пятница, 8 августа 2014 г.

Методика підготовки та проведення масових заходів у закладах освіти


Педагогічна майстерність неможлива без активного застосування різноманітних форм виховної роботи. Форма виховання - це спосіб організації виховного процесу, що відображає внутрішній зв'язок його елементів і характеризує взаємовідносини педагогів і вихованців. Ефективність організаційних форм залежить від умілого використання методів досягнення визначених цілей. Форми організації виховного процесу мають бути оригінальними, творчими, науково обґрунтованими, майстерно сконструйованими. В основу їх класифікації в педагогіці покладено передусім кількість учасників виховної дії. Відповідно форми організації виховних заходів поділяють на три групи: масові, групові та індивідуальні.
 
Групові форми роботи  - це діяльність гуртків, екскурсії, походи, класні виховні години тощо. Індивідуальні форми виховної роботи - це читання художньої літератури, колекціонування, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання та ін.
 
У цій статті ми зупинимось на методиці підготовки та проведення масових заходів. 
До масових форм виховної роботи належать: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, предметні тижні, зустрічі з видатними/цікавими людьми, огляди, конкурси, виставки, відзначення традиційних народних свят, кінофестивалі, тематичні вечори та інші.
 
Досконало підготовлені та майстерно проведені масові заходи є ефективною формою виховної роботи. Вони сприяють створенню піднесеного, радісного настрою у вихованців, формуванню в них організаторських здібностей, розвитку пізнавальних інтересів, практичних умінь і навичок. Завдяки їм і педагоги мають змогу виявити свій професіоналізм, комунікативні, креативні і конструктивні уміння і навички. Ефективність масових заходів залежить не лише від вдало обраної форми проведення а й від методів і прийомів його підготовки, врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців, дотримання правил техніки безпеки.
 
При підготовці та проведенні масових заходів у навчальних закладах варто дотримуватися такого алгоритму:
-  визначити мету проведення свята. Мета - це передбачення результатів діяльності з урахуванням реальних можливостей і потреб. Визначення мети забезпечує перспективний творчий характер процесу підготовки масового заходу;
- визначити форму проведення масового заходу (традиційне чи календарне свято, виставка, театралізоване дійство тощо);
-  узгодити тему, форму та план проведення заходу з адміністрацією закладу;
-  створити сценарій. До написання сценарію варто залучати вихованців (учнів), при потребі, - батьків, колег. Перед написанням сценарію необхідно опрацювати літературні джерела, ресурси бібліотек, Інтернету з даної теми;
- підготувати перелік ігор, розваг тощо;
-  підготувати перелік концертних номерів;
- проаналізувати ресурси часу проведення масового заходу - святкове дійство повинно тривати не більше 45 хвилин, через кожні п'ять хвилин бажано змінювати форму діяльності, щоб зосереджувати увагу глядачів;
-  вибрати оригінальну назву заходу;
-  залучити максимально можливу кількість вихованців (учнів) до підготовки та проведення заходу;
-  розподілити доручення та ролі;
- здійснити аналіз матеріальних ресурсів та вирішити фінансово-економічні завдання (придбання костюмів, ігрового реквізиту, подарунків, квітів та ін.);
-                 провести необхідну кількість репетицій заходу та генеральну репетицію;
-                 забезпечити оформлення сцени,  зали та  інших приміщень;
-                 забезпечити звуковий супровід заходу;
-                 організувати чергування в роздягальні, коридорах та інших місцях.
 
Готуючись до проведення масового заходу, варто врахувати класичні закони драматургії, які були визначені ще Арістотелем:
а) увертюра (емоційний настрій, створення святкової атмосфери, очікування чогось незвичайного);
б) зав'язка (повідомлення, що відбуватиметься і як саме);
в) основна частина (складові елементи масового заходу);
г) кульмінація (найвищий емоційний підйом);
д) фінал;
е) післядія (колективний аналіз проведеного  масового заходу).
 
Під час проведення масових заходів доцільно використовувати такі підсилювальні чинники, як костюми, декорації, світлові ефекти, перевтілення персонажів, ігри, гумористичні сценки, жарти, інсценовані пісні.
При використанні ігрових моментів під час проведення масових заходів варто дотримуватися таких правил:
1. При виборі ігор ретельно аналізувати їх зміст та методику проведення, ураховувати інтереси і можливості учасників заходу, їх вікові та індивідуальні особливості.
2. Важливим етапом у підготовці і проведенні гри є пояснення її змісту і правил. Пояснення повинне бути лаконічним, послідовним, без зайвих слів. Воно має такі складові: назва гри, роль учасників та місця їх розташування, хід гри, мета гри, її правила.
3. Пояснюючи гру, слід розташувати учасників на тих позиціях, з яких розпочнеться гра.  Якщо гравці стали в колону, ведучому теж потрібно бути разом з ними (а не в середині), щоб ні до кого не бути повернутим спиною.  Якщо гравці вишикувались у колони, то організатор має знаходитися збоку від них.
4. Не можна розміщувати гравців навпроти світла. Ведучий  гри має стояти боком або лицем до світла.
5. Свої особливості притаманні командним рухливим іграм. Так, важливою умовою їх організації є об'єднання гравців у рівноцінні команди. Об'єднання в команди можна проводити різними методами - такими, як розрахунок  на «перший-другий», за бажанням дітей тощо.
6. Головним у проведенні рухливих ігор є дозування фізичних навантажень, які мають бути оптимальні і не викликати перевтоми.
7. При  включенні ігор у  розважальну програму необхідно стежити, щоб ігри чергувалися за настроєм, змістом, інтенсивністю рухливості тощо.
8. Важливим моментом у проведенні гри є своєчасно організований початок. Гру можна почати за  умовним сигналом. Для цього використовуються музика, слово, інші засоби художньо-емоційної виразності.
9. Роль ведучого гри полягає в тому, щоб уважно стежити за її ходом, поведінкою окремих гравців, корегувати їхні дії  в разі порушення правил.  Якщо учасники проходять усі  ігрові етапи, дотримуючись визначених правил, - наступає фінал гри, а потім вітання переможців і підбадьорення тих, хто програв.
 
Отже, гра повинна бути зрозумілою для учасників, викликати у них захоплення, створювати ситуацію успіху та хороший настрій, розширювати знання та навички, набуті раніше.
 
Проаналізувавши все вище сказане, можемо зробити висновки, що результативність заходу залежить від актуальності обраної теми; відповідності змісту виховного заходу обраній темі; практичної спрямованості заходу; врахування інтересів та запитів дітей та шкільної молоді; лаконічності, зрозумілості, доступності, чіткості, ретельної підготовки  заходу.
 
Успіх масового заходу значною мірою залежить від ведучого. Складовими його успіху є:
-                 уміння ввійти в контакт з учасниками дійства;
-                 урахування вікових та індивідуальних особливостей учасників та глядачів;
-                 знання матеріалу з даної теми та загальна ерудиція;
-                 висока культура мовлення і поведінки;
-                 педагогічний такт;
-                 здатність творчо розв'язувати нестандартні ситуації.
 
Використані літературні джерела:
1. Бех І.Д. та ін. Основні орієнтири виховання учнів 1- 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Програма. - Тернопіль, Навчальна книга - Богдан, 2008.
2. Дюнченко Н.П. Мистецтво гри (теорія і практика ігрової діяльності в умовах дозвілля).- К., 1999.
3.  Максимюк С.П. Педагогіка. -  К., 2005.
4. Максимова Г., Седих Т. Технология массового мероприятия.//Вкладка в БШ № 26(186), 2007.

Л.Москаленко,
методист НМЦ громадянського виховання,
виховних технологій та позашкільної освіти
ІППО КМПУ імені Б.Д.Грінченка
В.Кузьменко,
методист ДЮЦ Дарницького району м.Києва

четверг, 5 июня 2014 г.

Співпраця школи і позашкільного навчального закладу - один з аспектів реалізації творчої, свідомої особистості учня


Позашкільна діяльність розглядається сьогодні як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву природних здібностей.
Центр позашкільної роботи взаємодіє з різними організаціями, товариствами, вищими навчальними закладами, батьківською громадськістю, але найбільш дієвою є співпраця з загальноосвітніми навчальними закладами району.
Найважливіший аспект у забезпеченні творчого співробітництва – це планування роботи як короткострокове так довгострокове.
Так, в нашому закладі на початку року розроблено план спільнихрайонних масових заходів, з адміністрацією шкіл укладено договори про надання приміщень та ведення контролю за роботою гуртків. Так гуртки Центру працюють у В.Ворітській, Скотарській, Гукливській, Завадській загальноосвітніх школах. Всього на базах шкіл займається 11 гуртків, до навчання в яких залучено 198 дітей.
Для підвищення фахової майстерності педагогів – організаторів шкіл функціонує районне методичне об»єднання, а для керівників шкільних музеїв проводяться семінарські заняття. Під час такої творчої співпраці йде обмін формами роботи, залучення педагогів шкіл до участі в масових та виховних заходах закладу, надання їм методичної допомоги та консультацій щодо планування виховної діяльності, організації виховної роботи з учнівським колективом. В цьому році методичне об’єднання педагогів –організаторів відбулося в Жденіївській ЗОШ І-ІІІ ст., а семінар для керівників шкільних музеїв проведено в істрико-краєзнавчому музеї Н.Ворітської ЗОШ І-ІІІ ст..
Для успішного керівництва шкільними учнівськими організаціями, їх ефективної роботи при Центрі створено районну асоціацію лідерів учнівського самоврядування «Європа+», в якій лідери шкіл мають можливість проявити свої організаторські здібності, навчитися основним якостям лідера навчаючись у школі «Лідер» та в подальшому забезпечити активність шкільних організацій . В минулому навчальному році започатковані районні конкурси «Учень року» та «Педагог-організатор року», які проводиться один раз у два роки.
Крім того у Центрі позашкільної роботи педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл надаються консультації з питань виховної роботи, організації масових заходів, та багатьох інших питань виховної роботи. У методичному кабінеті Центру зібрана методична література з питань виховної роботи.
Можна сказати, що співпраця педагогічного колективу Центру з освітніми навчальними закладами базується напринципах сучасної педагогіки. У конкретній діяльності педагогів позашкільників та школи є створення єдиного виховного простору. Для цього визначені спільні завдання:
- виявлення інтересів дітей;
- сприяння розвитку творчої індивідуальності;
- створення умов для реалізації вихованцями їхнього творчого
потенціалу,
- формування громадської спрямованостіїхньої особистості;
- збагачення досвіду соціальної діяльності.та інші.
Для роботи з обдарованою молоддю району, залучення їх до участі у різноманітних проектах, конкурсах, виставках, фестивалях у Центрі створено районний банк даних обдарованих дітей.
Протягом року було проведено цілий ряд масових заходів, в яких активну участь взяли учні загальноосвітніх шкіл.
Це такі масові заходи як «Скарбниця талантів Воловеччини», конференція учнівської Молоді «Моя Батьківщина – Україна», конкурси дослідницьких робіт «Історія міст і сіл», «Моя Батьківщина –Україна», виставки, відкриті конкурси «Мої права», «Зимові фантазії», «Знай і люби свій край», «Країна юних майстрів», «Дари осені», «Замість ялинки – новорічна композиція», районна виставка «Воскресни, писанко!», юних фотолюбителів «Моя Україно!», малюнка «Зоологічна галерея». Проведено форум лідерів «Новорічно-різдвяні зустрічі» та інші. Організовано і проведено районні конкурси екскурсоводів шкільних музеїв, команд учнівського самоврядування загальноосвітніх шкіл, читців поезій Т.Г.Шевченка.
Про участь учнів шкіл у масових заходах, та їх досягнення свідчить моніторингова таблиця, яка оприлюднена на нараді з заступниками директорів  шкіл.
Отже, основними напрямками зміцнення взаємозв’язків педагогів шкіл і позашкільних закладів є :
1. Створення умов для використання школою творчого потенціалу позашкільних закладів у справі розвитку індивідуальності вихованця, його інтересів та творчих здібностей.
2. Спільний пошук шляхів активізації творчої діяльності дітей як у школі, так і у вільний від уроків час.
3. Координація дій, яка забезпечує повноцінний диференційований підхід до формування професійних намірів учнів.
4. Спільні дії по створенню умов для впровадження позитивного досвіду щодо соціалізації дитячої особистості.
5. Спільне стимулювання розвитку духовно-моральних якостей особистості дитини, інтелектуальних здібностей, трудових якостей і вмінь.
Спільна діяльність педагогів Центру позашкільної роботи і педагогів шкіл має бути спрямована на те, щоб якомога більше вільного часу дитини використовувалось для її гармонійного розвитку, професійному навчанню, розвитку творчих здібностей та нахилів.

