− Наші лауреати.

− Есе.

− Спорт.

− Відверто.

− Поетичні рядки.

− Серйозно.

− Замальовка.

− Чи знаєте ви, що ...

− Живий куточок та ін.

Авторами публікацій виступають юні журналісти. За результатами конкурсу відзначаються автори кращих матеріалів.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№	Назва  теми	Кількість годин
		Теоретичні заняття	Практичні заняття	Усього
1.	Вступ	1	-	1
2.	Професія журналіста. Соціальна позиція журналіста	1	1	2
3.	Специфіка журналістського твору	1	2	3
4.	Інформаційне повідомлення	0,5	2,5	3
5.	Техніка інтерв’ю	0,5	2,5	3
6.	Особливості роботи редактора. Підготовка макету газети	1	2	3
7.	Підсумок	-	1	1
	Разом	5	11	16

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. Вступ (1 год.)

Поняття про журналістику. Журналістика як галузь масово інформаційної діяльності. Журналістика як творчість.

Мета та зміст роботи гуртка. Техніка безпеки під час проведення занять.

2. Професія журналіста. Соціальна позиція журналіста (2 год.)

Теоретична частина. Привабливі боки журналістики (можливість самореалізуватися; доносити до людей правду, боротися за справедливість; впливати на формування суспільної свідомості, громадської думки). Труднощі спеціальності (стресовість, необхідність постійного самовдосконалення, моральна відповідальність за кожен журналістський твір тощо). Якості успішного журналіста.

Практична частина. Соціальна позиція журналіста. Обговорення актуальних соціальних проблем як тематики журналістських творів (дискусія).

3. Специфіка журналістського твору (3 год.)

Теоретична частина. Зміст і форма журналістського твору. Інформаційна замітка, репортаж, інтерв’ю, аналітична стаття. Вимоги до роботи з фактом. Визначення новини. Правило „трьох запитань ”.

Практична частина. Творча нарада з питань планування майбутнього номера. Обговорення ідей (майбутньої тематики творів), створення орієнтовного макету.

4. Інформаційне повідомлення (3 год.)

Теоретична частина. Інформаційне повідомлення: схема і приклади.  Схема інформаційного повідомлення (заголовок, лід, пряма мова, підсумок, додаткова інформація). Основні прийоми та приклади побудови заголовків.

Практична частина. Формулювання заголовків з визначеної теми (елементи тренінгу). Обговорення підготовлених матеріалів юних журналістів.

5. Техніка інтерв’ю (3 год.)

Теоретична частина. Жанр інтерв’ю. Використання інтерв'ю як типу аналізу проблеми чи ситуації. Поради тим, хто бере інтерв’ю. Формулювання запитань журналіста.

Практична частина. Формулювання запитань з визначеної теми (елементи тренінгу). Обговорення підготовлених матеріалів юних журналістів.

6. Особливості роботи редактора. Підготовка макету газети (3 год.)

Теоретична частина. Редакторська діяльність як творчість. Функції головного редактора. Створення зорового образу видання, підбір шрифтів, ілюстративного матеріалу.

Практична частина. Підготовка макету газети. Розташування матеріалів, обговорення заголовків, ілюстрацій.

7. Підсумкове заняття (1 год.)

Творча нарада з питань обговорення опублікованих матеріалів.

Відзначення авторів кращих матеріалів.

Прогнозований результат

Вихованці мають знати:

- особливості журналістської діяльності, професії журналіста;

- особливості журналістського твору (інформаційна замітка, репортаж, інтерв’ю, аналітична стаття);

- схему побудови інформаційного повідомлення;

- особливості техніки інтерв’ю;

- основні складові роботи редактора друкованого видання.

Вихованці мають вміти:

- визначити актуальну тематику журналістського твору;

- брати участь у плануванні газети, що включає висунення своїх оригінальних ідей, пошук інформації;

- створитивласний інформаційний текст (інформаційна замітка, репортаж, інтерв’ю та ін.);

- дібрати заголовок до твору;

- брати участь у підготовці макету номера газети.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Михайлин І. Л. Основи журналістики / І. Л. Михайлин; вид. 5-е, доповн. і доопр. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 496 с.

2.  Голубєв В. Школа універсального журналіста — 2010: практичне керівництво для початківцев / В. Голубєв. — Рівне:  ТОВ «Друк Волині», 2010 — 178 с.

ДОДАТКИ

Словник юного журналіста

«БІЛА» або ПОЗИТИВНА ПРОПАГАНДА — популяризація в журналістиці гуманітарних та демократичних цінностей, здорового способу життя, наукового знання, навчальних програм. Ідеологами "білої" пропаганди виступили американські вчені Гарольд Лассвелл (1902-1978) і Уолтер Ліппман (1889-1974), які наполягали на тому, що журналістика - це процес переконання, який іманентно присутній при інформуванні. А відтак, журналістика мусить покладати нас себе обов'язок пропонувати споживачам новин ідеали добра, справедливості, правди, демократії, гармонійного співіснування з природою, ін.