Директор ЦПРДТ   Тетяна Тидір



понедельник, 2 июня 2014 г.

Свято до Дня захисту дітей

Щороку, в перший літній день, ми відзначаємо радісне свято-День захисту дітей. З цієї нагоди в Центрі позашкільної роботи і дитячої творчості  організовано свято для дітей під назвою «Хай щастю дитини не буде кінця».
До участі у святі, крім вихованців гуртків Центру,  були запрошені  учні початкових класів Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст..
Від імені управління освіти, молоді та спорту  маленьких громадян привітала Вікторія Косач, методист РМК,  яка привітала дітей з цим чудовим святом, побажала їм мирного неба і зростати у вільній, незалежній, щасливій і квітучій Україні  та вручила грамоти департаменту освіти та управління освіти кращим учням – вихованцям ЦПРДТ, переможцям обласних конкурсів, фестивалів, виставок. Від адміністрації Центру позашкільної роботи  та  дитячої творчості  привітала  учнів з Міжнародним  днем захисту дітей  директор Тетяна Тидір. Вона подякували   керівникам гуртків та вихованцям за чудову виставку дитячих робіт, що стали підсумком їх занять у Центрі дитячої творчості,   побажала   їм усім хорошого літнього відпочивку та незабутніх вражень.
Потім  до уваги юних глядачів  було представлено святковий концерт за участю вихованців вокального та хореографічного  гуртків,  який з радістю сприймали маленькі і юні глядачі. Після святкової програми учнів та вихованців запросили до участі у відкритому конкурсі малюнка «Наша мирна Україна».  Діти малювали  голубе небо, щасливих,  усміхнених батьків, квітучу школу та барвисту веселу і щасливу Україну.
Всі учасники конкурсу були нагороджені грамотами – одні за перемогу та кращі  малюнки,  а інші за активну участь.
Діти - це наше майбутнє, наша надія та опора. Дуже хочеться, щоб щасливі усмішки сяяли на обличчях дітей нашої країни, щоб їхні очі завжди світилися радістю.



















четверг, 15 мая 2014 г.

Довідка про стан самоосвітньої діяльності педагогів закладу

Довідка
про стан самоосвітньої діяльності педагогів закладу

Згідно річного плану роботи Центру директором та методистом  було проведено моніторинг діяльності керівників гуртків , метою якого було вивчення самоосвітньої  діяльності Методистом були розроблені заходи щодо здійснення моніторингу самоосвітньої  діяльності керівників гуртків. Це тести, анкети для педагогів,  аналіз щоденників самоосвіти.Протягом навчального року було проведено анкетування працівників на тему:
·                    Анкета для виявлення рівня готовності педагогів до самоосвітньої діяльності;
·                    Самомоніторинг керівника гуртка
·                    Заповнено діагностичну карту самоосвітньої діяльності.
·                    Самотест 

Кожен педагогічний працівник на початку навчального року складає індивідуальний план роботи на навчальний рік, а  протягом року веде  щоденник самоосвіти, в якому вказується  проведена методична робота з проблеми, яку обрали для вивчення та виходячи х проблемного питання ЦПРДТ.
Методична діяльність є однією з необхідних умов успішного професійного зростання педагога. Саме така діяльність спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість.
Методична діяльність керівника гуртка  має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності.У ЦПРДТ  створені належні умови для належної діяльності керівників гуртків, які будуються на діагностичній основі, за результатами моніторингу педагогічної, методичної підготовки педагогів.
Поряд із зовнішнім діагностуванням керівників гуртків спонукають до самооцінки і самоаналізу своєї діяльності:
- працює методичний кабінет, в якому можна знайти необхідну літературу;- створено каталог статей журналів;
- підготовлено методичні рекомендації з питань організації роботи гуртків, їх форм і методів;
- працює інтернет;
-є підшивка фахових журналів.
На початку навчального року кожен керівник гуртка  заповнює  діагностичну карту, де відзначає рівень ускладнень, які в нього виникають, а наприкінці заповнює методичну карту, де відтворює свою наукову, методичну, культурологічну, педагогічну і громадську діяльність. Карти дають можливість відстежувати ступінь зростання педагогічної майстерності вчителя.Умови для діяльності створюються на діагностичній основі, за результатами моніторингу педагогічної, методичної, психологічної підготовки керівника гуртка. Результати моніторингу зберігатимуться  протягом кількох років, щоб простежити особистісне зростання керівника гуртка.
За результатами діагнос­тики складається  програма  роботи над загальною  проблемою Центру так і особистим питанням, яке кожен керівник визначив для себе на початку навчального року.

Самоосвіта керівників гуртків  у міжатестаційний період проходить  як індивідуально  так і в методоб'єднаннях керівників гуртків, школі ППД та школі молодого  педагога.  Наприкінці кожного навчального року педагог заповнює методичну карту.

Також для керівників гуртків методистом проводились консультації з питань, які виникали у педагогів щодо  вибору  теми, педагогічної проблеми. Методистом надавалась  допомога педагогам  в  осмисленні та  доцільності своїх педагогічних ідей, виборі  та плануванні  шляхів  їх втілення залежно від індивідуальних можливостей.
Індивідуальна  робота керівників гуртків  реалізовувалась  через роботу в методоб'єднаннях  та школі ППД.

У Центрі  створено методичне об’єднання, на засіданнях якого педагоги вивчають та обговорюють  нормативно-правові документи, зокрема  Міністерства освіти і науки з питань удосконалення навчально-виховного процесу, заслуховують доповіді з актуальних питань навчання й виховання учнів, відвідують і аналізують навчальні заняття, виховні заходи, роблять огляд новинок літератури з педагогіки, психології, методик організації гурткових занять, аналізують навчальні програми, посібники, методичні рекомендації; аналізують якість знань, умінь і навичок учнів, їх вихованість; проводять моделювання навчальних занять, дискусії, розв'язання педагогічних завдань і ситуацій тощо.

З метою підвищення професійної компетентності керівників гуртків і забезпечення ефективності навчально-виховного процесу  для молодих педагогів, а їх більшість у Центрі, працює школа молодого педагога,  завданням якої є допомога молодим в оволодінні методикою проведення занять,    розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу, які є новими в педагогічній теорії та практиці.
Планом школи передбачено проведення педагогічних тренінгів і турнірів, ділових ігор,  інших форм методичної роботи,  що спонукає педагогів до навчання і  активної творчої діяльності.
У процесі реалізації самоосвіти керівники гуртків  впроваджують у практику Центру головні педагогічні ідеї, положення, рекомендації, з урахуванням проблемних  питань, над якими  працює  Центр. .

Важлива роль в організації науково-методичної роботи Центру  належить методичному кабінету, який є центром самоосвіти педагогів. Оформлено  Інформаційні  стенди методичного кабінету: «Методична робота» та «Атестація   в ЦПРДТ», на яких  розміщені матеріали  по організації методичної роботи та атестаційні матеріали.
У методичному кабінеті знаходяться такі матеріали:
• офіційні документи про освіту, позашкільну освіту ;
• методична література;
• навчальні програми та деякі  посібники;
• методичні рекомендації;
• тематичні виставки;
• педагогічна преса (фахові журнали);
• методична аудіо- та відеотека;
• досвід роботи педагогів;
•  відкриті заняття;
• сценарії і виховних заходів, свят;
• педагогічні виставки, огляди.
Кожен керівник гуртка  проводить самоосвітню роботу за складеними індивідуальними планами.
Результати моніторингу свідчать, що всі керівники гуртків  мають допустимий рівень самоосвітньої діяльності. Усі досягнуті успіхи - це щоденна кропітка робота всього педагогічного колективу. І значна доля успіху - в систематичній самоосвітній діяльності кожного педагога.
Щодо оцінювання результатів самоосвіти керівників гуртків , то найчастіше адміністрація ЦПРДТ керується такими показниками: 
·                    рівень отримання додаткових знань вихованцями;
·                    рівень розвиненості професійних особистісних якостей;
·                    характер взаємин керівника гуртка  з вихованцями;
·                    рейтинг керівника гуртка;
·                    збереження контингенту вихованців  протягом року
·                    активність у науково-методичній роботі.
·                    Рейтинг участі у конкурсах, виставках, оглядах, фестивалях.
Серед кращих керівників гуртків, які систематично працюють над підвищенням свого фахового рівня можна назвати Грубер Л.В., голову МО керівників гуртків, керівника гуртків комп»ютерних технологій, Самусь В.В., керівника гуртків бісероплетіння, Гулович Л.В., керівника гуртків образотворчого мистецтва,Волошин М.І., керівника фольклорно-етнографічного гуртка, Галамба К.В., керівника натуралістичних гуртків; Сютрик В.М, керівника хореографічних гуртків
Адміністрація Центру   турбується про поліпшення  умов праці і доцільне використання робочого часу керівниками гуртків. Розклад занять  складено з урахуванням педагогічного навантаження педагогів та їх побажань; рівномірно розподілено між керівниками гуртків  громадські доручення, раціонально проводяться засідання педагогічних рад, зборів, нарад, шкіл, методоб»єднань. Керівники гуртків , відповідно до своїх планів, опрацьовували методичну літературу, відвідували відкриті заняття та виховні заходи. Відповідно до плану роботи керівники гуртків ( голови МО керівників гуртків)   звітують на засіданнях методичної ради, нараді при директору  про свою самоосвітню роботу.

Рекомендації:
1.Керівникам гуртків:
1.1. Систематично працювати над підвищенням рівня діяльності  педагога.
1.2. Домагатися повного виконання запланованої роботи, заповнити методичну картку та систематично вести щоденник самоосвіти.
2. Головам методичних об'єднань:
2.1. Включити в плани роботи звіти із методичної роботи керівників гуртків.
2.3. Провести творчі звіти керівників гуртків по закінченні навчального року.
3. Адміністрації ЦПРДТ:
3.1.Систематично працювати над удосконаленням здійснення моніторингу діяльності педагогів.


Методист Рудейчук М.М.

 2014 рік

Методичні матеріали у позашкільній освіті

Які різновиди методичних матеріалів використовуються у системі позашкільної освіти
Програмні матеріали (традиційні та експериментальні):
    • програми розвитку закладів, великих міжгурткових творчих об’єднань (однорівневих, міжрівневих);
    • комплексні виховні програми закладів;
    • навчально-виховні програми роботи гуртків та інших творчих об’єднань;
    • перехідні навчальні програми (при необхідності підготовки вихованців для навчання за спеціальними програмами);
    • регіональні освітні програми (тематичні, комплексні);
    • наскрізні (виховні та навчальні програми);
    • додаткові програмні навчальні блоки.
  1. Конспекти та плани занять:
    • плани-конспекти занять (методичну цінність мають тільки у випадку розробки для повного навчального курсу);
    • конспекти занять (окремих тематичних, тематичні серії конспектів занять, конспекти занять для повного програмного курсу);
    • конспекти тематичних циклів занять (один конспект на 3–9 занять відповідно до розділу або блоку навчальної програми).
  2. Методичні розробки:
    • теоретичних методико-педагогічних питань;
    • цілісних прикладних технологій;
    • окремих профільних методик;
    • окремих занять або тематичних циклів занять гуртків та інших творчих об’єднань (відрізняється від конспекту наявністю коментарів та методичних рекомендацій стосовно конкретних прийомів та методів роботи );
    • виховних заходів: гурткових, міжгурткових, одного чи декількох відділів, закладів, міських, районних, регіональних тощо (відрізняється від сценаріїв наявністю методичних порад по підготовці та проведенню, описів застосованих методик);
    • психолого-педагогічних тренінгів;
    • тематичних пізнавально-розважальних заходів (відрізняється від сценаріїв наявністю методичних порад по підготовці та проведенню, методик окремих етапів, конкурсів, ігор тощо);
    • конкурсно-розважальних програм (відрізняється від сценаріїв наявністю методичних порад по підготовці та проведенню, описами проведення конкурсів та ігор);
    • ігор (сюжетних, рольових тощо) та ігрових програм (Примітка: термін «методика проведення гри» часто заміняється терміном «ігрова технологія»);
    • фізкультурно-розважальних заходів (відрізняється від програм заходів наявністю організаційних та методичних порад по підготовці та проведенню, методик проведення кожного з етапів, наявністю супутніх матеріалів);
    • спортивних, спортивно-туристських, спортивно-технічних змагань (відрізняється від програми змагань наявністю супутніх організаційних та методичних порад по підготовці та проведенню, методик проведення кожного з етапів змагань, наявністю супутніх матеріалів: зразків програм, протоколів, залікових карток, конвертів з завданнями, маршрутних листів тощо).
  3. Сценарії масових заходів:
    • свят;
    • концертів;
    • виступів агітбригад;
    • тематичних вечорів;
    • відкриття та закриття виставок, змагань, зльотів, фестивалів тощо.
  4. Техніко-технологічні розробки:
    • розробки технологій виготовлення вихованцями моделей різних рівнів складності, іграшок, сувенірів з різних матеріалів та з використанням різних інструментів та різного обладнання;
    • описи окремих етапів складних технологічних процесів;
    • авторських моделей, ескізів та креслень нового технічного обладнання та нових пристосувань тощо.
  5. Методичні рекомендації:
    • щодо організації роботи гуртків чи інших творчих об’єднань за авторськими програмами;
    • щодо впровадження в практику роботи наскрізних виховних програм;
    • щодо вивчення окремих тем (розділів) програм в гуртках чи інших творчих об’єднаннях;
    • щодо загально-фізичної підготовки вихованців у спортивно-технічних гуртках та гуртках спортивного орієнтування та військово-патріотичного виховання;
    • щодо технологічної послідовності роботи під час виготовлення певних видів технічних виробів;
    • щодо проведення заходів, занять, ігор, змагань, конкурсів, виставок тощо.
  6. Дидактичні матеріали:
    • навчальні технологічні схеми, карти, інструкції тощо;
    • контрольні картки;
    • варіативні завдання для самостійних робіт;
    • цікаві завдання (ребуси, кросворди, задачі тощо);
    • ескізи та креслення;
    • малюнки, схеми, плани, карти;
    • контурні малюнки;
    • фотоматеріали;
    • зразки, шаблони тощо.
  7. Наочні матеріали:
    • зразки готових виробів, деталей, фрагментів;
    • моделі;
    • стінні таблиці;
    • схеми;
    • ескізи та креслення;
    • фотокартки;
    • відеофільми;
    • діафільми;
  8. Теоретичні матеріали:
    • добірки педагогічних, психологічних, методичних, інших наукових матеріалів, які стосуються окремого напрямку гурткової роботи;
    • тексти лекцій;
    • тематичні добірки навчальних матеріалів;
    • описи виробів, явищ, процесів, технологій;
    • вікторини тощо.
  9. Науково-методичні матеріали з досвіду роботи:
    • психолого-педагогічні спостереження;
    • педагогічні роздуми;
    • описи систем роботи;
    • описи авторських методик та технологій;
    • професійні портрети творчих педагогів;
    • описи узагальнених досвідів роботи з окремих (перспективних або цікавих) питань позашкільної освіти;
    • наукові статті до періодичних видань тощо.
  10. Інші матеріали
    • анотації (літературні, вивченого та узагальненого досвіду тощо);
    • зразки (звітно-інформаційних матеріалів, наказів, планів, довідок);
    • схеми (оглядові, функціональні, тощо);
    • таблиці (статистичні, порівняльні, участі та результативності тощо);
    • фотоальбоми (виставок, тематичні тощо);
    • інструктажі (з техніки безпеки, порядку роботи тощо);
    • буклети — «візитки» закладів (відділів, гуртків, інших творчих об’єднань);
    • підбірки матеріалів з періодичних видань про роботу закладу, відділу, гуртка тощо).
Методичні матеріали педагогів-позашкільників можуть базуватися на власному досвіді, досвіді колег, використанні перспективного вітчизняного та зарубіжного досвіду.
Авторськими вважаються матеріали, розроблені на основі власного досвіду роботи. Застосування текстів інших авторів допускається як цитування або як стислі перекази з посиланнями на першоджерела та обов’язковим переліком першоджерел у списках використаної літератури.
Варіантами оформлення систематизованих методичних матеріалів можуть бути: книги, брошури, буклети, зошити (формат А-4, кріплення — металеві або пластикові кільця), альбоми, добірки листівок, папки дидактичних, наочних матеріалів, креслень, схем тощо.


ПРОГРАМА гуртка „Літературне краєзнавство”

ПРОГРАМА
гуртка „Літературне краєзнавство”

Основний рівень

Пояснювальна записка
Літературне краєзнавство розширяє і збагачує знання учнів про рідний край, реалізує інтерес до вивчення літературного та історико-культурного  надбання України та світу, допомагає пізнати красу мови через вивчення усної народної творчості, розвиває естетичний смак, формує туристсько-спортивні та краєзнавчі знання, уміння і навички засобами позашкільної освіти.
Програма розрахована на роботу з учнями, як правило, віком від 11 років і старших.
Програма передбачає навчання дітей в групах основного рівня протягом трьох років навчання.
На опрацювання навчального матеріалу відводиться по 216 годин на кожний рік.
Метою програми є формування ключових компетентностей особистості у процесі навчання та засвоєння учнями базових знань з туризму і краєзнавства.
Основні завдання програми полягають у формуванні таких компетентностей:      
1. Пізнавальна компетентність: уміння спостерігати навколишній світ, знайомитися з пам’ятками літератури, історії і культури, фольклором, усною народною творчістю, формувати особистісне сприйняття дослідженого матеріалу.
2. Практична компетентність: уміння оформляти літературно-краєзнавчі виставки, музеї, кабінети; орієнтуватися на місцевості за допомогою карти та компасу, проходити маршрути за легендою, дотримуватися основних правил техніки безпеки  у туристських подорожах, експедиціях та змаганнях.
3. Творча компетентність: набуття досвіду по складанню літописів літературного життя рідного краю, літературно-художньої карти рідного краю чи оформлення літературно-художнього календаря, опису маршруту 1-2 денного походу, систематизація зібраного матеріалу, участь в екскурсіях, експедиціях, акціях, пошуковій та дослідницькій роботі.
4. Соціальна компетентність: здатність до співробітництва, соціальна активність, виховання культури спілкування, виховання свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих, збереження та примноження культури, звичаїв, традицій українського народу, повага до людей, формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери (самостійність, колективізм, працелюбство, ініціативність, відповідальність та інші), виховання доброзичливості, вміння працювати в колективі.
Програма гуртка спрямована на формування системного мислення, поглиблення знань, умінь і навичок з літературного краєзнавства, окремих навчальних дисциплін.
В основу програми гуртка „Літературне краєзнавство” покладено базові блоки:
- літературне краєзнавство;
- спортивно-туристська підготовка;
- фізична культура та безпека життєдіяльності.
У змісті програм враховані вимоги Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в галузях „Мови і літератури”, „Суспільствознавства”, „Здоров’я і фізичної культури”.
Програми включають відомості, що поглиблюють і доповнюють зміст навчальних предметів з української мови та літератури, історії, географії, краєзнавства, основ фізичної культури та життєдіяльності тощо.
Важлива роль відводиться формуванню у гуртківців мовної культури, засвоєнню термінології з літературної творчості, краєзнавства та туристсько-краєзнавчої роботи, практичній роботі із зібраним літературно-краєзнавчим матеріалом. Учні повинні набути навички роботи з компасом, картографічними матеріалами, користування туристським спорядженням та обладнанням, виконання топографічних робіт, свідомого ставлення до власного здоров’я .
Заняття гуртка організовується таким чином: одне заняття - теоретичне, друге – практичне. Тривалість занять визначається з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження і складає в академічних годинах (45 хвилин), Орієнтовне співвідношення теоретичних і практичних годин 1 : 6. Екскурсії та практичні заняття є обов’язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту тем до реального життя. Періодичність екскурсій і практичних занять на місцевості – один раз на місяць. Необхідною умовою організації екскурсій і практичних занять на місцевості є дотримання санітарно-гігієнічних вимог та техніки безпеки.
При плануванні екскурсій, практичних занять, подорожей, експедицій та змагань беруться до уваги сезонні зміни погоди, додаткові можливості для реалізації запланованих заходів під час канікул.
Для закріплення та реалізації набутих вихованцями знань, умінь та навичок у кінці навчального році проводиться літня туристсько-краєзнавча подорож (поза сіткою навчальних годин).
Програма передбачає варіативність як дидактичних принципів, так і елементів інноваційних методів навчання спрямованих на формування творчої особистості, включаючи оздоровчу  спрямованість.
На заняттях гуртка використовують різноманітні методи навчання в залежності від віку гуртківців, саме: пояснювально-ілюстративні (розповідь, пояснення, бесіда, ілюстрація, дискусія та інше), репродуктивні (відтворювальні), тренінгові (поглиблення знань, набуття вмінь та навичок), проблемно-пошукові (дослідницькі, пошукові), літературно-творчі, організаційно-масові методи навчання. При проведенні практичних занять перевага надається вивченню бібліографії, фольклору, усної народної творчості, знайомству з літературною творчістю та краєзнавчими об’єктами, зустрічам з цікавими людьми, відвідуванню історико-культурних об’єктів, спостережень за природою, спортивним та рухливим іграм з елементами туризму та інше.
Застосовуються різноманітні засоби навчання: експедиційні матеріали, бібліографії, наочні посібники, картографічний, роздатковий матеріал, технічні засоби навчання.
Поряд з груповими, колективними формами роботи проводиться індивідуальна робота з гуртківцями, в тому числі при підготовці екскурсій, експедицій, змагань, конкурсів, виставок та інших масових заходів. Створюються умови для диференціації та індивідуалізації навчання відповідно до творчих здібностей, обдарованості, віку та психофізичних особливостей  дітей відповідно до чинного Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.08. 2004 № 651.
Перевірка компетентностей вихованців здійснюється під час проведення практичних занять у формі літературних вечорів, змагань, вікторин, конкурсів, відвідуванні музеїв та екскурсійних об’єктів.
Керівник гуртка в установленому порядку може вносити зміни  до розподілу навчального часу на вивчення окремих тем програми, враховуючи рівень підготовки, вік, інтереси вихованців, стан матеріально-технічної бази закладу, в якому працюють гуртки.  Теми подані у порядку зростання складності матеріалу.
У перші тижні занять необхідно провести батьківські збори, де розповісти про план роботи гуртка, розклад занять та особисте спорядження юного туриста для практичних занять та подорожей.
При проведенні навчально-виховного процесу в гуртку та з метою ефективного засвоєння систематизованих знань, умінь та навичок використовуються засоби навчання відповідно до чинного Типового переліку навчально-наочних посібників і технічних засобів навчання для художньо-естетичних, еколого-натуралістичних, туристсько-краєзнавчих і науково-технічних позашкільних навчальних закладів.
                                   