ДАЙДЖЕСТ (англ. digest — стислий виклад, резюме) — у сучасній журналістиці скорочений або повний передрук матеріалів інших видань.

ІНФОТЕЙНМЕНТ (від англ. infotainment, від information -інформація і entertainment — розваги) — термін, який виник в англо-американській журналістиці на позначення такого методу подачі новин, у якому поєднані інформаційні та розважальні компоненти.

КЛЮЧОВІ СЛОВА — невід'ємний елемент онлайн-публікації, який полягає в позначенні певним чином (великими літерами, курсивом, синім кольором) важливих для тексту слів, за якими його можуть відшукати зацікавлені особи через пошукові системи.

КОМЕНТАР (від лат. соттепіагішп — нотатки, пояснення, тлумачення) — роз'яснювальні або критичні міркування чи витлумачення певних подій і фактів громадського, наукового, культурного життя. Коментар пояснює зміст певної події, політичного чи історичного документа, незрозумілі місця літературного чи публіцистичного твору.

ЛІД (англ. lead — керувати, очолювати, займати перше місце, бути попереду; звідси й лідер — той, що йде попереду) — короткий виклад журналістського матеріалу, що розміщується після заголовку й перед основним текстом. Існує правило, згідно з яким матеріал, довший за 100 рядків, мусить бути супроводжений лідом. Лід покликаний репрезентувати читачам наступну статтю, привабити їхню увагу, але найважливіша його функція -зорієнтувати читача в змісті матеріалу.

МАС-МЕДІА (від англ. mass media — масовий посередник, від лат medium - середина, щось проміжне) — термін, який у сучасному суспільстві використовується як синонім до понять "журналістика" і "засоби масової інформації". Концепція журналістики як мас-медіа передбачає використання органів масової інформації для створення широкого комунікативного середовища, де ведеться жвавий діалог між усіма частинами суспільства (політичними, соціальними, професійними, національними, віковими, гендерними та ін.), сторони шукають порозуміння і взаєморозуміння, де кожен учасник комунікації передбачає, що він має право голосу й буде почутий усіма іншими.

ОНЛАЙН-ПУБЛІКАЦІЯ (від англ. on — увімкнений і line — лінія) — спосіб буття текстів в Інтернет-журналістиці. На відміну від паперової журналістики, онлайн-публікація будується у формі складної моделі, основними складниками якої є авторський матеріал, читацькі коментарі до нього, пояснення автора з приводу коментарів, нові відгуки читачів. Маятник уваги може розгойдуватися між авторською й читацькою позиціями до нескінченності. Можливість коментування — не тільки свідчення зворотнього зв'язку, але й збагачення теми запропонованими читачами фактами, оцінками, концептуальними розв'язаннями.

ПРЕС-РЕЛІЗ (англ. press-release — випуск для преси) — документ, спеціально розповсюджуваний для співробітників ЗМІ, що містить матеріали для термінової публікації.

РЕПОРТАЖ (від французького reportage, що в свою чергу походить з латинського reporto — повідомляю) — один з основних інформаційних жанрів журналістики, предметом якого є цікаві для громадськості події дня. Автор повинен бути очевидцем, а ще краще - учасником події.

РЕЦЕНЗІЯ (від лат. recensio — розгляд, оцінка) — один з основних жанрів критики, що містить виклад змісту, оцінку, аналіз та інтерпретацію, визначення сильних сторін і вад, зауваження та пропозиції щодо поліпшення літературного, мистецького чи наукового твору.

СОКРАТИЧНИЙ ДІАЛОГ — метод обговорення певного питання на засадах поваги співрозмовників один до одного і спільного пошуку істини. Назву дістав на честь давньогрецького філософа Сократа (469-399 рр. до н. е.). Для сучасної журналістики, яка дотримується моделі соціальної відповідальності й головною метою якої є переведення конфліктів у план дискусії, надзвичайно важливо володіти методом сократівського діалогу, залучати сторони до спільного пошуку істини, шляхів розв'язання обговорюваних проблем.

ТАБЛОЇД (від. фр. tableau, від лат. tabula — дошка і eidos — вид; деякі дослідники пояснюють походження терміна від англ. слів compressed tablet — таблетка) —малоформатна газета, яка оприлюднює сенсаційні повідомлення, дотримується розважальної стратегії у поданні новин, відзначається надміром ілюстрацій, великими яскравими заголовками, розрахована на невибагливих читачів, продається за невисоку ціну. Таблоїд — один з різновидів масової преси.