Основний рівень, перший рік навчання

Тематичний план
                                                               

Назва розділу, теми
Кількість годин
Усього
В тому числі
теоретичних
практичних
1
2
3
4
5


1

РОЗДІЛ І.
Вступна частина

8

6

2
1.1.
Вступне заняття
2
2
-
1.2.

Туристсько-краєзнавчі можливості України
2
-
2





1.3.
Забезпечення безпечних умов проведення навчальних занять та туристсько-краєзнавчих подорожей
2
2
-
1.4.
Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю
2
2
-

2
РОЗДІЛ ІІ.
Краєзнавство

142

36

106
2.1.
Історія виникнення літературної творчості
14
4
10
2.2.
Літературна творчість та історія релігій
16
4
12
2.3.
Фольклор
24
6
18
2.4.
Українська народна пісенна творчість
12
4
8
2.5.
Літературно-краєзнавча діяльність
50
12
38
2.6.
Художня література та історія рідного краю
16
4
12
2.7.
 Організація експедиції
10
2
8
   3.
РОЗДІЛ ІІІ.
Туристсько-спортивна підготовка
36
6
       30
3.1.
Підготовка туристсько-краєзнавчої подорожі. Вибір теми та району проведення заходу
2
1
1
3.2.
Туристське спорядження
2
1
1
3.3.
Організація харчування в подорожі
2
1
1
3.4.
Привали і ночівлі. Техніка безпеки при організації біваку
2
1
1
3.5.
Топографія. Орієнтування на місцевості
7
1
6
3.6.
Техніка руху групи на маршруті. Правила безпеки.
7
1
6
3.7.
Навчально-тренувальний похід
14
-
14
4.
РОЗДІЛ ІV.
Фізична культура та безпека життєдіяльності

28
4
24
4.1.
Загальна фізична підготовка
11
1
10
4.2.
Гімнастичні вправи
3
1
2
4.3.
Тренувальний похід
8
-
8
4.4.
Правила санітарії та гігієни. Перша (долікарська) медична допомога
6
2
4






5
РОЗДІЛ V.
Підсумкове заняття

2

2

-
5.1.

Багатоденна туристсько-краєзнавча подорож
Поза
сіткою годин



РАЗОМ:
216
54
162

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

РОЗДІЛ І.
ВСТУПНА ЧАСТИНА  (8 год)

1.1. Вступне заняття (2 год)
Художня література і рідний край. Вибір та обґрунтування крає­знавчої програми гуртка.

1.2. Туристсько-краєзнавчі можливості України (2 год)
 Туристсько-краєзнавчі можливості регіонів України для проведення подорожей. Зв’язок туризму і краєзнавства.

1.3. Забезпечення безпечних умов проведення навчальних занять та туристсько-краєзнавчих подорожей (2 год)
Техніка безпеки під час проведення занять у приміщеннях, спортивних залах, на спортивних майданчиках та на місцевості. Безпечні умови організації екскурсій. Правила дорожнього руху. Норми поведінки у міському та міжміському транспорті.
Протипожежна безпека в лісопарковій зоні, в туристських подорожах.

1.4. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України (2 год)
Вивчення Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 24.03.2006 року № 237 „Про внесення змін до Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України”.
Права та обов’язки учасників туристсько-краєзнавчих подорожей. Основні напрями робіт з підготовки подорожі. Забезпечення безпечних умов проведення подорожей.


РОЗДІЛ ІІ
  КРАЄЗНАВСТВО (142 год)

2.1. Історія виникнення літературної творчості (14 год)
Історія та передумови виникнення літературно-художньої твор­чості людини в прадавні часи. Найдавніші мотиви легенд і міфів. Передумови виникнення релігії як основи прадавньої творчості. Легенди язичницького періоду словянських племен на території сучас­ної України. Легенди  язичницьких народів.
Практичні заняття.
Вивчення духовного та творчого надбання древніх народів під час екскурсій до краєзнавчих та історичних музеїв. Ознайомлення з літературою античного періоду.

2.2. Літературна творчість та історія релігій (16 год)
Літературна творчість як одне з головних духовних джерел народу. Історія релігій, Біблія і мораль. Біблійні сюжети та світова художня творчість.
Іудаїзм, християнство, іслам: виникнення та історія. Взаємо­проникнення релігій. Світовий духовний досвід.
Практичні заняття.
Практичне ознайомлення зі зразками духовної культури. Концерти духовної музики та співу. Ознайомлення з пам’ятниками історії, релігії та архітектури, їх доля в історії.

2.3. Фольклор (24 год)
Жанри фольклору. Проникнення біблійних сюжетів у фольклор. Героїчний епос. Історична пісня. Бувальщина. Казка. Обрядові піс­ні. Фольклор і народна мораль. Збирання фольклору рідного краю. Класична література та фольклор. Близькість історичної долі, духов­ності та моральних цінностей народів.
Практичні заняття.
Слухання платівок із запи­сами народної музика.
Розучування обрядових пісень. Походи по рідному краю. Екскурсії до етнографічних музеїв, музеїв народного побуту та архітектури.

2.4. Українська народна пісенна творчість (12 год)
Думи. Козацькі пісні. Чумацькі пісні. Стрілецькі пісні. Коломийка. Лірична народна пісня. Оцінка в народній пісенній творчості  історичних подій.
Практичні заняття.
Вивчення зразків україн­ської народної пісенної творчості. Відвідування концертів тощо.

2.5. Літературно-краєзнавча діяльність (50 год)
Ознайомлення з літературними джерелами. Збирання існуючого краєзнавчого матеріалу. Складання бібліографічних відомостей. Листування. Упорядкування запитань анкет, зразків усної народної творчості зі слів оповідача. Аналіз зібраного матеріалу. Зу­стрічі з літературознавцями, письменниками, перекладачами, журналістами, артистами, краєзнавцями, культурологами та ін. Ведення літературного щоденника; спеціального щоденника.
Походи, екскурсії, музейна діяльність. Робота за завданнями шкільних, державних, меморіальних музеїв.
Практичні заняття.
Робота з літературними та літературно-меморіальними музеями. Підготовка доповідей на визначену тему. Походи та екскурсії з елементами літературно-краєзнавчої діяльності,

2.6. Художня література та історія рідного краю (16 год)
Класична література та фольклор. Літературно-художній твір як історичний документ епохи. Історичний словник епохи. Твори художньої літератури про рідний край. Мемуарна література та істо­рія краю. Епістолярне надбання.
Практичні заняття.
Походи та екскурсії місцями життя і творчої діяльності письменників. Використання літературного твору як путівника. Складання екскурсійної легенди за допомогою літературних творів.

2.7. Організація експедиції (10 год)
Організація експедиції. Вибір та обґрунтування маршруту експедиції. Розподіл обов'яз­ків між членами групи. Добір необхідного краєзнавчого матеріалу. Оптимізація знань учасників експедиції.

РОЗДІЛ ІІІ.
ТУРИСТСЬКО-СПОРТИВНА  ПІДГОТОВКА (36 год)

3.1. Підготовка туристсько-краєзнавчої подорожі (2 год)
Обґрунтування вибору району  маршруту експедиції залежно від мети і теми маршруту. План підготовки до експедиції. Ознайомлення з районом експедиції (літературні джерела, звіти про походи, зустрічі з учасниками походів в обраному районі, геологами тощо). Розробка маршруту. Поняття про кошторис подорожі та його складові частини.
Практичні заняття.
 Складання плану підготовки до дводенного навчально-тренувального походу. Розробка маршруту дводенного навчально-тренувального походу. Складання кошторису умовної багатоденної експедиції.


3.2. Туристське спорядження (2 год)
Загальні вимоги до спорядження (надійність, маса, компакт­ність, естетичність, відповідність призначенню). Групове та осо­бисте спорядження, його залежність від району експедиції, часу її проведення, способу пересування, тривалості. Принцип максимальної необхідності при доборі спорядження. Підготовка та ремонт споряд­ження. Укладання рюкзака.
Практичні заняття.
Складання переліків особистого та групового спорядження для умовного багатоденного похо­ду. Укладання рюкзаків різної конструкції.

3.3. Організація харчування в подорожі (2 год)
Значення правильної організації харчування в багатоденній туристсько-краєзнавчій експедиції. Режим харчування та водосолевий режим в експедиції. Калорійність, поживність, смакові якості та різ­номанітність харчування. Пакування, транспортування і зберігання продуктів. Приготування їжі в польових умовах; використання дарів природи. Облік витрат продуктів.
Практичні заняття.
Складання меню дводенного навчально-тренувального походу. Складання типового циклічного меню для багатоденної умовної експедиції.

3.4. Привали і ночівлі. Техніка безпеки при організації біваку (2 год)
Загальні вимоги до місць привалів і ночівель в експедиціях: безпечність, зручність, наявність питної води, дров. Улаштування місць привалів і ночівель; охорона природного середовища. Послідовність робіт: добір місця, планування табору, розподіл обов'язків, уста­новлення наметів, улаштування і розпалювання вогнища, заготівля дров, робота чергових, розміщення особистого спорядження тощо. Пос­лідовність встановлення наметів. Протипожежна безпека. Типи вогнищ та їх призначення. Порядок і чистота в місцях привалів і ночівель.
Практичні заняття.
Встановлення наметів. Улаштування місця для вогнища. Розпалювання вогнищ різного типу.

3.5. Топографія. Орієнтування на місцевості (7 год)
Поняття про геодезію та топографію, їх значення в різних га­лузях господарства, військовій справі, туризмі. План і карта, їх подібність і відмінність. Види картографічних матеріалів, які вико­ристовують у туристсько-краєзнавчих експедиціях. Загальне поняття про масштаб карти. Топографічні умовні знаки та їх види. Форми рельєфу і способи його зображення на картах.
Загальне поняття про орієнтування на місцевості. Способи орієн­тувати на місцевості: за компасом, небесними світилами, ознаками місцевих предметів і явищ природи. Компас і його будова. Визначення сторін горизонту за компасом. Поняття про азимут. Поняття про опис маршруту - легенду. Орієнтування на місцевості за картою.
Практичні заняття.
Вимірювання і відкладання відстані на карті за допомогою лінійки, циркуля, курві­метра. Порівняння карти з місцевістю. Пошук на місцевості об’єктів, зображених на карті. Знаходження на карті об'єктів, які видно на місцевості. Вправа на читання рельєфу на карті та на місцевості. Визначання на карті свого місцезнаходження. Рух на місцевості з орієн­туванням за картою. Рух по маршруту за легендою та картою. Визна­чення за допомогою компасу сторін горизонту, магнітних азимутів. Рух за вказаним азимутом.

3.6. Техніка руху групи на маршруті. Правила безпеки (7 год)
Рух групи в пішому поході. Туристський стрій. Крок, темп, ін­тервал протягом для і протягом походу залежно від складності рель­єфу, рослинного покриву, ґрунту, інших природних умов. Особливості руху туристської групи в певному районі. Техніка безпеки під час руху в лісі з густим підліском, при підйомах та спусках крутими трав’янистими схилами, використання альпенштоків.
Практичні заняття.
Вироблення навичок руху ту­ристським строєм по рівній і слабо пересіченій місцевості з різними типами рослинного покриву, ґрунтів. Дотримання оптимального темпу, інтервалу руху. Набуття навичок руху по трав’янистих схилах, само­страхування альпенштоком.

3.7. Навчально-тренувальний похід (14 год)
Практичні заняття.
Проведення дводенного навчально-тренувального походу з практичним закріпленням знань, набут­тям навичок організації привалів, ночівель, приготування їжі на вогнищі, руху по пересіченій лісовій місцевості, подолання трав'я­нистих схилів, орієнтування на місцевості з компасом і картою.

РОЗДІЛ ІV.
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА БЕЗПЕКА  ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ (28 год)

4.1. Загальна фізична підготовка (11 год)
Гігієнічні вимоги до занять фізичними вправами. Режим праці, відпочинку і занять фізичною культурою.
Особиста гігієна туриста-краєзнавця: гігієна тіла, водні процеду­ри (вмивання, душ, плавання); гігієна взуття, одягу. Загар­тування: засоби та методика його застосування. Гартування сонцем, водою, повітрям. Шкідливий вплив паління та спиртного на здоров’я і працездатність.
Основні складові режиму дня.
Ранкова гімнастика - складова частина загальної фізичної під­готовки туриста. Час, місце і умови проведення ранкової гімнастики. Підготовча, основна і завершальна частини ранкової гімнастики. Ін­дивідуальні та групові вправи.
Ранкова гімнастика і водні процедура.
Практичні заняття.
Розучування кількох комп­лексів ранкової гімнастики; вправи підготовчої, основної і завер­шальної частин ранкової гімнастики.

Загальнорозвиваючі вправи
Похідний крок. Перехід з кроку на біг і з бігу на крок, зміна швидкості бігу. Ходьба вперед, назад, наліво, направо. Ходьба на носках, п’ятках, на внутрішній і зовнішній частинах стопи, рух у присі­данні й напівприсіданні, приставним і перехресним кроком. Ходьба з різними положеннями рук, поворотами тулуба. Біг уперед, назад, наліво, направо. Біг зі зміною швидкості й напрямку.
Вправи для м’язів рук і плечового поясу.
Вправи для ніг: піднімання, згинання ніг у колінах, тазостегнових суглобах; присідання, стрибки.
Вправи для шиї і тулуба: нахили з поворотами; піднімання пря­мих і зігнутих ніг, рухи зі зміною положення таза.
Практичні заняття.
Розучування різних видів ходьби і бігу, координації рухів тіла при зміні швидкості й напряму кроку і бігу. Вивчення вправ для рук, м’язів плечового поясу, шиї, тулуба для тренування різних груп м’язів.
Легка атлетика
Біг на короткі дистанції 30, 60, 100 м з різних вихідних по­зицій. Естафетний біг на короткі дистанції.
Біг на 400 і 800 м. Крос, біг по пересіченій місцевості.
Стрибки в довжину і висоту з розбігу. Потрійний стрибок. Ме­тання гранати, ядра.
Практичні заняття.
Біг на короткі дистанції. Відпрацьовування різних стартових позицій. Біг на середні дистан­ції. Відпрацьовування техніки подолання перешкод при бігу по пе­ресіченій місцевості, техніки стрибків у довжину і висоту.
Плавання
Правила поведінки біля водоймищ і на воді. Заходи безпеки під час проведення занять на місцевості.
Плавання на дистанції 25 і 50 м.
Практичні заняття.
Розучування різних видів плавання. Плавання на короткі дистанції. Удосконалення у вибраному виді плавання (індивідуальні заняття).

4.2. Гімнастичні вправи (3 год)
Гігієна гімнастичних вправ. Заходи безпеки при виконанні вправ на гімнастичних приладах.
Вправи без предметів: стійки, перепади (перевороти), перекочування, перевороти.
Вправа на гімнастичних приладах: на канаті, лаві, колоді, перекладині, гімнастичній стінці. Різні види вправ за допомогою гімнастичної стінки.
Вправа з предметами: скакалками, палицями, обручами, набивними м’ячами. Вправи з гантелями, еспандером, штангою.
Практичні заняття.
Підготовка місця для вико­нання гімнастичних вправ без предметів. Відпрацьовування стойок, перекидів, перекочувань, переворотів. Розучування різних видів вправ на гімнастичних приладах, вправ з предметами; відпрацьовування прийомів страхування партнера.

4.3. Тренувальний похід (8 год)
Гігієна туриста і режим дня в поході. Техніка подолання штучних і природних перешкод. Рух у колоні з вантажем.

4.4. Правила санітарії та гігієни.
   Перша (долікарська) медична допомога (6 год)
Правила особистої гігієни (дотримання режиму дня, ранкова гімнастика, калорійне харчування, догляд за шкірою, зубами, чистота ніг тощо). Гігієна одягу та взуття (правильний вибір взуття та одягу). Гігієна харчування та водносолевий режим.
Захворювання, які найчастіше зустрічаються під час подорожей, їх симптоми та лікування. Профілактика захворювань і травм під час подорожі. Запобігання простудним захворюванням і обмороженням. Ме­дична допомога при потертостях і мозолях; обмороженнях і опіках; переохолодженнях; тепловому та сонячному ударах; гострих захворю­ваннях черевини (гострий живіт); порізах та інших пораненнях; забиттях; переломах і вивихах; непритомності; укусах змій, комах, тварин. Допомога потопаючому.
Похідна аптечка. Транспортування потерпілого. Способи транспортування. Догляд за потерпілим піл час транспортування.
Практичні заняття.
Накладання пов’язок, шин.
Практичні заняття.
Виготов­лення нош, способи транспортування потерпілого, техніка реанімації (штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця).

РОЗДІЛ V.
ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ (2 год)

Підведення підсумків роботи гуртка за рік. Відзначення кращих вихованців гуртка за підсумками навчання. Завдання на літо.

5.1. Багатоденна туристсько-краєзнавча подорож
Підготовка та проведення туристсько-краєзнавчої подорожі як форми  комплексного закріплення та реалізації набутих вихованцями знань, умінь та навичок у навчальному році (проводиться поза сіткою навчальних годин та, як правило, під час літніх канікул).

Основний рівень, другий рік навчання

Тематичний план


Назва розділу, теми
Кількість годин
Усього
В тому числі
теоретичних
практичних
1
2
3
4
5

1
РОЗДІЛ І.
ВСТУПНА ЧАСТИНА

14

4

10
1.1.
Вступне заняття
2
2
-
1.2.
Актуалізація знань попереднього навчального року. Техніка безпеки. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю
2
2
-
1.3.
Опрацювання матеріалів багатоденної краєзнавчої експедиції
10
-
10

2
РОЗДІЛ ІІ.
Краєзнавство

140

42

98
2.1.
Діячі культури рідного краю: дослідження творчої спадщини
12
4
8
2.2.
Забуті імена. Повернення втраченої літературної спадщини
26
10
16
2.3.
Музейна та архівна діяльність
24
8
16
2.4.
Формування творчих навичок у літературному краєзнавстві
24
4
20
2.5.
Масові заходи: експедиції,
конкурси, конференції, екскурсії тощо
54
16
38
   3
РОЗДІЛ ІІІ.
Туристсько-спортивна підготовка
32
6
26
3.1.
Єдина спортивна класифікація України. Вимоги до присвоєння спортивних розрядів з туризму
1
1
-





3.2.
Порядок оформлення туристської маршрутної та звітної документації.
1
-
1
3.3.
Туристське орієнтування
6
2
4
3.4.
Тактика туристських походів
2
2
-
3.5.
Основи техніки пішохідного туризму. Подолання простих природних перешкод
8
1
7
3.6.
Проведення дводенного навчально-тренувального походу
14
-
14
4
РОЗДІЛ ІV.
Фізична культура та безпека життєдіяльності
28
4
24
4.1.
Загальна і спеціальна фізична підготовка туриста
17
1
16
4.2.
Спортивні та рухливі ігри
3
1
2
4.3.
Правила санітарії та гігієни. Перша (долікарська) медична допомога
8
2
6
5.
РОЗДІЛ V.
Підсумкове заняття
2
2
-
5.1.
Багатоденна туристсько-краєзнавча подорож
Поза
сіткою годин



РАЗОМ:
216
58
158

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

РОЗДІЛ І.
ВСТУПНА ЧАСТИНА (14 год)

1.1. Вступне заняття (2 год)
Зміст і завдання роботи гуртка на навчальний рік. Особливості роботи юних краєзнавців.

1.2. Актуалізація знань попереднього навчального року. Техніка безпеки. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю (2 год)
Актуалізація знань попереднього навчального року з основних тем літературного краєзнавства.
Техніка безпеки під час проведення занять у приміщеннях, спортивних залах, на спортивних майданчиках та на місцевості. Безпечні умови організації екскурсій. Правила дорожнього руху. Норми поведінки у міському та міжміському транспорті. Протипожежна безпека  в туристських подорожах.
Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 24.03.2006 року № 237 „Про внесення змін до Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України”.

1.3. Опрацювання матеріалів багатоденної краєзнавчої експедиції
(10 год)
Оформлення звітів краєзнавчої експедиції. Монтаж та облаштування експозиційного матеріалу. Рецензування роботи.

                                                  РОЗДІЛ ІІ.
КРАЄЗНАВСТВО (140 год)

2.1. Діячі культури рідного краю: (12 год)
дослідження творчої спадщини
Історія краю. Місця, пов’язані із життям і діяльністю діячів культури. Меморіальні музеї. Виставки, публікації, рідкісні видання тощо. Письменники-земляки. Вплив діячів культури на громадське та культурне життя. Сучасна література краю.
Практичні заняття.
Проведення читацьких конференцій, літературних вечорів, меморіальних вечорів тощо.
Зустрічі з літераторами. Упорядкування картотек даних про письменників та інших діячів культури. Походи, екскурсії, збирання літературно-краєзнавчого матеріалу та його обробка.

2.2. Забуті імена. Повернення втраченої
літературної спадщини (26 год)
Ознайомлення з новими та маловідомими публікаціями про забутих і загиблих письменників. Читання творів. Оцінка доробку літераторів.
Практичні заняття.
Пошук літераторів, листування та зустрічі з родичами, нащадками, друзями письменників та інших діячів культури. Збирання краєзнавчого  матеріалу. Читання творів. Початкова літературно-критична робота. Підготовка та проведення літературно-драматичних вечорів, читацьких конференцій тощо.

2.3. Музейна та архівна діяльність (24 год)
Пошуково-дослідницька робота з літературними та літературно-меморіальними музеями. Вміння працювати з книгою та іншими літературними джерелами. Історичний документ.
Практичні заняття.
Робота з документами. Добір та конспектування необхідних даних з обраної теми. Робота з каталогами. Робота в архівах.
Робота з упорядкування бібліографії. Навички самостійної роботи з джерелами. Опис літературних пам’ятників.

2.4. Формування творчих навичок у літературному краєзнавстві
(24 год)
Жанри прози. Газетні жанри. Жанри поезії. Основи поетики та версифікації. Формування естетичних і літературних уподобань.
Практичні заняття.
Творча робота під час мандрівок та екскурсій. Конкурси літературних щоденників, поезії. Літературні ігри. Відвідування літературних вечорів.

2.5. Масові заходи: походи, експедиції, екскурсії, конкурси,
конференції тощо (54 год)
Краєзнавчі масові заходи: походи, експедиції, екскурсії, конкурси. Вибір маршруту. Підбір необхідного краєзнавчого, картографічного та літературного матеріалу. Розподіл обов’язків між членами групи.  Перевірка спорядження.
Практичні заняття.
Проведення походів, екскурсій. Екскурсійна робота. Впровадження та ведення щоденника гуртка. Оформлення зібраного матеріалу. Проведення літературних вечорів, читацьких конференцій, фольклорних вечорів тощо. Оформлення літературознавчих експозицій та виставок у музеї навчального закладу.
 Виступи перед школярами та батьками. Проведення вистав, концертів, вечорів тощо. Зустрічі з літераторами. Налагодження постійних зв’язків з письменниками. Обмін досвідом роботи з літературними гуртками, літературно-краєзнавчим активом інших шкіл, міст, сіл тощо. Сценарна робота. Залучення  громадськості до роботи гуртка.

РОЗДІЛ ІІІ.
ТУРИСТСЬКО-СПОРТИВНА ПІДГОТОВКА (32 год)

3.1. Єдина спортивна класифікація України. Вимоги до присвоєння спортивних розрядів з туризму (1 год)
Єдина спортивна класифікація України. Вимоги до присвоєння спортивних розрядів з туризму за участь у туристських походах та змаганнях.

3.2.  Види і порядок оформлення туристської маршрутної
та звітної документації (1 год)
Порядок оформлення туристської маршрутної документації. Туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії (МКК). Кошторис експедиції і його складові частини.
Структура письмового звіту про експедицію. Розподіл обов’язків між членами групи з підготовки окремих розділів звіту. Єдині вимоги до підготовки технічного опису маршруту: достовірність, точність орієнтирів, напрямків, відстаней; лаконічність; наявність додаткового ілюстрованого матеріалу і рекомендації щодо проходження складних ділянок (схеми проходження, фотографії тощо). Робота над звітом у польових і камеральних умовах.
Практичні заняття.
Практичне ознайомлення зі зразками заповнення маршрутних листів і книжок. Складання кошторису умовної багатоденної експедиції. Практичне ознайомлення з кращими звітами про туристсько-краєзнавчі експедиції інших груп. Складання звіту навчально-тренувального дводенного походу.

3.3. Туристське орієнтування (6 год)
Поняття «туристське орієнтування». Види туристського орієнтування:
• рух за заданим азимутом і картою;
• рух у заданому напрямку за картою з проходженням через контрольні пункти (КП);
• орієнтування на маркованому маршруті;
• рух за заданим азимутом і відстанню;
• рух без карти за легендою;
• визначення точки стояння.
Практичне заняття
Вироблення навичок з видів туристського орієнтування.

3.4. Тактика туристських походів (2 год)
Поняття «тактика походу». Основне завдання тактики – безпечне проходження запланованого маршруту. Залежність тактики походу від природних умов, господарської та туристської освоєності району походу, часу його проведення, протяжності та складності маршруту, підготовленості учасників і злагодженості дій групи.
Опрацювання питань тактики походу в підготовчий період, попереднє визначення основного і запасного варіантів маршруту та варіантів подолання складних ділянок місцевості, відходу з маршруту в разі аварійної ситуації; складання плану-графіка подорожі, режиму дня; підбір і підготовка необхідного спорядження, продуктів харчування, визначення місць  купівлі продуктів на маршруті.
Тактичні прийоми під час походу: регулярна розвідка місцевості за маршрутом, визначення порядку подолання перешкод, швидкості й ритму руху на маршруті залежно від природних умов, самопочуття учасників та інших факторів.
Практичні заняття.
Розробка плану-графіку проходження основних і запасних варіантів маршруту, відходів з маршруту в разі виникнення аварійних ситуацій. Організація і проведення розвідки на маршруті.

3.5. Основи техніки пішохідного туризму. Подолання простих природних перешкод (8 год)
Техніка руху і подолання природних перешкод у різних умовах. Принципи економії сил, раціональності руху і способу подолання перешкод, забезпечення безпеки учасників походу.
Особливості руху: по стежках, по трав’янистих схилах, через лісову хащу, через болото. Подолання водних перешкод. Техніка виконання переправ, страховка та самостраховка.
Практичні заняття.
Набуття навичок подолання простих перешкод:
• через болото по купинах;
• канави, рову, струмка за допомогою жердини;
• хащі, завалу;
• річки вбрід шеренгою (стінкою), із жердиною, «таджицьким» способом, обличчям один до одного тощо;
• рух по схилу (підйом, спуск, траверс) з альпенштоком;
• в’язання вузлів (провідник, подвійний провідник, швейцарський провідник, «вісімка», булінь, брамшкотовий, прямий, академічний, зустрічний, схоплюючий, грудної обв’язки, бесідки тощо).

3.6. Проведення дводенного навчально-тренувального походу (14 год)
Практичні заняття.
Проведення дводенного навчально-тренувального походу з практичним закріпленням знань, набутих навичок з організації привалів, ночівель, приготування їжі на вогнищі, руху по пересіченій лісовій місцевості, подолання трав’янистих схилів, орієнтування на місцевості за компасом і картою.

РОЗДІЛ ІV.
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА  ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ (28 год)

4.1. Загальна і спеціальна фізична підготовка туриста (17 год)
Загальна та спеціальна фізична підготовка туриста як фактори попередження і профілактики захворювань, травм, нещасних випадків, аварій тощо.
Гігієнічні передумови занять загальною фізичною підготовкою. Основи техніки оздоровчого бігу. Положення голови, тулуба, рук; розслаблення м’язів плечового поясу. Робота рук під час бігу. Постановка стопи на землю. Довжина кроку. Дихання під час бігу.
Біг на 100 м; біг з рівномірним прискоренням. Спеціальні бігові вправи. Біг на 400 м; біг з повторним прискоренням 15 - 20 м і вільний між ними. Біг на 2000 м.
Стрибки: у довжину, висоту, у «кроці» через перешкоду.
Метання м’яча та гранати з розбігу, вправи для розвитку та зміцнення зв’язок плечового та ліктьового суглобів.
Гімнастика. Організуючі вправи: фігурне марширування з різними перешикуваннями і поворотами без зупинок. Акробатичні вправи. Виси і упори. Опорні стрибки. Вправи на колоді (для дівчат).
Практичні заняття.
 Розучування техніки оздоровчого бігу, правильного дихання. Вивчення спеціальних бігових вправ, вільного бігу з рівномірним прискоренням, бігу зі зміною швидкості на різних ділянках дистанції. Відпрацювання елементів у стрибках у довжину і висоту. Виконання акробатичних вправ, висів і упорів, опорних стрибків, вправ на колоді.

4.2. Спортивні та рухливі ігри (3 год)
Значення рухливих ігор, різноманітності рухів. Швидкість, точність рухів, спритність, витривалість. Вольові якості людини, що сприяють досягненню мети в спортивній грі.
Баскетбол, футбол, волейбол, гандбол, рухливі ігри, естафети.
Практичні заняття.
Удосконалення навичок гри в баскетбол, футбол, волейбол, гандбол за відповідними правилами. Додаткові завдання на певну гру. Прийоми дії з партнером та протидії із суперником у відповідній грі. Проведення естафет.
Плавання
Плавання як засіб фізичної підготовки та розвитку витривалості; розвиток дихальної системи та загартування організму.
Практичні заняття.
 Удосконалення техніки різних видів плавання. Розучування вправ, що передують плаванню. Вправи на спортивних приладах і без них.

4.3. Гігієна туриста. Перша (долікарська) медична
допомога (8 год)
Правила особистої гігієни (догляд за шкірою, зубами  тощо). Гігієна одягу та взуття (правильний вибір одягу та взуття). Гігієна харчування та водносолевий режим.
Профілактика захворювань і травмувань під час подорожі. Запобігання простудним захворюванням і відмороженням.
Допомога при травмах і захворюваннях, що виникли через неправильні дії туристів (опіки, порізи, отруєння).
Потертості, мозолі тощо.
Переломи та їх види, вивихи, розтяги, струс мозку, забиття голови, грудей, живота.
Гостра судинна недостатність, непритомність, шок.
Кровотечі. Види кровотеч. Внутрішні та зовнішні кровотечі. Правила та техніка накладання джгуту.
Допомога при травмах і захворюваннях, що виникли внаслідок несприятливих метеорологічних умов (обмороження, простудні захворювання, тепловий та сонячний удари, сонячні опіки, снігова сліпота і переохолодження від вітру, води, холоду тощо).
Допомога при пораненнях, укусах отруйних змій, комах, лісових кліщів.
Отруєння та опіки отруйними дикоростучими рослинами.
Отруєння грибами.
Техніка накладання пов’язок. Принципи та методи реанімації.
Долікарська допомога при гострих захворюваннях черевної порожнини (гострий живіт).
Простудні захворювання. Лікування в польових умовах. Похідна аптечка.
Практичні заняття.
Демонстрація вправ загальної та спеціальної фізичної підготовки.
Практичні заняття.
Накладання пов’язок, шин при різних типах переломів, вивихів, розтягів, забиттів тощо.
Вивчення ознак і причин різних захворювань. Розпізнання цих ознак.
Виготовлення нош, способи транспортування потерпілого, техніка реанімації (штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця).

РОЗДІЛ V.
ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ (2 год)
Підведення підсумків роботи гуртка за рік. Відзначення кращих вихованців гуртка за підсумками навчання. Завдання на літо.

5.1. Багатоденна туристсько-краєзнавча подорож
 Підготовка та проведення туристсько-краєзнавчої подорожі як форми комплексного закріплення та реалізації набутих вихованцями знань, умінь та навичок у навчальному році (проводиться поза сіткою навчальних годин та, як правило, під час літніх канікул).



Основний рівень, третій рік навчання

Тематичний план


Назва розділу, теми
Кількість годин
Усього
В тому числі
теоретич-
них
практичних
1
2
3
4
5

1
РОЗДІЛ І.
Вступна частина
8
2
6
1.1.
Вступне заняття
2
2
-
1.2.
Актуалізація знань попереднього навчального року. Техніка безпеки. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю
6
-
6

2
РОЗДІЛ ІІ.
Краєзнавство
148
46
102
2.1.
Літературними стежками України
4
2
2
2.2.
Давня українська література та фольклор. Літературні архіви
20
6
14
2.3.
Забуті імена. Шляхи повернення втраченої літературної спадщини
26
10
16
2.4.
Сучасна українська література. Літературні видання (періодика)
26
6
20
2.5.
Вступ до літературознавства
8
6
2
2.6.
Формування творчих навичок у літературі. Літературна освіта
12
4
8
2.7.
Література рідного краю
16
2
14
2.8.
Масові заходи: походи, науково-практичні конференції, експедиції тощо. Підготовка до масових заходів
36
10
26

3
РОЗДІЛ ІІІ.
Туристсько-спортивна підготовка
30
4
26
3.1.
Правила проведення змагань зі спортивного туризму. Участь у змаганнях
12
2
10
3.2.
Туристське та спортивне орієнтування
8
1
7
3.3.
 Туристське спорядження та відповідні вимоги техніки безпеки
2
1
1
3.4.
Техніка пішохідного туризму
8
-
8

4.
РОЗДІЛ ІV.
Фізична культура та безпека життєдіяльності
28
4
24
4.1.
Загальна фізична підготовка
18
1
17
4.2.
Спортивні та рухливі ігри
4
1
3
4.3.
Правила санітарії та гігієни. Перша (долікарська) медична допомога
6
2
4

РОЗДІЛ V.
Підсумкове заняття
2
2
-
5.1.
Багатоденна туристсько-краєзнавча подорож
Поза сіткою годин


ВСЬОГО:
216
58
158

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

РОЗДІЛ І.
ВСТУПНА ЧАСТИНА (8 год)

1.1.Вступне заняття (2 год)
Зміст і завдання роботи гуртка на навчальний рік. Особливості роботи юних літераторів-краєзнавців.

1.2. Актуалізація знань попереднього навчального року. Техніка безпеки. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю (6 год)
Аналіз та систематизація зібраного матеріалу під час літньої експедиції. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю. Правила техніка безпеки.

РОЗДІЛ ІІ.
 КРАЄЗНАВСТВО (148 год)

2.1. Літературними стежками України (4 год)
Мемо­ріальні музеї, музеї-садиби, пам'ятні літературні місця України (огляд екскурсійних довідників та буклетів). Літературні музеї рідного краю.

2.2. Давня українська література та фольклор.                                 Літературні архіви  (20 год)
Збір, систематизація, дослідження, вивчення матеріалів, пов’я­заних з відкриттям, перекладом, аналізом, критикою „Велесової книги”. Власне трактування цієї пам’ятки давньоукраїнської культури.
Козацькі літописи та їх значення для історичної науки і літературознавства.
Пошуково-дослідницька робота з літературними та літературно-меморіальними музеями. Вміння працювати з книгою, іншими літературни­ми джерелами, з історичним документом.
Літературні архіви. Робота в архівах.
Практичні завдання.
Робота з документами. До­бір матеріалів до обраної теми. Робота із каталогами. Робота в архівах. Підготовка тез.
Упорядкування бібліографії. Вироблення навичок самостійної ро­боти. Опис літературних пам’яток. Підбір тем до науково-практичної конференції.

2.3. Забуті імена. Шляхи повернення втраченої
літературної спадщини (26 год)
Ознайомлення з новими та маловідомими публікаціями про забу­тих, заборонених, репресованих та загиблих письменників. Читання тво­рів.
Робота над українськими поетичними збірками „Атом серця”, „Обрії”. Твори письменників та поетів української діаспори. Оцінка доробку літераторів.
Екскурсійна та пошукова робота у музеях.
Практичні заняття.
Підбір тем до науково-пра­ктичної конференції. Пошук сучасників, знавців та свідків літератур­ного процесу 30 - 80-х років. Листування, зустрічі з родичами, дру­зями письменників та інших діячів культури. Збирання краєзнавчого та літературознавчого матеріалу. Читання, обговорення, аналіз творів. По­чаткова літературознавча робота. Початкові навички рецензуван­ня наукових робіт. Підготовка літературно-драматичних вечорів, чита­цьких конференцій тощо.

2.4. Сучасна українська література. Літературні видання (періодика)
(26 год)
Практичні заняття та пошук нового матеріалу в редак­ціях газет, журналів,  видавництв.
Сучасна література (літературно-критичний огляд). Вплив діячів літератури і культури на суспільно-громадське та культурне життя су­часної держави. „Дух нації”, українська ментальність, особливість фі­лософії світосприйняття українців у сучасній українській літературі.
Літературно-критичні видання України (огляд та аналіз періо­дичної преси з питань літератури та літературознавства).
Практичні заняття.
Підбір тем до науково-пра­ктичної конференції. Читання творів сучасних письменників та критич­них оглядів з питань літератури в періодичних виданнях.
Проведення читацьких конференцій, літературних вечорів, від­відання ювілейних вечорів та участь у них тощо. Зустрічі з літерато­рами.
Упорядкування картотек письменників та інших діячів культури.
Походи, екскурсії, збирання літературознавчого матеріалу та його обробка. Попереднє визначення орієнтовних районів пошуку та ро­боти за тематикою літньої подорожі.

2.5. Вступ до літературознавства (8 год)
            Обґрунтування вибору теми. Основи бібліографії. Визначення основної думки наукової роботи. План-конспект, анотація, реферат.
Практичні заняття.
Конспектування, складання картотеки, робота над аналізом критики на літературний твір.

2.6. Формування творчих навичок у літературі (12 год)
Жанри прози. Жанри поезії. Газетні жанри. Поглиблення знань, умінь, навичок літературної творчості.
Написання літературно-критичної статті (рецензії, відгуку). Розподіл гуртківців за напрямами роботи (доповідачі-науковці, співдоповідачі, рецензенти, критики, опоненти, представники мас-медіа). Остаточне затвердження план-конспектів доповідей.
Практичні заняття.
Творча робота під час екс­курсій, подорожей, походів. Взаємоперевірка, рецензування робіт гуртківців. Складання списку літератури. Помітки на полях, як засіб удосконалення тексту.
Конкурси власних поезій, прози, газетних статей, літературних щоденників. Літературні ігри. Читання та обговорення ро­біт гуртківців (план-конспектів, авторефератів, статей-відгуків, ре­цензій).

2.7. Література рідного краю (16 год)
Сучасна літературна доля краю. Письменники-земляки. Видавнича доля нових творів. Зустрічі, вечори, конференції, диспути за участю сучасних письменників, критиків, літературознавців, видавців.
Практичні заняття.
Читання творів письменників-земляків, авторські читання, знайомство з творами, що не потрапили до друку. Походи, екскурсії, збирання літературознавчого матеріалу, його обробка.

2.8. Масові заходи: походи, науково-практичні конференції, експедиції. Підготовка до масових заходів (36 год)
Участь у масових заходах.
Вибір маршруту. Підготовка необхідного краєзнавчого, картографіч­ного та літературного матеріалу. Листування як складова літературної творчості та підготовки подорожі.
Розподіл обов’язків між членами групи. Складання анкет, визначення основних питань пошуку. Підбір та перевірка необхідного спорядження.

РОЗДІЛ ІІІ.
ТУРИСТСЬКО-СПОРТИВНА ПІДГОТОВКА (30 год)

3.1. Правила проведення змагань зі спортивного туризму.           Участь у змаганнях (12 год)
Загальні положення правил змагань із спортивного туризму: класифікація змагань, допуск до участі в змаганнях, порядок їх проведення, основні принципи визначення результатів, обладнання і маркування дистанцій, таблиці штрафів.
Практичні заняття.
 Змагання гуртківців на дистанціях „Смуга перешкод”,  „Крос-похід”  (дистанції І або ІІ класу в залежності від фактичного рівня туристсько-спортивних навичок гуртківців).

3.2.Туристське та спортивне орієнтування (8 год)
Туристське та спортивне орієнтування. Їх подібність і відмінність. Поняття „Крос-похід”. Особливості проведення змагань з пішохідного туризму на дистанції „Крос-похід”.
Особливості орієнтування в різних природних умовах: ліс, гірська місцевість, в умовах обмеженої видимості тощо. Рух за вказаним азимутом. Дії групи при втраті орієнтування.
Практичні заняття.
Виконання завдань на місцевості для набуття навичок з видів орієнтування. Рух за вказаним азимутом при обході перешкод на маршруті. Змагання між гуртківцями з орієнтування.

3.3. Спеціальне туристське спорядження
та відповідні вимоги техніки безпеки (2 год)
Поняття „спеціальне туристське спорядження”. Види спеціального туристського спорядження, його призначення і способи застосування. Саморобне спеціальне туристське спорядження. Вимоги техніки безпеки до спеціального туристського спорядження.
Практичні заняття.
Практичне використання спеціального туристського спорядження (затискачі, спускові та гальмуючі пристрої, мотузки різних застосувань тощо).
           
3.4. Техніка пішохідного туризму (8 год)
Способи подолання природних перешкод із застосуванням спеціального туристського спорядження.
Фізичні тренування. Розминки загально фізичного стану після сну, перед виходом на маршрут. Вправи активного відпочинку на привалах, місцях ночівлі та днювань. Темп і ритм руху групи. Періодичність навантажень і відпочинку. Гігієнічні вимоги до виконання фізичних вправ у поході.
Практичні заняття.
Відпрацьовування дій взаємодопомоги, транспортування потерпілого та його вантажу. Розучування вправ фізичної розминки перед походом і вправ активного відпочинку.
Подолання перешкод середньої складності на заздалегідь обладнаних дистанціях (полігонах):
• подолання струмка, рову, неширокої річки за допомогою підвісної мотузки «маятник»;
• переправа через річку вбрід з використанням поручнів;
• переправа через річку по навісній переправі;
• переправа по мотузці з поручнями;
• переправа через річку, яр по колоді;
• підйом по схилу з використанням поручнів;
• спуск по схилу (у тому числі спортивним способом);
• траверс схилу;
• подолання болота по жердинах.
Участь у змаганнях І - ІІ класу з подоланням туристської смуги перешкод.

РОЗДІЛ ІV.
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ (28 год)

4.1. Загальна фізична підготовка (18 год)
Просторові, силові, швидкісні параметри фізичної підготовки туриста. Інтенсивність, об’єм  виконання вправ, перевірки фізичного стану у процесі навантажень.
Зони інтенсивності виконання вправ фізичного тренування: відновлювальна, підтримуюча, розвиваюча, спринтерська. Тренування за методикою застосування максимальних зусиль. Розучування вправ, що потребують концентрації сили. Вправи на опір з елементами протидії.
Статичні та динамічні вправи.
Легка атлетика. Гімнастика. Кросова підготовка. Марш-кидок.
Практичні заняття.
Біг на короткі, середні та довгі дистанції. Стрибки з розбігу, з місця, у висоту. Легкоатлетичні вправи з додатковими завданнями.
Гімнастичні вправи
Гімнастичні вправи: силові, на гнучкість, виси; вправи на гімнастичних приладах. Кроси. Марш-кидок.
Медичний огляд туристів,  функціональний стан організму. Елементи самоконтролю стану здоров’я під час фізичної підготовки.
Практичні заняття.
Відпрацьовування методик самоконтролю за станом здоров’я та функціональним станом організму в цілому або окремих груп м’язів (бажано залучення спеціалістів фізкультурних диспансерів).
Плавання
Плавання у басейні, у відкритих водоймах на результат. Ігри на воді, водна естафета.
Допомога потерпілому на воді. Взаємодія і взаємовиручка в складних (емітованих) умовах.
Водні процедури.
Практичні заняття.
Тренування плавання різними стилями. Проведення водної естафети. Відпрацювання взаємодії і взаємодопомоги та допомоги потерпілому на воді.

Особливості тренувань з фізичної підготовки для дівчат і хлопців
Методика розвитку фізичних якостей хлопчиків і дівчат – спільне і відмінне. Рівні фізичного розвитку хлопчиків і дівчат.
Тривалість підготовчого періоду перед тренуванням для дівчат. Час тренування і навантаження для дівчат. Дозування повторень вправ і відстаней при бігу. Особливості м’язів у дівчат.
Практичні заняття.
Розучування загальних і специфічних вправ для дівчат. Індивідуальні заняття.
4.2.Спортивні та рухливі ігри (4 год)
Спортивні ігри: футбол, баскетбол, гандбол.
Рухливі ігри з додатковими завданнями. Комплексні спортивно-туристські ігри.
Змагання та конкурси (наприклад, «Кільцевий маршрут»).
Практичне заняття. Удосконалення навичок гри в футбол, баскетбол, гандбол. Вивчення різноманітних рухливих ігор і естафет. Розробка змагань-конкурсів і участь у них. Проведення спортивно-туристських ігор.

4.3. Правила санітарії та гігієни. Перша (долікарська) медична допомога
(6 год )
Правила особистої гігієни. Гігієна харчування та водосолевий режим. Профілактика захворювань і травмувань під час подорожі. Запобігання застудним захворюванням.
Допомога при травмах і захворюваннях, що виникли через неправильні дії туристів.
Опіки, рани ріжучими та колючими предметами. Отруєння. Потертості, мозолі тощо.
Переломи та їх види, вивихи, розтяги, струс мозку, забиття голови, грудей, живота.
Гостра судинна недостатність, непритомність, шок (ступені шоку).
Кровотечі. Види кровотеч. Внутрішні кровотечі. Правила та техніка накладання джгута.
Допомога при травмах і захворюваннях, що виникли внаслідок несприятливих метрологічних умов: обмороження, замерзання, простудні захворювання.
Тепловий та сонячний удари, сонячні опіки, снігова сліпота. Переохолодження.
Допомога при травмах і захворюваннях, пов’язаних з отруйними рослинами та грибами.
Рани, нанесені дикими тваринами, укуси отруйних змій, комах, лісових кліщів.
Отруєння та опіки отруйними дикоростучими рослинами.
Техніка накладання пов’язок.  Принципи та методи реанімації.
Долікарська допомога при гострих захворюваннях черевини (гострий живіт).
Простудні захворювання. Лікування в польових умовах. Похідна аптечка.
Практичні заняття. Накладання пов’язок, шин при різних типах переломів, вивихів, розтягів, забоїв тощо.
Практичні заняття. Вивчення ознак і причин різних захворювань. Розпізнавання цих ознак. Виготовлення нош, способи транспортування потерпілого, техніка реанімації (штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця).
РОЗДІЛ V.
ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ (2 год)

Підведення підсумків роботи гуртка за рік. Відзначення кращих вихованців гуртка за підсумками навчання.

5.1. Багатоденна туристсько-краєзнавча подорож
Підготовка та проведення туристсько-краєзнавчої подорожі як форми комплексного закріплення та реалізації набутих вихованцями знань, умінь та навичок у навчальному році.
Проведення експедиції, наприклад, по Черкащині - „Тарасовими шляхами” (Лисянка, Будище, Хлипнівка, Гудзівка, Звенигородка, Тарасівка, Боровиків хутір, Воронівка, Вербівка, Вільшана, Пединівка, Моринці, Кирилівка (Шевченкове), з актив­ним способом пересування із збором етнографічно­го, історичного та фольклорного матеріалів (поза сіткою навчальних годин та, як правило, під час літніх канікул).

Прогнозований результат
Учні повинні знати:
• краєзнавчу та спеціальну літературу з історії рідного краю;
• основні літературні, історичні та природні пам’ятки України;
• основні види краєзнавчих спостережень, які можуть здійснюватися в туристському поході та інструменти (прилади), які при цьому застосовуються;
• краєзнавчу та іншу літературу з історії рідного краю;
• схему та опис маршруту краєзнавчої експедиції;
• кіно, - фотодокументи та інші джерела про історію рідного краю;
• правила безпеки учасників туристських походів та змагань, при подоланні перешкод, організації біваку;
• права та обов’язки учасників туристських  подорожей;        
• основні положення Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України та Правил змагань зі спортивного туризму;
• вимоги до походів різного ступеню та категорії складності;
• особливості організації біваку в обраному виді туризму;
• вимоги до організації харчування туристів;
• умовні знаки спортивної та топографічної карти, порядок проходження дистанцій на змаганнях зі спортивного орієнтування;
• туристські можливості різних регіонівУкраїни;
• місцеві ознаки погіршення та покращення погоди;
• симптоми основних видів травм та захворювань, які можуть статися в поході чи на змаганнях;
• порядок дій в екстремальній (аварійній) ситуації в поході, порядок надання першої долікарської допомоги;
• основні вимоги до звіту про туристсько-краєзнавчу експедицію.
Учні повинні вміти:
• працювати з краєзнавчою та спеціальною літературою в архівах, бібліотеках та наукових установах;
• розробляти анкети та запитальники;
• систематизувати зібраний краєзнавчий матеріал;
• оформляти звіт про краєзнавчу експедицію, виступати з доповідями, рефератами, пропагувати роботу гуртка літературного краєзнавства;
• орієнтуватися на місцевості за допомогою карти та компасу, проходити маршрут за легендою, картою, долати дистанцію спортивного орієнтування в заданому напрямку та/або за вибором, по маркованій дистанції;
• розробляти маршрути краєзнавчих експедицій та походів 1 - 3 ступеню складності;
• вимірювати відстані та визначати висоту предметів на місцевості різним способами;
• долати річку вбрід, по колоді, мотузці з перилами, навісній переправі, круті трав’яні та піщані схили (спуск спортивним способом, підйом спортивним способом), траверс, перешкоди за допомогою маятника;
• в’язати вузли, які застосовуються в туристських походах та  на змаганнях;
• організувати бівак, розпалювати вогнище;
• складати меню для туристського походу чи краєзнавчої експедиції;
• готувати їжу в похідних умовах на вогнищі;
• дотримуватися правил санітарії, гігієни і техніки безпеки;
• бережливо ставитися до обладнання та спорядження;
• оцінювати власні досягнення та досягнення інших гуртківців;
• співпрацювати з ровесниками під час колективної роботи;
• надавати першу долікарську допомогу при травмах, вивихах тощо;
Учні повинні взяти участь в краєзнавчій експедиції, туристському поході.

БІБЛІОГРАФІЯ:
1.                  „Атом серця”, Українська поезія першої половини XX століття. - К.: „Веселка”. 1993.
2.                  Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство. Навчальний посібник.- К.: Альтерпрес, 2008
3.                  Бака М.М., Корж В.П. Фізична та військово-патріотичне виховання молоді. Навчально-методичний посібник.- К.: Пошуково-видавниче агентство”Книга пам’яті”, 2004.
4.                  Біблія.
5.                  Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. - К.: Довіра, 1992.
6.                  Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис.-Т.1,2.-К:
 Обе­ріг, 1991.
7.                  Давня українська література. Хрестоматія.- К.: Освіта, 1992.
8.                  Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Спортивно-оздоровчий туризм. Навчальний посібник .-К.: Альтерпрес, 2008
9.                  Демчишин А.П. Рухливі і спортивні ігри в школі. – К.: Освіта, 1992.
10.               Іваненко О. Тарасові шляхи. - К.: Дитвидав, 1981.
11.               Кодыш Е.Н. Соревнования туристов. – М., 1990
12.               Коцюбинський М. «Тіні забутих предків». - К.: Рад, письменник, 1968.
13.               Крисаченко В.С. Українознавство.Посібник.-К.: Либідь, 1996.
14.               Купрін А.М. Занимательно об ориентировании. –М., 1980.
15.              Лесін В.М. Літературознавчі терміни.-К.: Рад. школа, 1985.
16.              Любіцева О.О., Панкова Є.В., Стафійчук В.І. Туристичні ресурси України. Навчальний посібник.-К: Альтерпрес, 2008.
17.               Наровлянський О.Д., Наровлянська М.Д., Пустовойт В.О. Шкільний туризм . –К .: Шкільний світ - 2009.
18.               Огієнко І. Українська культура.-К.: Довіра, 1993.
19. Орієнтовні навчальні програми туристсько-краєзнавчих обєднань учнівської молоді (За заг. ред. Штангея Ю.В., - К., ІЗМН, 1996. - 368 с.)
20. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство.Навчальний посібник.-К.: Альтерпрес, 2008.
22. Патрушев В.І. Українська діаспора у світі, Довідник –К, 1993.
23. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України (наказ Міністерства освіти і науки України № 237 від 24.03.2006).
24. Правила змагань зі спортивного туризму (затверджені наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 24.04.2008 р.). Видання Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді. – К. 2008.
25. Пріцак О. Походження Русі. Альманах. Хроніка 2000. – К.1992-1995, № 1-10.
26. Програми для туристсько-краєзнавчих гуртків позашкільних закладів (кол. укладачів; за ред. Омельченка Д.Г., – К., ІЗМН, 1996. - 124 с.).
27. Репресоване краєзнавство. Збірник. Рідний край.- К.: 1991.
28. Розлилися круті бережечки. Українські народні пісні та думи. - К,: Веселка, 1985.
29. Скуратівський В. Берегиня. Збірник.- К.: Радянський письменник, 1987.
30. Скуратівський В. Місяцелік. - К.: Перлина, 1993.
31. Скуратівський В. Покуть.- К.: Довіра, 1992.
32. Скуратівський В. Святвечір.- К.: Перлина,1994.
33. Спутник туриста / Сост. К.Й.Вахлис. – К.1983.
34. Таланчук О. Духовний світ українського народу.- К.: Київський університет, 1992.
35. Українка Л. Лісова пісня.-К.: Рад. письменник, 1972.
36. Українські народні думи та історичні пісні. Збірник.- К.: Веселка, 1993.
34. Франко І. Твори.- К.: Дніпро, 1982.
37. Шевченко Т.Г. Твори.-Т. 1-5.- К.: Дніпро, 1986.
38. Штюмер Ю.А. Краткий справочнык туриста. – М. 1985.
39. Щербачов В.В.. Секрети здоров’я і сили. – К.: Здоров’я, 1990.


Від авторського колективу – Бондарчук Д.О., Бондарчук О.С. – (044) 238-06-67